Ви колись замислювалися, що відбувається за віконцем вуличної кав’ярні, поки чекаєте на своє лате? З боку все виглядає просто: натиснув кнопку — і готово. Насправді за цим стоять 14-годинні зміни на ногах, часто обпечені руки та справжня «побутова магія» на п’яти квадратних метрах. Ми завітали на зміну до місцевих баристів Аліни та Дениса, щоб дізнатися, які процеси та емоції приховані за стійкою кав’ярні, де аромат арабіки змішується з міськими новинами.
Аліна — справжній «ветеран» кавового фронту, в професії вже п’ять років. Прийшла сюди одразу: спочатку була баристою в Одесі, а останні чотири роки працює у Біляївці.
Денис раніше працював на будівництві та у кур'єрській службі, останні пів року — бариста. Попри невеликий досвід, каже, встиг відчути «смак» професії на повну.
«Мама хотіла смачної кави»: як стають баристами
Запитуємо, чому та як герої статті потрапили в цю сферу.
— Мама сказала, що хоче пити смачну каву, — з посмішкою відповідає Денис. — І тепер мені реально подобається робити людям смачні кавові та інші напої.
— Це доступно, — каже Аліна. — Сюди часто беруть молодь, не дивлячись на відсутність досвіду, освіта спеціальна не потрібна. І я, загалом, сама по собі дуже комунікабельна. Комунікувати з людьми, творити своїми руками щось – це моє.
Аліна згадує: коли починала працювати в Одесі, кавова індустрія тоді лише розвивалась і не була такою «прокачаною», як зараз — доводилось багато досліджувати самостійно. П’ять років тому у Біляївці люди купували переважно каву типу MacCoffee у великих магазинах, як-от «Саша». Але зараз культура пиття кави в нашому місті виросла просто на очах.
— Перший рік, пам’ятаю, люди приходили і просили: «Мені просто каву» або «Зробіть MacCoffee», «Додайте побільше цукру». Дехто дивувався: «Чого так дорого? В магазині ж дешевше!». А зараз все інакше, — ділиться Аліна. — Тепер гості розбираються: хтось просить тільки арабіку, питають про спосіб обсмаження зерна, ще якісь моменти. Люди стали обізнаними, це дуже круто.
Кав'ярні стали місцем для зустрічей. Люди приходять сюди, щоб трішки перезавантажитися після роботи, видихнути, побути на паузі, насолодитися напоєм, отримати гарні емоції і далі з новими силами піти у справах.
Професія «міні-психолог»
Бариста, говорять наші герої, — це не тільки про каву. За день повз проходять сотні людей, і кожен несе свій настрій.
— Ми тут як психологи, — кажуть співрозмовники. — Люди діляться і хорошим, і поганим. За день можна дізнатися багато цікавого, новини міста.
— Не обходиться без того, що хтось може зіпсувати настрій. Ну, знаєте, у людини, можливо, ранок не задався, і вона передає цей стан іншим, — ділиться Денис. — Я чомусь сприймаю це завжди близько до серця, засмучуюсь. Втім швидко відходжу, через пів години можу вже сміятись, жартувати.
Хороша новина в тому, що підняти настрій баристі так само легко: посмішка, привітання чи комплімент творять дива.
— Тут вчишся відчувати людей. Можеш спитати: «Як ваші справи?». І багатьом подобається — перекинутись парою приємних слів. Але коли бачиш, що людина не посміхається на вітання, то розумієш: краще сьогодні без зайвих слів і питань, не до того людині.
Професійна пам'ять: впізнати за замовленням
Наші герої розповідають, що не завжди пам’ятають імена всіх гостей, але точно знають їхні улюблені напої. Дехто навіть може отримати замовлення, ще не встигнувши його озвучити.
— Запам’ятати — це все справа часу, — пояснюють вони. — Спочатку два-три рази зробив людині каву, і ти вже розумієш її смаки, запам’ятовуєш обличчя. Дуже часто до нас приходять справді яскраві особистості, знаєте, таких просто важко не запам’ятати з першого погляду.
До того ж Біляївка — місто достатньо маленьке. Щодня за віконцем бачиш майже одних і тих самих людей, тож з часом пам’ять автоматично підтягує: «Ось цей чоловік — подвійне еспресо без цукру», а «тій гості — лате з карамеллю».
До речі, немісцевих чи новеньких баристи теж помічають миттєво — вони одразу виділяються в знайомому потоці облич.
Секретний код баристів
Цікаво, що серед відвідувачів найпопулярнішим напоєм досі вважається американо. Але для бариста ідеальний кавовий напій інший.
