Пекельна жара, яка трималася весь серпень, мала б змусити переглянути ставлення до зелених насаджень в громадах Одещини. Садити та доглядати за деревами - завжди на часі, навіть коли війна. Бо це теж боротьба - за чисте повітря, за комфортну температуру на вулицях міст, за підтримання біорізноманіття, за очищення повітря від наслідків ракетних атак на міста. Маємо добірку рішень, які допоможуть зробити наші міста більш зеленими.
Читайте, використовуйте та вимагайте від своїх депутатів та місцевих органів влади переглянути ставлення до зелених легенів міст.
Чому це важливо
У багатьох громадах Одещини весь догляд за деревами зводиться до кількох нехитрих заходів - за цінами, які не відповідають ринковим, купують молоді або підрощені дерева, тикають їх у землю, забувши про рясний полив, навесні - фарбують без розбору вапном в рамках “місячників з благоустрою”, кронують до скелету, або взагалі вирубують, якщо на тому місці потрібно збудувати черговий магазин чи поставити МАФ. Хоча людям потрібні дерева більше, ніж ми їм.
1. У спекотні літні дні дерева діють як гігантський кондиціонер, охолоджуючи атмосферне повітря. Вплив одного дерева на охолодження атмосферного повітря можна порівняти з безперервною роботою 10 кондиціонерів. Стратегічно правильне розташування дерев у містах може знизити температуру повітря на 8 градусів С. Це доводять численні експерименти. Міколай Семашко і Роберт Печарко з групи «Чеховчани за природу» виміряли температуру поверхонь в різних локаціях міста Чеховіце-Дзедзіце, що неподалік від Кракова. У той день, 19 червня, температура повітря становила 28,5 градусів. Виміри вони почали проводити об 11:30.
Найсильніше розігрілася поверхня автомобіля, припаркованого на сонці – більш як до 76 градусів. При цьому поряд на газоні у затінку дерева термометр показав 27 градусів. Різниця температури видна на фото.
"Нам потрібно менше бетону та більше дерев, якщо ми хочемо захистити себе та своїх близьких від негативного впливу спеки, яка, на жаль, з часом лише посилюватиметься», – кажуть дослідники Семашко.
Схожий експеримент провели львівяни. Де немає дерев - там пекло.
2. Від 20 до 30% території України вже зачеплено війною. Щодня наша земля та повітря приймають тонни викидів, які шкодять нашому здоров'ю, навіть якщо ми проживаємо на територіях, які менше задіяні у бойових діях. Дерева - це унікальні фільтри, вони поглинають і нейтралізують токсичні речовини: вуглекислий газ, сірчистий газ і важкі метали (свинець, кадмій, мідь, цинк).
3. Війна вкрай негативно вплинула на ментальне здоров'я українців. 51% опитуваних у досліджені "Ти як?" оцінюють свій стан як середній, більше третини респондентів декларують відчуття ними останнім часом напруженості (42%), втоми (41%). Чимало досліджень останніх років показували, що проживання в озеленених місцях сприяє кращому фізичному та ментальному здоров'ю, вони дають відчуття психологічного комфорту та безпеки.
4. Останніми роками багато місцевих рад Одещини по суті оголосили війну деревам. Їх звинувачують в тому, що вони руйнують інфраструктуру, загрожують життю людей та майну під час поривів вітру та бурь. Багато дерев через неправильний догляд перебувають у жахливому стані. Навіть з кількох фото видно, що деревам у нас не комфортно. Їм ледве вистачає сил, щоб ледве підтримувати життя в собі, не кажучи вже про надання екосистемних послуг.
Біляївська громада
Біляївська громада
Біляївська громада
Деревам бракує води, ґрунту та системного професійного догляду. Фахівці Української природоохоронної групи підкреслюють, що не варто витрачати час та ресурси на посадку дерев, якщо протягом десяти років у вас немає можливості дбати за насадженнями.
Досвід Біляївської громади з Одещини підтверджує - є багато місць (берег річки, наприклад), де багато разів протягом десятиліть садили дерева - але одиниці з них прийнялися. Озеленення берегу забезпечують ті дерева, яким пощастило бути посадженими до будівництва Дністровської ГЕС, яка стримує весняні паводки, і відповідно, їм вистачало води для укорінення.
Біляївка, берег річки Турунчук
Ми маємо рішення, як максимально ефективно збільшувати кількість дерев у населених пунктах Одещини та доростити їх до великого та сильного дерева.
Рішення №1. Визнати, що не всі дерева та не всюди потрібні
Тут варто згадати гучний випадок, який стався на Одещині у 2021 році. Тоді, на виконання ініціативи Зеленського, на берегах Аджаликського лиману група активістів під керівництвом Анатолія Кавуна висадили 500 саджанців павловнії. Замість подяки, ініціатор висадки дерев отримав на горіхи від екологів та природоохоронців, а також заяву до національної поліції та генеральної прокуратури.
