НМТ на носі, а підліток взагалі не розуміється, куди вступати і чим займатися по життю? Губиться серед різноманіття професій, хапається за все відразу і не може зрозуміти, що йому дійсно цікаво? Біляївка.City підготували покроковий алгоритм для старшокласників та їхніх батьків. Ділимось, як обрати майбутню професію з реальними прикладами та дієвими порадами від професіоналів.
Половина біляївських випускників не визначилися, куди їм вступати
Напередодні Біляївка.City провели опитування серед старшокласників трьох Біляївських ліцеїв. В опитуванні взяли участь 33 підлітки віком від 15 до 17 років. З подивом для себе ми з’ясували, що майже половина з них досі не визначились, ким хочуть стати у майбутньому.
– Так багато схожих сфер, які мені приблизно однаково цікаві, – каже п’ятнадцятирічний Павло, – але як обрати одну-єдину?
Ускладнює проблему страх від усвідомлення того, що зараз, в свої 15-17 років, вирішується майбутня професійна доля.
– Дуже важко обрати ту професію, на якій будеш працювати все життя, – ділиться сімнадцятирічний Денис.
Навіть ті, хто вже зробили вибір майбутньої професії, починають вагатись.
– Чи актуальна ця професія буде за п'ять років у світі, де все так швидко змінюється? Чи справді вона мені підходить найкраще? – хвилюється сімнадцятирічна Марія.
Завжди можна змінити фах: цього не треба боятися
Переживання підлітків цілком обґрунтовані. Навіть до повномасштабної війни, за статистикою менше 50% працівників працювало за фахом, який отримали у навчальних закладах. Інша половина населення двічі і більше разів отримували нову освіту, проходили додаткові курси або тренінги в пошуках свого покликання, частково чи повністю змінювали своє життя у зрілому віці.
Зокрема 30-річна Олександра Морозова з Біляївки за рекомендацією батьків пішла навчатись на кухаря після дев’ятого класу, але вже на останньому курсі зрозуміла, що це “зовсім не її”. Натомість в неї з’явився інтерес до готельно-ресторанного бізнесу.
– Після коледжу я пройшла курси з адміністрування в Одесі і пішла працювати на рецепцію в готелі, – розповідає Олександра, – там підтягнула свою англійську, познайомилась з багатьма цікавими людьми: до нас приїжджали зірки шоу-бізнесу, блогери, іноземці. Я кайфувала від своєї роботи. Нині в декреті, продовжую розвиватись в цій сфері віддалено, займаюсь онлайн-бронюванням готельних номерів. Щаслива, що можу працювати з будь-якого куточку світу і проводити максимум часу з родиною.
Схожий досвід має 32-річна Анастасія Маренченко з Біляївки. У старших класах вона готувалась до вступу в Одеський державний університет внутрішніх справ. За результатами іспитів дівчина не потрапила на бюджет, а йти вчитись на контрактній основі не захотіла. Тоді вирішила кардинально змінити плани і поринула в сферу краси, пройшла десятки курсів та тренінгів. Сьогодні дякує прийомній комісії, яка її не обрала, бо ніде, крім роботи в салоні, уявити себе не може. Більше 12 років вона пропрацювала майстринею манікюру, декілька років тому зайнялась нарощуванням вій. Дівчина щодня із великим задоволенням йде на роботу і має сотні задоволених клієнтів.
Як не помилитися з вибором: алгоритм вибору професії
Чи реально у старших класах віднайти справу, яка буде до душі, цілеспрямовано піти у потрібний заклад вищої освіти (ЗВО) і не витрачати роки на марне навчання? Біляївка.City запитали поради у експертки Олени Полнарьової, психологині, власниці українського онлайн-центру профорієнтації.
Перший крок: самоаналіз
1. Визначте свій тип особистості
– Починати треба з визначення типу особистості. Це варто дослідити до того, як вивчати професії, зарплати, затребуваність на ринку тощо, – каже Олена Полнарьова.
Всього існує три типи особистості: інтроверт, екстраверт та амбіверт. Щоб визначити, хто ви, достатньо пройти декілька тестів в Інтернеті або прочитати різні статті і зіставити, наскільки це про вас.
Короткий безкоштовний тест на визначення свого типу особистості можна пройти за посиланням.
2. Дослідіть, наскільки ви творча людина
Існує хибна думка, що лише люди, які геніально співають або малюють можуть досягти успіху завдяки своєму таланту. Але творча сфера не обмежується лише артистами й художниками. Сюди відносяться і такі професії, як модельєр, стиліст, графічний дизайнер, ілюстратор, сценарист, контент-мейкер, журналіст, редактор та багато інших. Навіть у професії менеджера з персоналу є творчість, бо можна придумувати, як мотивувати людей, як згуртувати тощо.
