Щоліта в містах та селах різних громад Одещини, зокрема й Біляївської громади, на вулицях з'являються косарі, які під нуль скошують траву, а часто разом з нею й квіти та кущі, які ростуть на прибудинкових ділянках. На це йде тонни палива, сотні годин роботи косарів. Власне, й ми, Біляївка.City, регулярно публікували звернення до містян з проханням скосити траву, на віру приймаючи, що це є обов'язковою умовою благоустрою.
Однак на тлі змін клімату дедалі більше фахівців ставлять під сумнів звичну для більшості українських зеленбудів практику косіння трави «під нуль», надмірної обрізки дерев, а також щорічної висадки дерев, які не відповідають кліматичним зонам та гинуть вже через пару місяців.
Разом із експертом розбираємося, як благоустрій може впливати на температуру в громаді та що варто змінити, аби без зайвих затрат знизити температуру на кілька градусів та зробити життя містян більш комфортним.
Експеримент: вимірюємо Біляївці температуру
Перше, з чого ми розпочали дослідження Біляївка.City, — замовили пірометр. Це прилад для безконтактного вимірювання температури поверхонь. Він фіксує теплове випромінювання, яке випромінюють різні предмети, і визначає їхню температуру без фізичного контакту.
Озброївшись пірометром, ми вирушили до однієї з найзеленіших локацій міста — Центрального парку. Тут ми виміряли температуру різних поверхонь: ділянок у тіні раніше кронованих дерев, дерев, яких обійшла рука комунальників, газонів, які регулярно викошують майже під корінь, а також невеликих острівців трави, що проросла крізь асфальт і тому уникла косарок.
Крім того, ми перевірили, наскільки нагріваються дерев'яні лавки, металеві елементи дитячого майданчика, асфальтовані покриття та ділянки, вкриті тротуарною плиткою.
Проведені вимірювання наочно демонструють, наскільки важливу роль відіграють дерева та озеленення у формуванні сприятливого мікроклімату. За температури повітря +27 °С у тіні різниця між затіненими й відкритими ділянками становила від кількох до понад двадцяти градусів.
Найкомфортніші умови зафіксовано на озелененій алеї парку Перемоги, де густі крони дерев створюють природний захист від сонячного випромінювання. Температура поверхонь у тіні становила 28–29 °С, тоді як відкрита частина доріжки нагрілася до 39 °С. Це ще раз підтверджує, що дерева не лише прикрашають міський простір, а й ефективно знижують температуру поверхонь, роблячи перебування людей значно комфортнішим навіть у спекотні дні. І саме тут в Біляївці ростуть дерева, які не кронували, тому у них достатньо зеленої маси, аби давати тінь.
На центральній алеї парку, де дерева забезпечують близько 63 % затінення, їх суттєво обрізали свого часу, температура дорожнього покриття у затінених місцях становила 34,3 °С, тоді як на освітлених ділянках підвищувалася до 43,7 °С. Навіть часткове затінення дозволяє суттєво знизити нагрівання поверхонь і створити комфортніші умови для пересування пішоходів.
Ділянка центральної площа без дерев та зелені нагрівається до феноменальних 54,1 градусів. І лише рідка тінь понижує температуру до комфортних 26,4 градусів.
Цікаво було спостерігати, як трава навіть на сонці показує досить комфортну для спекотного літа температуру в 28,4 градуси, водночас викошені ділянки, де трава пожухла демонструють таку саме температуру як і асфальт - 52,8 градуси.
Дитячий майданчик так само підтверджує наше спостереження. Через недостатнє затінення температура окремих елементів обладнання сягала 39–40 °С, а поверхня відкритого ґрунту нагрівалася до 50 °С. Але навіть маленькі острівки трави вже показували зменшення температури - 39 градусів - як в тіні дерев, так і на сонці.
Такі показники свідчать не лише про дискомфорт, а й про потенційну небезпеку для дітей, адже розпечені поверхні можуть спричиняти перегрів організму та навіть опіки при тривалому контакті.
Окрему роль у формуванні мікроклімату відіграє трав'яне покриття.
На ділянках, де зберігався зелений травостій, температура поверхні була нижчою, ніж на відкритому ґрунті чи твердому покритті. Це пояснюється тим, що трава поглинає менше сонячної енергії, ніж асфальт або плитка, а також охолоджує навколишнє середовище завдяки процесу випаровування вологи (евапотранспірації).
Водночас висохла або зріджена трава, як це спостерігається на дитячому майданчику, значною мірою втрачає свої охолоджувальні властивості.
Отже, максимальний ефект забезпечує поєднання здорового трав'яного покриву та затінення деревами.
Результати дослідження показують, що найбільш ефективним природним засобом охолодження міського простору є поєднання деревної рослинності та трав'яного покриву. Дерева забезпечують затінення, зменшуючи надходження сонячної радіації до поверхні, тоді як трава додатково охолоджує територію завдяки випаровуванню вологи. Натомість відкриті ділянки з висохлою травою, оголеним ґрунтом або твердим покриттям інтенсивно акумулюють тепло й нагріваються до 39–50 °С, формуючи локальні осередки перегріву, так звані "міські теплові острови".
