Що каже пропаганда: українці дуже жадібні, нічим не діляться, все "гребуть" під себе. Всі чули, мабуть, історії від путінських пропагандистів, що українці в армії ні з ким не ділилися посилками з дому, жарти, типу "тиха українська ніч, а сало треба перепрятати". Чи це дійсно про українців?
Спростування
Тут можна просто згадати своїх справжніх українських хлібосільних сусідок, які ніколи не випустять зі свого дому з пустими руками, столи, що ломляться від наїдків.
Однак давайте звернемося до цифр? Дослідження від "Делойт" - "Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення", показало, що донатити, допомагати – стало для українців звичкою.
92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, 33% опитаних роблять це систематично. Більш ніж удвічі зросла кількість українців, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном – із 17% до 38%.
За даними Опендатабот, українці протягом 2023 року задонатили у три найбільших благодійних фонди 18,75 мільярдів гривень. У 2022 році загальна сума донатів сягнула рекордних 34,38 млрд грн. З них дві третини зібрали за перших півроку – 24 млрд грн. Це вже не кажучи про окремі волонтерські ініціативи.
Лише у Біляївській громаді після 2022 року утворилося чотири волонтерські організації, які й досі займаються підтримкою військових, мешканців деокупованих територій, літніх людей, місцевих сімей, які опинилися у скрутних обставинах. Це ГО "Янголи світла", ГО "Біляївська самооборона", ГО "Парасолька надії", БФ "Оберіг півдня".
Волонтери співпрацюють з Центром соціальних послуг "Родинне коло", яке також надає підтримку ВПО, багатодітним, ветеранам.
За словами керівниці ГО "Янголи світла" Ані Рижової, за час їх волонтерства завдяки донатам людей вдалося закрити сотню потреб для військових, суми яких були від десяти тисяч до сотень тисяч грн. Є такі збори, які закривались майже миттєво.
ГО "Янголи світла" , Біляївка
— Пам’ятаю, як за півтора тижні ми закрили збір 260 тис грн на мавік для нашого земляка військового Олександра Шарандака. Долучались донатами як місцеві, так і люди з інших областей. У нашого поста було більше двохсот репостів. Також пам’ятаю, як майже за добу зібрали близько 60 тисяч грн на прилад для ще одного земляка-військового Ігоря Комерзана. Є збори, які тривали довго, бо суми були немаленькі, але все одно закривались,— ділиться Аня Рижова.
Волонтерка ГО "Біляївська самооборона" Інна Коваленко теж наголошує, що, незважаючи на скрутні часи, люди не припиняють допомагати тим, хто опинився в ще гірших умовах.
— Ми оголосили нещодавно, що збираємо корм для тварин на деокупованих територіях. Три дні — і люди принесли 10 великих мішків кормів. Це чудовий показник, — говорить Інна. — Коли окупанти підірвали греблю і затопили Херсонщину, ми оголосили про збір допомоги — за два дні 20-ти тонна фура була заповнена. І це зробили лише мешканці нашої громади і частково сусідньої. Фінансові збори закриваються складніше, але якщо мова про одяг, їжу, ліки тощо, то все швидко. Люди готові віддати останнє. Серед благодійників у нас є такі, які донатять щомісяця.
Серед волонтерів є й ті, хто, за статусом ВПО, сам потребує допомоги, натомість вирішив допомагати іншим.
Роман Лук’янюк — з Миколаєва, з дружиною і трьома дітьми приїхав до Біляївки у травні 2022 року. Через війну вимушений був залишити дім, втратив роботу — був підприємцем, далекобійником, але не втратив бажання допомагати іншим.
— Ми з друзями організувалися, бо нам небайдужа доля наших співвітчизників, — говорить Роман. — Є люди, які ще більше потребують допомоги. Ми знаходили благодійників, які пересилали допомогу, а ми її фасували і розвозили людям у села Миколаївщини, Херсонщини, які мали в цьому потребу. У села, які постраждали від обстрілів. Ми продовжуємо займатися цим і зараз.