Причин декілька - дерева-чужинці у степах викликають деградацію природного ландшафту, збіднення біорізноманіття, зникнення і без того рідкісних видів. Окрім того, павловнія є особливо шкідливим деревом-чужоземцем. У 2023 році воно увійшло до списку заборонених для висадки дерев у лісах та лісосмугах.
Серед цього списку є такі улюблені одеситами акація біла, дуб червоний. Як визначають фахівці Української природоохоронної групи, поширення інвазивних дерев, які вселяють у наші аборигенні екосистеми, заповнюють ними життєвий простір, варто розглядати як частину стратегії знищення життя на певній території.
Кожній громаді потрібно мати свій власний список дерев-аборигенів, яким потрібно віддавати перевагу під час озеленення міста. Красу різноманіття варто створювати у ботанічних садах з тематичними зонами, а не висаджувати чужоземні дерева на вулиці, у парки, у сквери населеного пункту. Список дерев-аборигенів Пониззя Дністра, де розташована Біляївська громада, є за цим посиланням. Для нашої території аборигенами: бузина, верба, вільшина, в'яз, дуб звичайний, калина, клен, тополі, ясен. Ці дерева максимально пристосовані до наших кліматичних умов, надають різноманітні екопослуги, менш примхливі та вибагливі у вирощуванні.
Не потрібно садити дерева в екосистеми, яким вони не властиві. У степовій зоні ростуть переважно трав’янисті рослини. Дерева і кущі (терен, вишня, шипшина, калина, верба та ін.) трапляються лише там, де їм вистачає вологи: на берегах водойм та в балках. Степ в його природному вигляді виконує не менш важливі функції, ніж ліси чи інші екосистеми.
Рішення №2 - облік та моніторинг
Для того, щоб виростити дерево, потрібні десятиліття. Для того, щоб його зрубати - кілька годин. Тому перше, з чого варто почати містам - це облік, інвентаризація та обстеження стану всіх дерев, які ростуть на території населеного пункту.
Київська міська рада “відцифрувала” більшість дерев у столиці та нанесли їх на онлайн-карту. Зараз там вже 107000 дерев. Робота над створенням карти почалася ще у 2021 році, призупинилась на деякий час через повномасштабне вторгнення з міркувань безпеки, але знов поновилася у квітні 2023 року.
Ресурс міститиме фотографію кожного "оцифрованого" дерева, інформацію про його розташування (з прив'язкою до точних координат), вид, діаметр стовбура, висоту та стан. Поки що карти немає у відкритому доступі, її оприлюднять щойно дозволятиме безпекова ситуація.
Такі карти створені в інших містах світу. В Нью-Йорку відцифрували 850 000 дерев. Вони прагнуть дійти до 1 млн дерев, хоча й цього замало на 8,3 мільойнів мешканців мегаполісу.
Створена карта дерев також в Одесі. Якщо вірити їй, то в Одесі обліковується всього близько 39000 дерев, і лише 15867 (42.7%) мають позначку, що вони перебувають у доброму стані. Це критично мало.
Нові дерева з'являються тільки після скандалів. Так, після реконструкції прилеглих до Привозу вулиць, з'ясувалося, що там не посадали жодного дерева. Після тиску громадськості у 2021 році розбили плитку, зробили лунки та посадили інвазивну білу акацію.
У 2023 році без належного догляду ці дерева виглядають, здається гірше, ніж у момент, коли вони були саджанцями.
У Біляївській громаді рахували дерева кілька років тому. Тоді їх налічили 9445. Наразі немає інформації, як ця кількість змінюється з плином часу - скільки дерев гине, скільки перебувають у поганому стані та потребують заміни.
Облік та публічність дають змогу контролювати цей процес. Обстеження - зроблене професіоналами - а не на око, дасть розуміння, чого очікувати від цього дерева, чи не потрібна йому буде заміна найближчим часом, який має бути догляд.
Рішення №3 - розробка стратегії озеленення з дотриманням європейських стандартів
Одиниці міст в Україні мають зрозумілу та прозору стратегію озеленення. Більше того, коли ми знаходили Програми озеленення на сайтах деяких великих рад, наприклад, Луцької, то місцеві мешканці коментували: це фікція та імітація роботи.
Один з прикладів, на які варто рівнятися, наводить керівник Одеської ГО “Зелений лист” Владислав Балинський - Львівська міська рада.
У 2018 році вони затвердили Комплексну стратегію озеленення міста. Попри те, що її критикували за недопрацьованість, вона дала поштовх багатьом інноваціям. Там двічі на рік проводять навчання для озеленювачів — як рядових співробітників, що працюють на автовишках, так і інженерів.