Урбаністи й лікарі дедалі частіше називають теплові острови «прихованою смертельною загрозою». У США, приміром, підрахували, що екстремальна спека – найсмертоносніший погодний фактор, який забирає більше життів, ніж урагани, повені чи торнадо разом узяті.
Під час хвиль спеки найсильніше страждають люди старшого віку, діти, люди з хронічними серцево-судинними й легеневими захворюваннями. Але ризики є для всіх – навіть молоді й здорові люди можуть отримати тепловий удар, виснаження, судоми чи знепритомніти просто на вулиці.
Чому місто перегрівається
Це загальна тенденція планети, викликана кліматичними змінами. Діти 60-80-их ще пам'ятають температурно комфортне літо. Ми навіть не знали, що таке кондиціонер, і максимум вдома у когось міг бути невеликий настільний вентилятор. Зараз хвилі спеки тривають довше, нічні температури стали вищими, а кількість дуже жарких днів значно збільшилася.
Європа взагалі є континентом, що теплішає вдвічі швидше, ніж у середньому у світі. За останні приблизно 30 років температура тут зростає приблизно 0,56°C за десятиліття, тоді як глобальна — близько 0,27°C за десятиліття. При цьому потепління в Україні відбувається ще швидшими темпами, ніж у Європі, повідомляє Міністерство захисту довкілля.
В містах, навіть таких невеликих як Біляївка, яка не має суцільного асфальтного покриття, а також зберігає подекуди нетронуті степові ділянки, все одно бракує природних кондиціонерів — дерев та зелені.
Біляївка та села громади знаходяться у степовій зоні, основним природним кондиціонером тут мав би бути природний степ. Однак у первісному вигляді степ зберігся лише на окремих ділянках, поступившись місцем плугу. В Україні втрачено понад 90–95% природних степів. Це одна з найбільш розораних степових зон світу.
Земля тут — це як сковорода на плиті. Степи розташовані далеко від великих океанів. Через це вологе повітря просто не доходить сюди в достатній кількості. Коли сонце гріє, воно швидко "висушує" будь-яку воду. Тому місцеві рослини-аборигени пристосувалися до цих умов, вони потребують мало води для росту, але зберігають вологу тривалий час та наче охолоджують територію.
Глобальне потепління перетворює український степ на більш посушливу та гарячу зону. Клімат степової України стає більш посушливим, а ризик опустелювання зростає. Через високу температуру волога зникає з ґрунту швидше, ніж земля встигає її поглинути. Земля, яка й так не має зайвої вологи, не потребує, щоб її викошували під нуль, бо це ще більше прискорює її перегрівання та висихання. Навіть невисока трава створює природний затінок, зменшує випаровування вологи, захищає ґрунт від перегріву та допомагає утримувати воду після дощів. Крім того, рослини охолоджують повітря завдяки випаровуванню вологи, тому зелені ділянки влітку можуть бути помітно прохолоднішими, ніж відкритий ґрунт або асфальт.
Саме тому в умовах дедалі спекотнішого клімату важливо не лише висаджувати дерева, а й зберігати природний трав'яний покрив там, де це можливо.
Там де бездумно косять "під нуль", там буяє амброзія
Дуже часто як аргумент, що треба косити, представники місцевих рад наводять боротьбу з амброзією.
Однак експерти кажуть: це міф. За словами старшого викладача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Юрія Бенгуса: раннє косіння міських газонів робить лише шкоду та допомагає амброзії буяти у всій своїй красі.
«Найкращий спосіб стримувати амброзію — не залишати їй вільного місця. Там, де ростуть багаторічні трави, конюшина та інші лучні рослини, вона не витримує конкуренції», — каже він.
Експерт наголошує, що насіння амброзії може зберігатися у ґрунті десятки років, у рослини є запас на 40 циклів росту, насіння лише чекати сприятливих умов. Одна з них викошена від місцевих трав ділянка. Оголені після косіння ділянки стають для амброзії ідеальним місцем для проростання.
Ще один аргумент на користь менш інтенсивного косіння — збереження природного різноманіття.
«Коли ми повністю викошуємо територію, зникають комахи. А за ними — птахи, бо їм нічим годувати пташенят. Природа працює як система, і кожне таке втручання має свої наслідки», — зазначає фахівець.
Не всі зелені зони в місті однакові, тому й догляд за ними має бути різним.
1. Партерні та спортивні газони
Це газони у центральних парках, скверах, на площах і спортивних майданчиках. Вони створені спеціально, засіяні сортовими травами, регулярно поливаються та удобрюються. Такі газони потребують частого косіння протягом усього теплого сезону.
