Володимир Осадчий – староста селища Повстанського. На родинних пікніках готує уху саме він і стверджує, що не було ще людини, якій би його юшка не сподобалася.
В основі рецепту – класичні інгредієнти. Картопля, морква, цибуля, кріп.
- І обов’язково, - жартує староста, - не забути про рибу.
Найкраща, на його думку, – короп. Рибу треба почистити, звільнити від нутрощів, витягти жабра і розрізати навпіл.
Овочі у казан з водою кидати треба одразу, коли поставили на вогонь. До речі, цибуля кидається цілком, щоб лише віддати свій смак. Вкінці її треба витягти. Інші овочі можна подрібнити.
Як усе закипить, через десять хвилин кидати рибу. Зелень – кріп теж кладеться цілим пучком. Як і цибулю, його треба вкінці витягти. Ще через десять хвилин додати сіль за смаком, суміш перців і обов’язково приправу хмелі-сунелі. Вона, за словами Володимира, надає страві особливого запаху і присмаку.
Майже готову юшку у казані бажано залишити мліти на дуже маленькому вогні з півгодини. В цілому на приготування юшки у казані на дванадцять літрів йде година. З готової юшки одразу треба витягти рибу, а рідину розлити по чашках.
Для тих, хто любить гостреньке і пікантне, можна запропонувати саламур. У родині Осадчих за нього відповідальна дружина – Наталя Осадча.
Вона розповіла, що зазвичай для саламуру використовує заготовки, які закатує у банки ще з осені. Це аджика, до складу якої входять помідори, морква, червоний перець і обов'язково яблука.
- Якщо треба саламур, я просто роблю аджику більш гостро-пікантною. Додаю до неї часник, суміш перців і улюблену приправу хмелі-сунелі, - говорить Наталя.
Якщо ж заготовки з аджикою усі з'їдені, то саламур роблять зі звичайного томату, кетчупу, гарячої води і спецій - часника, перцю і вже знаних хмелі-сунелі. Все гарно змішати і подавати на стіл.