Щороку до озеленувачів доносять 10 речей, які треба припинити робити, і 8 речей, які необхідно робити під час догляду за деревами від Львівської міської ради.
Припинити шкідництво:
- забути про «омолоджуючу» обрізку та «топінг»;
- не зрізати більше 20% маси крони;
- не робити пристовбурні зрізи більше 10 см у діаметрі;
- жодних «пеньків» від зрізаних гілок;
- не робити обрізку при температурі нижче 0° С;
- слідкувати за правильним місцем і кутом пристовбурних зрізів;
- тільки гладенький зріз, жодної пошкодженої чи обірваної кори;
- не забирати гілки середнього рівня (не робити з дерев «левʼячі хвости»);
- не використовувати «шипи» для того, щоб залізти на дерево (якщо дерево не зрізається повністю);
- не використовувати мотовисоторізи для зрізання живих гілок.
Що потрібно робити?
- прибрати конфлікт гілок дерева з учасниками руху, елементами вуличної інфраструктури, будівлями;
- вкоротити гілки, що дійсно заважають, до пагона заміщення;
- прибрати небезпечні «гострі» розвилки та конкуруючі пагони (стосується тільки молодих дерев);
- видалити сухі, зламані, тріснуті та пошкоджені грибами гілки, гілки, спрямовані всередину крони, дикі пагони на стовбурі;
- забезпечити баланс та оптимальну масу крони;
- прорідити крону за допомогою усунення всередині неї слабких гілок;
- обробити зрізи більше 5 см у діаметрі лак-бальзамом;
- використовувати секатор або гілкоріз для обрізування гілок діаметром до 3 см, ручну пилку для гілок діаметром від 3 до 7 см.
Принцип обрізки дерева поблизу електроопор. Джерело: Tree Pruning Standard
Принцип обрізки дерева, яке може заважати рухові транспорту Джерело: Tree Pruning Standard
У 2020 році у Львові започаткували акцію - “Хочу посадити дерево”. Вона проходить двічі на рік. Для участі необхідно заповнити електронну заявку, вказати бажану локацію, вид дерева (не обов'язково).
Як це працює?
1. Після опрацювання заявки з вами сконтактує садівник району чи парку для узгодження деталей (вибір місця, саджанця, дня посадки та інше).
3. Ви оплачуєте рахунок за саджанець, який вам виставляє обраний вами розсадник.
4. Далі – отримаєте запрошення на посадку дерева із вказаним часом висадки.
5. Проводити висадку будуть спеціалісти з догляду за озелененням відповідного району чи парку, під наглядом садівника і за вашою участю. Все необхідне для висадки буде на місці.
6. Садівник та міські служби здійснюватимуть нагляд за ростом дерева. Але ви можете періодично навідувати та поливати дерево, так воно розвиватиметься швидше і краще.
У 2019 році міжнародна команда арбористів завершила роботу над першими трьома документами: Tree Planting Standard присвячений правилам посадки дерев у місті, Tree Pruning Standard — обрізці та догляду, а третій документ, European Cabling & Bracing Standard, — специфіка фіксації та обрізки крони.
У середині 2022 року Європейська рада з арбористики (займається розробкою теорії та практики догляду за деревами) в рамках проєкту TeST випустила перші загальноєвропейські технічні стандарти догляду за міськими деревами, у яких узагальнено та уніфіковано досвід 22-х країн ЄС. 12 країн додали до цих документів свої національні програми. Це готові рецепти, перевірені за різних кліматичних умов, різними практиками, як якісно доглядати за зеленими насадженнями у містах.
Олександра Сладкова, заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, раніше працювала на посаді начальниці управління екології ЛМР, до цього в Інституті Просторового розвитку міста, переклала книгу з европейського стандарту висаджування дерев. Багато порад з цієї книги можна використовувати, розробляючи власну стратегію озеленення міста. Там є поради до матеріалу, термінів висаджування, транспортування саджанців, висадку в ґрунти різного типу, посадки в лунки, якщо дерево буде оточене твердим покриттям тощо.
Рішення №4 - якісний догляд за деревом хоча б перші кілька років
Щодо догляду за деревами, то тут варто подивитися на наших польських сусідів. Кількості та якості їхніх дерев - вражає.
Piotr Tyszko-Chmielowiec з Інституту древа (Instytut Drzewa) розробив з командою три стандарти з догляду та обрізки, інспекції та діагностики, охорони дерев під час проведення будівельних робіт. Наразі планується переклад цих книжок, а громадські активісти просувають ідею, щоб стандарти знайшли відображення на національному рівні України.