2. Сіножаті
Луки, які використовують для заготівлі сіна, мають інше призначення. Їх косять, щоб отримати корм для худоби, тому квітуче різнотрав'я поступово витісняється злаками. Такий підхід доречний у сільському господарстві, але не в міських зелених зонах, де головною цінністю є біорізноманіття та комфорт людей.
3. Природні міські луки
Більшість трав'яних ділянок біля будинків, на пустирях чи в парках сформувалися природним шляхом. Їх не поливають, не підживлюють і не засівають, але часто косять так само регулярно, як декоративні газони.
У результаті замість різнотрав'я з конюшини, деревію, волошок, люцерни та інших багаторічних рослин залишаються сухі ділянки, відкритий пилючний ґрунт або зарості амброзії, лободи й інших бур'янів.
Багаторічні лучні трави природно займають територію, утримують вологу та стримують поширення бур'янів. Регулярне косіння руйнує цей покрив і відкриває місце для амброзії та інших небажаних рослин.
Посухостійкі багаторічні трави мають глибоке коріння й допомагають зберігати вологу. Якщо їх постійно скошувати, вони поступово зникають, а територію займають однорічні рослини, які швидко висихають. Так утворюються так звані «зелені пустелі». Вони є зеленими лише нетривалий період, а потім стають жовтого кольору.
Природні кондиціонери степової та прирічкової Біляївки
Питання косіння трави та догляду за деревами сьогодні виходить далеко за межі естетики. Це насамперед про здоров'я людей, комфорт у спеку, економію бюджетних коштів і здатність громади адаптуватися до зміни клімату. Сучасний благоустрій дедалі більше має орієнтуватися не на ідеально короткий газон, а на створення стійкого та комфортного середовища для життя.
За словами старшого викладача кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Юрія Бенгуса, одним із головних інструментів адаптації міст до спеки є правильно підібрані дерева.
У Харкові, як і у багатьох інших містах, місцеві зелентрести щороку купують дерева, які не можуть прижитися в цій місцевості навіть за умови належного догляду.
— У нас щороку садили липи, клени, які просто не приживалися, і це був безкінечний цикл: закупка, висадка, пропали, і знову закупка. Мені довелося записатися на прийом до мера, щоб переконати його купувати дуби. Так, у перші роки вони ростуть повільніше, зате формують глибоку кореневу систему й значно краще витримують спеку та посуху. Це інвестиція не на два-три роки, а на десятиліття. Нам вдалося посадити перші дуби на Площі Свободи, і вони прижилися. Правда, для ухвалення такого рішення меру довелося звільнити керівника зелебуду. Ніяк він не хотів відмовлятися від можливості щороку купувати нові саджанці.
«Дерева потрібно саджати насамперед заради комфорту людей. Для південних регіонів варто звертати увагу на посухостійкі види — дуби, клен польовий, клен татарський, в'язи, місцеві аборигени, — говорить Бенгус, — Ми часто висаджуємо дерева, які потребують багато вологи, які при значені для інших кліматичних зон, а потім дивуємося, чому вони всихають», — говорить він.
На думку ботаніка, не менш важливо переглянути й підходи до догляду за трав'яним покривом.
«Ми звикли думати, що чим коротше скошена трава, тим краще. Бо так ми розуміємо господарювання в домі: чисто, коли на столі, на підлозі немає нічого зайвого. Але в природі так не працює. Якщо є щільний покрив із багаторічних трав, амброзії дуже важко прорости. А коли все викошено "під нуль", вона отримує відкритий простір. Для амброзії це справжній портал у життя», — пояснює Юрій Бенгус.
На його переконання, сучасний благоустрій має враховувати не лише охайний вигляд територій, а й їхню здатність знижувати температуру, утримувати вологу, підтримувати біорізноманіття та робити міста й села комфортнішими для життя в умовах дедалі спекотнішого клімату.
Що варто робити?
✔ Регулярно косити лише партерні та спортивні газони.
✔ Не косити природні луки занадто часто. Багаторічні трави бажано скошувати лише після дозрівання насіння — не раніше червня, а окремі види навіть наприкінці літа.
✔ Біля тротуарів можна залишати акуратно підкошені смуги, щоб висока трава не заважала пішоходам.
✔ Відновлювати різнотрав'я на ділянках, які вже перетворилися на сухі пустирі, висіваючи місцеві багаторічні рослини.
✔ Під деревами варто створювати захищені від витоптування ділянки, висаджувати тіньолюбні рослини та залишати частину опалого листя як природну мульчу.
✔ Навчати працівників комунальних служб розрізняти корисні багаторічні рослини та небезпечні бур'яни. Наприклад, конюшина чи деревій не становлять загрози, тоді як амброзія є одним із найсильніших алергенів.
Які міста так вже роблять
Раніше Біляївка.City аналізували, як змінювалися статки голів громад Одеського району між 2020 та 2025 роками — за 5 років від моменту обрання до влади.
