Нас часто запитують люди, які їдуть на відпочинок до Біляївки, чи є тут місця, як на Закарпатті – приватні сироварні, невеличкі садиби з місцевою кухнею, пасіки. На жаль, поки що цим похвалитися Біляївка та громада не можуть. Перші та єдині, які зробили із хобі бренд – це родина Шевченків, Мар’ян та Наталія. Їх вино – універсальний гостинець з Біляївки. У соціальних мережах навіть є тур до Шевченків за вином, коли одесити кооперуються та приїжджають купувати вино для офісів чи колективів. Тут були гості з різних міст та країн. Але найбільше пишаються винороби тим, що нещодавно прийняли дві групи “туристів” з рідної Біляївки. Одна справа, коли твоя виноробня є серед маршрутів турфірми, а зовсім інша, коли організувалися земляки, які прийшли за враженнями та знаннями. Це визнання.
Шевченки жартують, що хобі – це найкраща робота, яка дозволить ні одного дня життя не ходити на роботу, а просто займатися улюбленою справою. У віці 45+ вони обидва пішли вчитися до академії харчових технологій, щоб якісно та професійно займатися улюбленою справою.
– Що заважає іншим людям розвиватися у власній справі? Мабуть, все ж недостатньо віри в себе, свої сили. Кажуть собі: у мене нічого не вийде, недостатньо коштів, знань... А треба просто братися та робити. І якщо займаєшся улюбленою справою, то і вчишся залюбки, і працюється легко та "во благо". До речі, інколи досвід заважає. Те, що ми не вміли робити вино "по рецепту", допомогло нам у вивчені технологій виробництва вин.