На фото - почесний громадянин Біляївки та Роздільної Михайло Спиридонович Шуляк. Це звання він отримав через те, що звільняв міста від румунсько-фашистських загарбників у 1944 році. Але не тільки він пов'язує наші міста.
У 1944 фашистське командування боялося втратити контроль над Південним Бугом. Це означало відкрити ворота на Одесу, а втратити Одесу - створити загрозу морській комунікації між портами Румунії і Криму. Тому для радянського командування вкрай важливо було прорвати саме цю ворожу оборону.
Для цього задіяли війська, якими командував генерал армії Родіон Малиновський. Серед стратегічних пунктів, які потрібно обов'язково відбити, перебував і залізничний вузол - станція Роздільна. Захопити станцію означало закрити наглухо весь рух залізницею до Румунії. Після звільнення Миколаївщини та кількох населених пунктів Одещини війська рушили на Роздільну. До неї залишалося всього шість-сім кілометрів. Але які кілометри! Йшов дощ зі снігом, дороги були непрохідними.
Керував операцією командир кінно-механізованої групи Ісса Плієв. Він сам повів у наступ козаків. А за старим козацьким звичаєм, якщо вже в атаку веде генерал, значить треба було або перемогти, або гідно загинути.
Коли німці зрозуміли, що на них рухається військо, віддали наказ відправляти ешелони. Але козаки на ходу змогли зупинити найперший, тим самим перекривши хід іншим.
4-го квітня була звільнена Роздільна, а в другій половині дня зі штабу 3-го Українського фронту прилетів на ПО-2 офіцер з пакетом документів. Серед них була записка, написана командувачем фронтом. Малиновський просив Плієва піти на Біляївку.
І вже 7го квітня після Роздільної - звільнили Біляївку. На це у військових пішло три дні.
