Професійне вигорання, втрата близької людини, невиліковна хвороба. Це справжні проблеми, з якими важко боротися самотужки. Допомогти зможе група взаємопідтримки, побудована за принципом “рівні рівним”. Цей напрямок своєрідної самореабілітації можна застосувати для вирішення як життєвих проблем, так і професійного вигорання. Зібрали в одній публікації надихаючі приклади.
Про групи взаємопідтримки ви могли почути з іноземних фільмів, де йшлося про спільноти людей з якимись залежностями. Перше, що спадає на згадку, група “Анонімні алкоголіки”. Цей рух у світі об’єднує понад 2,5 мільйони жінок та чоловіків, які вирішили зав’язати з вживанням спиртних напоїв. До речі, в Україні існує дуже велика група “Ал-Анон”, яка об’єднує рідних та друзів, чиї рідні страждають на різноманітні залежності.
Могли дивитися дуже зворушливий французький фільм “Анонімні романтики”, в якому сором'язливі люди вирішують, як їм стати більш впевненими та соціалізованими.
Фрагмент з фільму "Анонімні романтики"
Пізніше такий формат підхопили соціальні мережі, в яких регулярно проводять марафони, набори на групову підтримку. У цих групах можна разом змінювати тіла, прищепити нову звичку.
Так, нещодавно в розмові з мешканкою міста Теплодар Мирославою Квіткою, дізналася, що є навіть група взаємопідтримки бігунів, які люблять спостерігати за природою. Умова долучення до групи – це ранкові пробіжки та одне фото природи з них. У цій групі жінки, які мотивують одна одну, діляться порадами та не дають звернути зі шляху здорового та активного способу життя.
- Долучення до групи дисциплінує, - каже Мирослава, - думаєте, мені хочеться не світ-не зоря, вилазити з ліжка, бігти? Це щоразу переборювання себе. Але я маю скинути звіт, бо незручно перед групою.
Рівні-рівним: життєвий досвід
До груп взаємопідтримки належать спільноти, в яких люди переживають втрату близької людини, залежність членів родини від наркотиків чи алкоголю, проблеми зі здоров'ям рідних чи свої власні.
Наталка Дєнісова з Сум входить до групи взаємопідтримки "Клуб мам", де зустрічаються мами дітей з інвалідністю.
- З часом наше спілкування переросло у дещо більше, ніж просто зустрічі. Ми реабілітуємо, перезавантажуємо, відволікаємо від проблем учасниць групи. Цього року, наприклад, вдруге реалізували проєкт "Криця в жіночих обладунках". Він дає змогу реалізувати свій соціальний потенціал, допомогти іншим мамам, а також собі. Завдяки активностям в Криці (фотопроєкти, заняття пілатесом, фітнесом, лекції, неформальні зустрічі), я знову відчуваю себе живою і потрібною, а не тільки обслуговуючим персоналом для своїх дітей. Цей проєкт дає нам можливість жити не тільки дітьми, діагнозами, реабілітаціями, але і згадати про те, що ми теж є, хоч і трішки втратили себе.
Наталка Дєнісова з синами
Моя подруга Анур (ім’я змінено на її прохання) втратила дитину, хлопчика, коли йому виповнилося всього 7,5 днів. Вона живе у східній країні, де пренатальні втрати все ще не вважаються проблемою.
- Світлом для мене стала група на одному з жіночих форумів, де спілкувалися мами янголят, - каже Анур, - хоча у мене було ще двоє дітей, разом з сином я похоронила частину себе. Він народився раніше терміну, його врятували, якби у сільській лікарні була дитяча реанімація. Я корила себе, що не поїхала в місто, хоча мені радили лікарі. Вважала себе винною. Не спала. Втратила вагу до критичної позначки. Тільки спілкування з такими ж жінками мене витягнуло з прірви. Слова, дивні для сторонніх, з побажаннями м’яких хмарок для наших янголят, поради, як бути з речами, з одягом, з іграшками, які не піднімалася рука викинути: все мало терапевтичний ефект.
В Україні також є група “Опіка янголів” – це онлайн-взаємопідтримка батьків, чия вагітність перервалася передчасно, або закінчилася смертю дитини.
Навіть про такі речі, як пережити свято у скорботі, говорять та пишуть учасники груп "рівні-рівним"
Одна з біляївських мам Інна Верро входить до групи взаємопідтримки батьків, чиї дорослі діти мають ментальну інвалідність.
