Дуже часто українці чують, що на якісь важливі та потрібні речі, як то організацію укриттів та бомбосховищ у школах, системну допомогу захисникам, не вистачає коштів у місцевих бюджетах. Ми вирішили дослідити: на що тоді вистачає? Чи ці речі дійсно потрібні громадам у часи війни, чи роблять вони наші села та міста більш комфортними, гарними та благоустроєними, сприяють вони захисту природи. Це буде серія публікацій. Перша тема, яку ми вирішили розслідувати – це фінансування “радянської класики” – щорічного повального білування вапном дерев та об’єктів благоустрою.
Що каже закон та експерти про побілку дерев
У період, коли українці почали більш масово їздити за кордон, вони звернули увагу, що ніде немає побілених вапном дерев, бордюрів, автобусних зупинок, стовпчиків, парканів та інших об’єктів міської інфраструктури.
Типове село в ЄС - дорога, тротуар, освітлення, вказівники, розмітка, багато зелені - і жодного побіленого стовпа, дерева чи бордюра
Є декілька гіпотез, звідки пішла традиція білувати дерева. Одна з них розповідає, що це сталося за часів ІІ-ої світової війни, коли у нічний час, щоб підтримувати світломаскування, вимикали всі джерела світла на випадок бомбардувань. Побілені бордюри, стовпи, придорожні дерева дозволяли пересуватися машинам та людям, маючи хоча б якісь орієнтири в темряві.
Ще одна версія – ця традиція пішла з Радянської армії. Щоб солдати, молоді, сильні, з граючими гормонами, закриті в одному просторі, не повбивали один одного, їм доручали якусь безглузду, але монотонну роботу - вони постійно копали «звідси і до обіду»: білували бордюри, дерева, дощ це змивав – і вони все починали наново.
Ще одна версія – відносна дешевизна та доступність вапна у часи повального дефіциту у радянському союзі. Це був спосіб за невеликі гроші навести після зими до травневих свят хоча б видимість порядку та благоустрою. Така собі імітація оновлення та свіжості в убогих та не дуже гарних містах та селах. Насправді, з того часу мало, що змінилося. Якщо прискіпливо подивитися на те, що білують в тих радах, де найбільше грошей витрачають на вапно - то це виглядає дуже печально.
Замість того, щоб купити шматки бордюру - тут вирішили забілувати той, що заріс травою
Щодо дерев, то там була гіпотеза, що побілка рятує їх від шкідників. У США, приміром, цю практику поставили під сумнів у 1888 (!) році. Бо там там в ті часи була традиція білувати дерева. У книзі міністерства сільського господарства США автор сумнівається в необхідності такої процедури. Окрім висловлення естетичних переконань, на кшталт: «Це виглядає потворно та схоже на кладовище», він зазначає, що побілка стає ефективною, тільки якщо до складу суміші додати миш’як.
Дійсно, суміш стає ефективною, якщо до неї додати інші складники. Так, Артем Албул на своєму каналі «Клятий Раціоналіст» наводить дослідження, що у 1940 році побілка вапном плюс додана суміш цинку та білкових сполук вберегла від цикад дерева апельсину. Якщо у суміш додати сполуку міді – це матиме хоч невисоку, але ефективність від інфікування псевдомонадами ( рід бактерій - прим.ред.).
Є сенс білити плодові дерева восени. Це, переконані деякі експерти, допомагає врятувати дерево від шкідників, які захочуть перезимувати в корі, молоді стовбури, побілені восени, на всю зиму отримують захист від гризунів, які люблять поласувати ніжною корою, уникнути опіків від зимового сонця.
Водночас, якщо йдеться про весняну побілку, то знову ж таки, для плодових дерев її радять робити не пізніше лютого-початку березня, коли не розкрилися бруньки. Але ніяк не у квітні-травні, коли проходять двомісячники з благоустрою в громадах.
Фахівці Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України пояснюють, що вапно має агресивну дію на дерево. При великій концентрації вапно може завдати опіків і пошкодити кору, після чого дерева часто хворіють. Білити вапном можна лише плодові дерева в садах і лише з дотриманням низки чітких вимог, інакше шкоди буде більше, ніж користі. Хто переживає за стан дерев у місті, той повинен обробляти їх спеціальним розчином від паразитів.
Ось так виглядає піклування про дерево, коли його посадили та виростили до дорослого, а не садять кожен рік в одному місці - та втрачають , бо засохло, зламали, вкрали
Володимир Немерцалов, кандидат біологічних наук, доцент за кафедрою ботаніки, наголошує: вапно, окрім шкоди деревам, коли змивається дощем, шкодить також ґрунту та вуличним рослинам.
