На слуху серед краєзнавців Біляївки Володимир Рєзник, який зібрав матеріал для книги “Біляївка, історичний нарис”. Але зовсім мало хто знає про жінку, яка більшу частину дорослого життя присвятила збору краєзнавчої інформації про Біляївку.
Надія Ройбул працювала в Біляївці вчителькою хімії. Саме вона була однією з тих, хто займалися створенням та наповненням Біляївського музею бойової слави та збором інформації про історію Біляївки. Працювала нарівно з Валентином Носовим. Сам він відзначає, що завдяки їй в архівах музею з’явилось безліч цікавих історичних документів, фото періоду Другої світової війни. Загалом музею вона присвятила більше 20 років свого життя.
Як розповів Валентин Носов, Надія Ройбул сама була живим свідком війни і пережила окупацію. Дуже цікавилась роботою підпілля, знала особисто багатьох його учасників, а також ветеранів війни. У мирний час багато спілкувалася з ними, дізнаючись правдиві і цікаві факти. Для неї важливо було зібрати цю інформацію, віддавши належну пам'ять загиблим.
Надія Ройбул брала активну участь у збиранні матеріалу для книги про біляївських підпільників «Нескорені», хоча її ім'я чомусь серед імен колективу співавторів не вказане. Книга вийшла у 2013 році.
Має наша героїня і зв'язок з історією Свято-Успенського храму. Разом з учасником бойових дій у Другій світовій війні Гаврилом Довженко у 90-х роках вона опікувалась тим, щоб Свято-Успенський храм знову відкрили для богослужінь. Жінка збирала підписи серед мешканців, працювала в архівах, готувала інформацію для подання до єпархії. Коли ж після довгих років забуття храм відкрили, вона передала до нього церковні книги, які берегла довгі роки в своєму будинку.
Ми розповідаємо про цю жінку, щоб її ім’я залишилося в історії міста, яке вона так любила.