— Насправді серед професіоналів найпопулярніші напої — це капучино або флетвайт, — ділиться Аліна. — Обов’язково без сиропів і без цукру. Це ті самі напої, де є ідеальний баланс кави та молока. І, звісно, та сама ідеальна пінка
Процес приготування кави, пояснюють наші співрозмовники, набагато складніший, ніж може здаватися зі сторони.
— Може, хтось думає: «Та що там робити? Кнопки натискають і гроші заробляють». Та все значно складніше. Тут величезне значення має кожна секунда всіх процесів, кожен зайвий грам, який ти береш на каву, температура, — говорить Аліна.
— А ще може здаватися, що баристи занадто повільні, — доповнює колегу Денис. — Насправді в кожній секунді є сенс. Один неправильний рух — і все. А скільки разів обпікали руки! Коли працюєш на великих швидкостях, де обладнання нагріте до 92 градусів, під тиском — травми неминучі. Ще й руки сушить через постійний контакт з водою, шкіра тріскається.
— Ой, а про чистий одяг взагалі можна забути. Наряджатися на роботу — погана ідея. — Плями теж неминучі, як не старайся, бо ми тут ще й готуємо їжу, — додає бариста.
— Якось прийшов у білому, мені замовили гранатовий фреш. Почав давити і... все. Футболку досі повністю не відіправ, — сміється Денис.
Магія 5 квадратних метрів
Робочий день бариста триває 14 годин — з 7:00 до 21:00. І це не рахуючи прибирання в кінці зміни.
— Хтось думає: о дев’ятій світло вимкнули і пішли. Але ні! — пояснює Аліна. — Треба помити машину, все прибрати, скласти. Це ще мінімум пів години.
Буває, стоїмо вже всередині, зачинені, а люди стукають: «Ви що, вже не працюєте?». І коли пояснюєш, можуть ображатися: мовляв, ну що вам важко одну каву зробити. Не розуміють, що після однієї кави знову треба буде все мити. Тож, любі наші відвідувачі, зрозумійте і не ображайтесь.
Простір кав’ярні — це приблизно 5 квадратних метрів, частину з яких займає обладнання. Влітку — попри кондиціонер — дуже гаряче, бо техніка постійно гріється.
— Але в цьому є свій плюс, — жартує Аліна. — Коли ти цілий день «трешся» один об одного в такому просторі, колектив стає родиною. За 14 годин хочеш не хочеш, а зріднюєшся. Вже думаєш: як підтримати, допомогти, я їх залишу, як вони без мене будуть?
Так само і з людьми, додають бариста. Щодня вони бачать майже одних і тих же людей, більшість стають не просто пересічними людьми.
— Спочатку ти знайомишся з вагітною жінкою, потім бачиш як вона вже дитину катає на візочку, а потім у садочок її веде. І думаєш: боже, як швидко час летить.
Робота бариста — це ще і фінансова відповідальність.
— Каса — то серйозно, — діляться з самоіронією герої. — Ми всі працюємо офіційно, розуміємо: можеш протупити, і це виллється у штраф. Найвідповідальніший момент — кінець зміни, коли підраховуєш касу і думаєш: «Хоч би не в мінус».
Проте, стверджують герої, плюси у роботі все ж таки переважають: гідна зарплатня, гарний колектив і керівництво, чайові як приємний бонус.
— І є куди рости, — додає Аліна. — Можна стати менеджером чи керуючим. Це гарний стартап. А ще є місце для творчості, можна вигадувати нові напої, які можуть затвердити у меню, — керівництво прислухається до ініціатив.
Замість епілогу
Романтизувати чи спрощувати професію бариста не варто, говорять наші співрозмовники. Приготування кави — це лише 40% їхньої роботи. Решта — це обов'язки касира, прибиральника, комірника тощо. Але усі ці навики, загалом, корисні і для звичайного життя. Є у баристи і вихідні, але один з них точно іде на відновлення сил, тобто сон.
Головне побажання: щоб люди були доброзичливими і цінували їхню працю, як і будь-яку іншу.
— Мені дуже подобається бачити, як люди у кав’ярні кайфують, радіють, як збираються компанії, родини, друзі — це справжнє задоволення, — говорить Аліна. — Особливо влітку, коли починається активний «двіж». Ти прямо занурюєшся у цей позитив і розумієш, що теж є його частиною.
До речі, раніше ми розповідали про тих, хто першими зустрічає світанки у Майорах.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