Важливий етап перебування в таких групах – не лише отримувати, а й ділитися підтримкою. У розмові з медіаторкою конфліктних ситуацій Оксаною Олійник ми говорили про те, що сьогодні суспільство дуже напружене, агресивне, і цьому є абсолютно зрозуміле пояснення. Люди живуть в ситуації, коли в країні війна, економічна криза, пандемія. Це загострює переживання всіх проблем та негараздів.
Для тих, хто втратив рідних людей внаслідок війни, нещасного випадку, хвороби існує група взаємопідтримки “Родинне коло”.
Серед моїх Фейсбук-френдів є Вікторія Романюк, яка разом з подругою заснувала організацію, що створилася з групи взаємопідтримки “Афіна. Жінки проти раку”. Місія їх організації – всебічна підтримка, захист прав та інтересів українських онкопацієнток.
Потужний приклад взаємодопомоги – це онлайн-платформа, де об’єдналися три громадські організації пацієнтів з онкологією “inspiration family. все про рак".
Учасниці Inspiration Family. Говорять про рак, щоб підтримати та надихнути своїм прикладом усіх людей, хто також проходять лікування
У багатьох містах створюються групи взаємопідтримки для прийомних батьків, де рівні рівним можуть розповісти про особливості такого батьківства, подолання криз.
Дуже ефективна така модель для виховання підлітків, коли якийсь свій позитивний досвід поширюють не вчителі, а однолітки серед однолітків.
Рівні-рівним: професійне вигорання
Якщо в життєвих ситуаціях, які викликають невгамовний біль, люди вже навчилися ґуртуватися, то в професійному середовищі в Україні груп взаємопідтримки майже немає. Зазвичай, під час тренінгів, форумів, конференцій говорять більше про професійне зростання, інновації, і зовсім мало, як вижити в професії морально та психологічно, зберегти своє ментальне здоров’я.
Зараз, у період пандемії, такі групи взаємопідтримки були б доречними для медиків. Коли ми спілкувалися з медичною директоркою центру первинної медицини Наталією Краснянською, вона розповідала, що у пікові дні епідемії траплялися ситуації, коли сімейні лікарки приймали по 50-60 пацієнтів. Частина ставиться до лікаря як до психотерапевта, якому треба розповісти про всі проблеми. А ввечері доводиться приймати ще по 15-20 телефонних дзвінків. У такій ситуації психіка просто може не витримати навантаження.
За кордоном для лікарів, які працюють в епідемію, є групи взаємопідтримки, які демонструють гарні терапевтичні результати. Створили її лікарі-психотерапевти для лікарів, які на передовій боротьби з ковідом.
Лікарі, які борються з агресивним вірусом, також борються із особистим занепокоєнням, страхом та почуттям пригніченості, стверджують експерти з питань психічного здоров'я.
Була б доречною така група взаємопідтримки для вчителів та вихователів. Їм доводиться бути громовідводом для всіх: дітей, батьків, міністерства та структурних підрозділів освіти. Це призводить до вигорання - специфічної реакції організму на постійну втому. Накопичений негатив постійно змушує вибухати, ненавидіти професію. У результаті цього стресу у людини формується негативне сприйняття світу, коли все перестає бути милим, всі здаються злими, невдячними.
Рівні-рівним: як це працює
Ефективність груп взаємодопомоги базується на двох основних принципах. По-перше, досвід свідчить, що люди, які впоралися або ефективно справляються з певною проблемою, є кращими помічниками, навіть порівняно з професіоналами без подібного досвіду.
По-друге, «надаючи допомогу іншим - допомагаєш собі». В учасників групи з’являється можливість побачити свою проблему з нового кута, відчути єдність, відкритися, зрозуміти, що ти не один\одна в світі з такою бідою.
З методичного посібника "Метод рівний рівному"
Для того, щоб почати працювати в групі не потрібно мати спеціальну підготовку. Досить просто мати відкрите серце та бажання допомогти собі та іншим. Не обов'язково обговорювати проблему, досить разом проводити час, готувати смачну їжу, будувати якісь плани, або просто навіть мовчати разом.
Якщо вам цікава ця тема, то Біляївка.City зараз беруть участь у групі взаємопідтримки для журналістів #12місяцівСтійкості. Будемо ділитися з вами цікавою інформацією та надихаючими прикладами роботи в групах рівні-рівним.
Долучайтеся до груп підтримки, створюйте їх самостійно, примножуйте добро та позитив у нашому світі.