Тож досліджуйте себе та звертайте увагу на будь-які ваші творчі здібності. Це ваш бонус під час вибору професій, використовуйте його.
3. З’ясуйте, ви більше гуманітарій чи математик?
Часто ці типи поєднуються, але треба визначити, що переважає. Це легко прослідкувати за шкільними предметами: комусь дається краще алгебра та геометрія, а комусь – мова та література.
Спробуйте оцінити від одного до десяти, наскільки ви математик та гуманітарій.
– Це дуже важливо, – каже Олена Полнарьова, – бо часто батьки агітують дітей йти, наприклад, в сферу IT, мовляв класна професія, висока зарплатня, а що як дитина гуманітарій, і це зовсім не для неї?
4. Проаналізуйте: ви виконавець чи організатор
Люди з типом “виконавець” хочуть мати прогнозовані послідовні чіткі задачі, розуміти точний об’єм роботи, за який вони відповідають. Їх нервує, коли дають абстрактні завдання, заставляють щось додумувати, залучати інших людей. Вони губляться в таких умовах, почуваються некомфортно.
Однак це не означає, що люди з таким типом працюють лише на нудних монотонних роботах. Наприклад, веб-дизайнер – це теж виконавець, у нього творча робота, але свою креативність він проявляє в межах точно поставлених задач і дедлайнів.
На противагу, люди з типом “організатор” або “менеджер” хочуть керувати процесом, організовувати, впливати на щось. Вони ненавидять слідувати чітким алгоритмам, їх сила у вмінні мислити креативно та самостійно знаходити вихід з будь-яких ситуацій.
З мінусів – вони швидко перегорають, і якщо вирішення задачі затягується надовго, можуть втратити до неї інтерес.
Важливо! Проводити такий детальний самоаналіз варто, починаючи з восьмого, а краще з дев’ятого класу. В цей період підлітки активно розвиваються та формуються як особистості. Раніше – можна просто спостерігати за інтересами та здібностями дитини, втім не робити поспішних висновків, бо пріоритети можуть змінитись.
Другий крок: знайомство з професіями
Після того, як вивчили себе – переходьте до знайомства з різними професіями. Обирайте ті, які за описом вам підходять, і дізнавайтесь про них детальніше.
– Більшість помилок у виборі професії діти роблять через незнання цих професій, нерозуміння, що потрібно буде робити насправді. У них складається якесь хибне уявлення про роботу, а потім вони стикаються з реальністю. Важливо одразу показати їм реальність, – каже Олена Полнарьова.
1. Читайте статті та дивіться відео
В Інтернеті є чимало безкоштовних статей та відео, в яких розказують про професії. Також можна підписатись на блогерів – працівників різних сфер – які регулярно діляться особливостями своєї роботи.
2. Спілкуйтесь з представниками різних професій
Часто підлітки соромляться написати або зателефонувати незнайомим людям і попросити в них поради. Тут у нагоді можуть стати батьки.
Лайфхак для батьків. Відкрийте телефонну книгу, ймовірно серед ваших контактів є багато працівників різних сфер. Оберіть тих, чиї професії цікавлять вашу дитину, і організуйте з ними зустріч або “зідзвон”. У такому форматі підлітки з перших вуст почують про потенційну майбутню роботу.
3. Забудьте про загальні фрази
Шукайте легку і доступну інформацію з відповідями на основні питання:
– за що відповідає працівник?
– як проходить робочий день?
– що треба робити?
Загальні фрази на кшталт “організовує робочий процес”, “контролює виконання задач” – не дають точного уявлення про роботу, в них немає конкретики.
4. Спробуйте щось зробити на практиці
Теорія не дорівнює практиці. Інколи на словах все звучить красиво, а коли людина стикається з роботою напряму, розуміє, що це зовсім не те, чого вона очікувала. Аби цьому запобігти, вже у старших класах можна пробувати виконувати якісь практичні завдання.
Наприклад, якщо ви мрієте стати журналістом – проаналізуйте стрічку новин улюблених медіа і напишіть за аналогією свою першу статтю, програмістом – вивчіть ази Python (мова програмування) і згенеруйте свій перший код, веб-дизайнером – відкрийте сайт-конструктор і створіть свій перший дизайн.
Суть такої практики – не оцінити, наскільки геніально вийшло з першого разу, а проаналізувати, чи сподобався сам процес.
5. Пройдіть базові курси чи майстер-класи
Це один з найбільш ефективних способів познайомитись з професією і одночасно спробувати її на практиці. З недоліків – більшість з них платні.
Наприклад, під час повномасштабної війни особливої популярності набрали курси з домедичної допомоги. Це must-have (необхідність) для всіх українців, а особливо для майбутніх лікарів. Потрапити на практику у лікарню можна лише після декількох років навчання, натомість такий одноденний курс – це можливість приміряти на себе професію медика вже зараз.