Ну і головне - білити дерева заборонено законодавством України: ця норма прописана у пункті 9.1.17 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 — «Забороняється білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми». Однак закон не містить норм адміністративної відповідальності, тож ним поки що нехтують.
Лише окремі місцеві ради не лише відмовилися, а й навіть планують запровадити штраф за білування дерев. В Івано-Франківську така ініціатива може обернутися покаранням. Адміністративний штраф за порушення складає від 850 до 1700 гривень.
Чи додає побілка естетики? Ми вирішили перевірити, співставивши схожі фото. Які з них вам виглядають більш приємними для ока?
На цих фото приблизно однакові за віком дерева. Але, які з них виглядать здоровими, сильними, з правильно сформованою кроною, а які - ледве живими? Фото праворуч - з Німеччини, фото ліворуч - з Одещини
Виявляється, інколи краще взагалі не білувати, а залишити, як є - виглядає охайніше
Чи не краще було витратити кошти не на вапно, а на квіти, як зробили в Тернополі? До речі, непобілений бордюр виглядає цілком пристойно
Ну, або інший експеримент - фото реальне, та на одному домальована побілка. Виявляється, що спотворити можна навіть фото осіннього Нью-Йорка.
Сотні тисяч до першого дощу
Є десятки прогресивних рад України, які відмовилися від вапна. Однак не на Одещині. Якщо відкрити сайт закупівель за кошти місцевих бюджетів Одеського району – за останні роки місцеві громади вилили буквально сотні тисяч гривень у благоустрій, який змивався під час перших дощів.
Дуже яскраво це ілюструє Балтська ОТГ. Вона є найбільшою за площею в Одеській області, включає в себе 28 населених пунктів, вважається однією з успішних громад в області – і дуже любить фарбувати вапном усе, до чого можуть дотягнутися руки комунальників та працівників бюджетних установ.
Комунальна установа “Балта-благоустрій” купує:
2020 рік
Вапно – 2900 штук (вага не вказана) на 58 000 грн, постачальник Байдак Андрій Миколайович
Вапно - 5630 кілограмів на 106 970 грн, 19 грн за 1 кг, постачальник Панасюк Наталія Миколаївна
Загалом: 164 970 грн
2021 рік
Вапно гашене, 1987 штук по 4 кг на 49 476,30 – 6 грн за 1 кг, постачальник Ліпецький Павло Олександрович
Вапно негашене, 457,5 штук по 2 кг на 9150 грн – 10 грн за 1 кг, постачальник Байдак Андрій Миколайович
Вапно негашене, 507 штук по 2 кг на 10140 грн – 10 грн за 1 кг, постачальник Байдак Андрій Миколайович
Вапно негашене, 1500 штук по 2 кг на 30000 грн. – 10 грн за 1 кг., постачальник Байдак Андрій Миколайович
Загалом: 98766,30 грн.
2022 рік
Вапно, 63 штуки (вага не визначена) на 5 607 грн, постачальник Леонід Сергійович Слободянюк
2023 рік
-
Вапно гашене 390 штук (вага не визначена) на 74880 грн., закупка допорогова, аукціону не передбачає, переможець Панасюк Наталія Миколаївна,
-
Вапно негашане, 500 штук (вага не визначена) на 62 500 грн., переможець Панасюк Наталія Миколаївна,
-
Вапно негашене, 299 штуки (вага не визначена) на 37 375 грн, постачальник Стельмащук Геннадій Васильович.
-
Вапно гашене, 64 штуки (вага не визначена) на 24960 грн, постачальник Павло Олександрович Ліпецький.
Загалом: 199 715 грн.
За останні 3,5 роки на вапно було витрачено – 469058,30 грн. Майже пів мільйона гривень, які просто змив дощ. Як бачимо, лише 2022 рік – початок повномасштабного вторгнення став виключенням у закупці стратегічно важливого матеріалу для благоустрою населених пунктів громади.
Можна було б зрозуміти, якби ці витрати, дійсно, додавали хоча б якоїсь естетики та краси. Однак на сторінці Відділ ЖКГ та інфраструктури Балтської міської ради у Фейсбук є фото із білування у 2023 році. Вирішувати вам, чи це дійсно гарно?
Білують радянські зупинки, залишки кривих бордюрів, дорогу, паркани, стіни, дерева, - і вишенька: пусті постаменти та постамент з нікому невідомим орлом (ми попиталися у місцевих, ніхто не знає, що він символізує) над гербом України.
