У селі Маяки на Одещині дослідили колекцію старовинних монет, знайдених місцевими жителями, і опублікували наукову статтю в румунському журналі. Йдеться про 27 монет різних епох і один жетон, які стали підґрунтям для вивчення історії регіону.
Співавторка статті та дослідниця Катерина Хозяїнова розповіла Біляївка.City про цю роботу та її значення у розумінні історії Одеського регіону.
Що показало дослідження
За словами Катерини Хозяїнової, колекція дозволяє краще зрозуміти історію грошового обігу на території Нижнього Дністра.
«У статті досліджено тимчасову колекцію з 27 середньовічних та ранньомодерних монет, а також один жетон. Вона слугує важливим джерелом для вивчення історії регіонального грошового обігу», — розповіла вона.
Дослідниця наголошує: розташування села відіграло ключову роль.
«Село Маяки розташоване поблизу давньої переправи через Дністер, тому це місце мало стратегічне значення протягом століть. І такі знахідки, як монети різних періодів, вказують на постійну присутність людей у цих краях», — зазначила Хозяїнова.
Колекція охоплює різні держави та періоди — від Візантійської імперії до Османської та Речі Посполитої.
Як з’явилася колекція
Робота над зібранням почалася у 2019 році, коли Катерина Хозяїнова очолила шкільний музей у Маяківському ліцеї. З часом люди почали приносити власні знахідки.
«З першого дня я почала працювати над поповненням музейних фондів. Дуже багато спілкувалася з місцевими жителями, які цікавляться історією, краєзнавством, археологією. Почали звертатися люди, у яких вдома були знахідки зі своїх городів, з околиць села — показували їх, цікавилися можливістю ідентифікації монет», — розповіла дослідниця.
Згодом виникла ідея створити тимчасову нумізматичну колекцію. Власники погоджувалися передавати монети на зберігання за умови анонімності.
Колекція охоплює монети різних держав і періодів:
- Візантійська імперія — 1 монета
- Золота Орда — 6
- Молдавське князівство — 1
- Кримське ханство — 3
- Османська імперія — 12
- Річ Посполита — 2
- молдавські імітації Шведської Лівонії — 2
Оцифрована колекція монетФото: Катерина Хозяїнова
До 2025 року значну частину експонатів вдалося ідентифікувати та систематизувати.
Співпраця з археологом
Співавтором роботи став археолог Одеського археологічного музею та фахівець з османської нумізматики Дмитро Янов.
«У підготовці цієї статті визначальною була роль Дмитра Янова. Він взяв на себе провідну частину наукової роботи: систематизацію матеріалів, їхній глибокий аналіз і формулювання ключових висновків», — розповіла Катерина.
Дмитро ЯновФото: Dmitriy Yanov/Facebook
За її словами, саме завдяки його досвіду дослідження отримало належний науковий рівень.
«Завдяки його фаховому підходу наша стаття набула цілісності та наукової обґрунтованості. Окрім цього, Дмитро здійснив переклад роботи румунською мовою», — зазначила вона.
Вихід на міжнародний рівень
Публікація у румунському журналі археології, антропології та міждисциплінарних досліджень «Revista de Arheologie, Antropologie și Studii Interdisciplinare» стала важливим етапом для дослідників.
«Це визнання нашої роботи на міжнародному рівні, адже матеріал стає доступним ширшій аудиторії дослідників, колекціонерів і поціновувачів історії з різних країн», — сказала Катерина.
Вона додала, що це відкриває нові можливості для співпраці.
«Дослідники з інших держав можуть ознайомитися з нашою колекцією, порівняти її зі своїми матеріалами та, можливо, запропонувати нові підходи до вивчення монет», — пояснила вона.
Чому це важливо для історії
Катерина Хозяїнова наголошує: навіть невеликі локальні знахідки мають велике значення для науки.
«Монети — це унікальні історичні джерела. Вони допомагають встановити, які держави чи народи мали вплив на певну територію, як розвивалися торгівля та економічні зв’язки», — сказала вона.
За її словами, навіть кілька монет можуть розповісти про значно більше.
«Навіть кілька знайдених монет можуть свідчити про торгові шляхи або контакти між регіонами», — додала дослідниця.
Окрім цього, колекція має освітню функцію.
«Я використовую монети на уроках як наочність, щоб більше зацікавити дітей. І можу сказати, що цей прийом дійсно працює», — підсумувала вона.
Дослідниця переконана: збереження таких знахідок допомагає не лише науці, а й громаді — краще розуміти власну історію.
Раніше Біляївка.City розповідали про дослідження фінансової спроможності громад.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