Тільки після того, як ви детально ознайомились з перевагами та недоліками різних професій, можна робити фінальний вибір. Він має базуватись на двох основних критеріях:
– мені це цікаво;
– мене влаштовує моя майбутня зарплатня.
– Якщо зважати лише на зарплатню, ризикуєте все життя примушувати себе робити те, що не подобається, а якщо не думати про заробіток зовсім, ризикуєте потім розчаруватись в умовах та рівні життя, – каже Олена Полнарьова. – Краще завчасно все передбачити. Припустимо, що ви мрієте стати вчителем, але вас не влаштовує середній рівень зарплат у державних школах та ліцеях. Подумайте, як його можна збільшити: можливо розглянути варіанти роботи в приватних закладах або ж відкрити додаткові курси після уроків чи почати вести власний вчительський блог.
Небанальні способи визначитися з майбутньою професією
Якщо до завершення школи дитина так і не визначилась, куди далі йти, можна взяти рік перерви, який за кордоном називають “gap year” (дослівно: пропущений рік).
Головна ціль – пізнати себе, спробувати в різних сферах, остаточно визначитись з майбутньою професією та через рік цілеспрямовано піти навчатись у потрібний ЗВО. Ця практика дуже популярна в Європі та Америці. На пострадянському просторі вона поки що не так розповсюджена.
– Багато батьків скептично ставляться до такої ідеї, хоча це краще ніж вступати аби-куди, – каже Олена Полнарьова, – головне подбати, щоб цей рік був дійсно продуктивним, а не перетворився на суцільні канікули та лежання на дивані. Аби цього уникнути – варто скласти чіткий план, чим підліток буде займатись: можливо пройде курси та десь піде на стажування чи підробіток, десь просто попроситься поспостерігати за робочим процесом і перейняти досвід. Якщо у випускника поки не вистачає свідомості та самоконтролю, щоб самому продумати план і його дотримуватись, роль модераторів можуть взяти на себе батьки.
Як обрати “вуз”: заклад освіти
Вибір університету, коледжу, технікуму – не менш важливий, ніж визначитися з професією. Ви маєте відштовхуватися від того, в якій ролі себе бачите у майбутньому, а не навпаки, вступлю кудись, а там розберуся. Головний критерій вибору – наявність обраної вами спеціальності в навчальному закладі, який ви розглядаєте.
Також врахуйте такі фактори, як:
-
наявність “бюджетних” місць та їх кількість;
-
вартість навчання в ЗВО, якщо не вийде вступити на бюджет;
-
форма власності закладу: державний чи приватний;
-
можливість вибору форми навчання в закладі освіти: денна, заочна, дистанційна, дуальна (спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання проходить на виробництві);
-
географічне розташування ЗВО;
-
наявність та надійність укриттів в ЗВО.
Перевірити ці критерії можна на сайті Вступ.ОСВІТА.UA. Тут система збирає дані про різні університети із системи Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Пошук установи можна здійснювати як за містом, де ви хочете навчатися, так і за спеціальністю.
Поради батькам: як підтримати дітей під час вступної кампанії
1. “Не обрізайте дитині крила”
У кожної мами за плечима щире бажання убезпечити і попередити невдачі своєї дитини, але часто це має зворотній ефект. Якщо підліток приходить і каже, що його цікавить якась професія, а на вашу думку це складно та неперспективно – не поспішайте його відмовляти. Діти в перехідному віці не сприймають категоричні відповіді. Це може викликати протилежну реакцію – “я все одно це зроблю”, або, навпаки, відкинути будь-яке бажання проявляти ініціативу. Краще запропонуйте разом розібратись, що це за робота, які в неї плюси та мінуси.
2. Станьте для дитини модератором
У багатьох підлітків розсіяна увага, вони легко відволікаються на соцмережі та забувають про важливе. Візьміть цю частину на себе, допоможіть дитині скласти чіткий план або графік підготовки.
3. Допоможіть дитині протестувати обрану професію
Влаштуйте підлітка волонтером кудись, де це можна зробити, зводіть на виробництво або День відкритих дверей в університет, організуйте зустріч з представником професії.
Втім, обов’язково радьтесь, чи йому це цікаво, а також дослухайтесь та підтримуйте його пропозиції.
– Будьте готові разом з дитиною докласти максимум зусиль, аби знайти роботу її мрії, не ведіться на тренд, що все легко і прийде само собою, це ілюзія, – каже Олена Полнарьова, – на початку шляху завжди зустрічаються певні труднощі, але важливо до цього ставитись не як до страшних проблем, а як до тимчасових задач, які треба пройти, аби в майбутньому бути щасливим, заможним та реалізованим.
Подякувати авторці за роботу можна 👉 за цим посиланням. Також у нас можна замовити рекламу: подробиці.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google News. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