Роками купуються тонни вапна
Відзначимо, що у 2022 та й, переважно, у 2023 році більшість громад вгамували свої апетити на придбання вапна, обходяться закупками на 500-2000-6000 гривень. До цього ситуація була, як з анекдоту про яйця. Старий чоловік від нудьги купував їх по 30 рублів за десяток, продавав варені по 3 грн за штуку та жартував: “Як це я роблю дурниці? Гроші у ділі, я при ділі, і весь навар мій”.
Величезна кількість закупок, де до тендерних не вистачає пари десятків гривень, що дозволяло уникати тендерних процедур. Цим масово грішать комунальні підприємства Одеської міської ради: ЖК Сервіс Вузівський – 49950 грн, КП "ЖКС" Порто-Франківський"- 49 896 грн. та 49875 грн.
У 2021 році Нерубайська сільська рада – купує 525 штук вапна негашеного (вага не вказана ) на 37 600 грн., відділ житлово-комунального господарства, інфраструктури та капітального будівництва Кодимської міської ради купує 2000 кг на 36000 грн., Болградська міська рада купує 2 450 пачок на 49000 грн.
Це не враховуючи той факт, що в окремих громадах ще є окремі закупки по лікарнях, по дитсадкам, школам – для фарбування, скоріш за все, внутрішніх приміщень та зовнішніх стін. Тонни вапна виливаються щороку. Вважається, що це один з найдешевших матеріалів, але, як відомо, бідний, скупий та злодійкуватий платить не лише двічі, а кожен рік. Бо цей матеріал довго не тримається, підкреслює всі дефекти поверхні, тріскається, обсипається – і щороку потребує оновлення.
Єдина перевага вапна, його легко списати – бо досить важко порахувати, де є свіжа побілка, а де – вона нашаровувалася роками.
Суботник в Болградській міській раді, 2021 рік
З досвіду комунальників, з якими ми спілкувалися, на 10 дерев йде 4 кг вапна. Якщо подивитися, скільки вапна купували за ці роки місцеві ради Одещини, то складається враження, вони пофарбували всі українські ліси.
Вартість вапна дуже різна
2023 рік став переломним. До війни звикли? Чи, може, всі ради збудували укриття в школах, дитсадках, на вулицях? Далеко не всі. Втім благоустрій в стилі „радянської класики” на Одещині знову в тренді.
До речі, зауважемо, що роздрібна вартість вапна гашеного у 2023 році коливається від 10 до 25 грн за кг, залежить від кількості. Чим більше купуєш, тим дешевше. Середня комерційна вартість вапна негашеного – від 15 до 60 грн., так само залежить від кількості.
Однак більшість рад не вказує вагу упаковок, що утруднює аналіз вартості, хоча самі суми закупок вражають.
Комунальні підприємства Арцизької міської ради “Комфорт-16” 1400 штук (вага не вказана) на 70000 грн., КП “Благоустрій”, 625 пачок по 4 кг на 25000, 10 грн за 1 кг. Тут білування - традиція давня, але чомусь називається це спотворення дерев та краєвиду "еко-місяць".
Допис з ФБ-сторінки Арцизького міського голови Сергія Парпуланського, 2022 рік
КП “Міське управління ЖКГ” Чорноморської міської ради купує 0,625 тонни вапна хлорного виробництва Румунії на 37110 грн (по 59,4 грн за кг), комунальна організація "Житлово-комунальна служба Ренійської міської ради" купує 1 лот вапна на 43750 грн., Міський центр “Благоустрій”, м. Ізмаїл купили 376 упаковок (по 4 кг) на 22 560 грн, 15 грн за кг., Комунальне підприємство "Наш дім" Біляївської міської ради – 9 тонн гашеного вапна на 54000 грн. – по 6 грн за кг., Болградська міська рада 1500 по 4 кг на 60000 грн – по 10 грн за кг., КП “Куяльницьке”, Куяльницької сільської ради Подільського району 1 360 по 2 кг на 68000 грн, вартість 1 кг – 25 грн.
Ми не ставили за мету в цьому розслідуванні дослідити перевитрати на придбання вапна, хоча в деяких радах вони кидалися в очі. Ми просто хотіли звернути увагу громад Одещини на ефективність витрачання громадських коштів. Чи дійсно ця радянська класика заслуговує на сотні тисяч гривень, які щороку розливають білою щедрою рікою селами та містами Одещини?
