Жоржини, або по-біляївськи "георгіни" потрапили в Україну у ХІХ столітті як декоративні садові рослини. До цього, після відкриття європейцями, їх спочатку намагалися вирощувати на городах як овочеву культуру (бульби деяких сортів їстівні, як картопля), проте згодом оцінили виключно за їхню красу та пишність. Родом ці квіти з гірських районів Мексики, Гватемали та Чилі.
Свою назву рослина отримала на честь професора Петербурзької Академії наук Йоганна Готліба Георгі, що наштовхує на думку, що до Біляївки квіти прийшли вже коли на південних землях з'явилася Російська імперія.
У Біляївці їх активно вирощували до дат та свят, наприклад, дарували на свято 1-го вересня, день вчителя.
Ця квітка ледве не зникла. Рослина в чужому ґрунті почала вироджуватися і втрачати свої декоративні якості: суцвіття ставали дрібними, зникала різноманітність квітів, рослини почали хворіти.
Багато часу знадобилося ботанікам, щоб повернути ці квіти до життя. Для порятунку культури треба було знайти їхні дикорослі краєвиди. І вченим це вдалося. Зараз у світі налічується близько десяти тисяч сортів жоржин.
Втім у Біляївці цих квітів останнім часом вирощують небагато.