Пьотр Тишко-Хмеловець розповів, що така ситуація з деревами, як ми бачимо її зараз, була в Польщі не завжди. У 90-их та 00-их більшість польських вулиць залишилися без дерев, бо влада та мешканці боялися, що вони будуть падати на машини, затінятимуть квартири та заберуть паркомісця.
Згодом люди зрозуміли помилковість своїх поглядів та почали тиснути на владу з вимогою повернути зелені насадження на вулиці міст. Під тиском суспільства влада змушена була змінити підхід до озеленення. З досвіду вирішення цього питання у Польщі, Пьотр Тишко-Хмеловець радить:
1.Плани та стратегія розвитку міста повинна включати в себе увагу до зелених насаджень. Зусилля менеджменту мають бути спрямовані в той бік, аби пересічні працівники грамотно, з урахуванням наукових знань, ставилися до висаджування та догляду за деревами. Має бути знайдений баланс між безпекою громадян, майна та якомога довшим терміном життя дерева на території міста.
2.Усі дерева мають бути обстеженні та обліковані, від цього залежить правильний догляд. І тут не йдеться, власне, про лікування, кронування дерева. Останнє вкрай шкідливе для дерева, і потреба у кронуванні виникає в тих місцях, де системно нехтували доглядом за деревами. Якщо б вчасно грамотно обрізувалися молоді гілки, то не було б потреби калічити старше вікове дерево.
3.Стандарт у Польщі - молоде дерево потрібно стабілізувати на 2-3 роки, поки коріння укріпиться в ґрунті. Для цього дерево фіксують за допомогою встановлення опор, які захищають дерево від механічного пошкодження, формують рівний стовбур, стабілізують щойно посаджене дерево в землі, особливо його кореневу систему. Застібки не можна затягувати занадто туго - стовбур повинен мати певну свободу рухів. Стрічки повинні розташовуватися якомога вище, трохи нижче крони дерева. Опори знімають приблизно через 2-3 сезони.
4.Ще один стандарт - регулярний рясний полив. Фахівець називає цифру у 50-100 літрів для одного молодого чи підрощеного дерева раз на 2 тижні. Занадто частий та помірний полив створює для дерева очікування, що так буде завжди, натомість завдання міського садовника дати дереву сигнал - вода поруч, її треба взяти, розвиваючи свою кореневу систему. Так дерево стає більш витривалим, вкоріненим, сильним. Якщо поливати рідко та куцо, то дерево або загине, або житиме чахликом зі слабкою кореневою системою, відповідно, воно не зможе сформувати гарну крону, виростити сильний стовбур, який витримає бурі та шторми.
Такого поливу може бути не достатньо навіть для куща, не кажучи вже про дерево
- Зараз ми готуємо до друку переклад українською трьох частин стандартів, - розповідає експерт, - а восени в Києві будемо проводити набір слухачів на курс з обстеження дерев. Дотримання стандартів спростить усі дискусійні питання, а цей курс, сподіваємося, допоможе українцям правильно оцінювати стан дерева та обирати правильну стратегію догляду.
5. Формування крони дерева має відбуватися від моменту його висадження. “Коли ви хочете маленького коня, ви не купуєте великого та не відрізаєте йому ногу, ви купуєте поні”. З деревом це так само працює - вам потрібно правильно та вчасно формувати крону, а не робити йому шокову терапію, обрізаючи у дорослому віці.
Структурна обрізка дорослого дерева. Джерело: Tree Pruning Standard
Завдяки правильному підходу до обрізки в Польщі не рідкість зустрітити дерева, які вищі за будівлі, і вони не є для них загрозою.
6. Стовбури дерев із тонкою корою слід захищати від механічних пошкоджень і сонячних опіків.
Захист молодого дерева з тонкою корою
7.Не потрібно забирати у дерева його опале листя. Це природне добриво, це кров дерева, без якого воно голодуватиме, не отримає усіх йому необхідних речовин. Це екологічний злочин прибирати опале листя у дерева.
На вулицях польських міст можна побачити десятки інших рішень, які дозволяють деревам почуватися здоровими та бажаними. Дуже часто можна побачити, як під старими деревами формується ряд молодих дерев їм на заміну. Старші дають їм необхідну для росту тінь. Є сотні випадків, коли міська інфраструктура жертвує простором заради того, щоб залишилося місце для дерева.
Краків
- Якщо дерево було правильно посаджене і благополучно прижилося, то у нього попереду «золотий період життя» протягом кількох десятиліть, коли воно в принципі не потребує жодного догляду та не створює жодних проблем, пише Олександра Сладкова, - Втручання людини буде потрібно, коли дерево досягає 60–70 років і починає частково руйнуватись. Але нашим деревам золотий вік не світить. Наприклад, у Києві я бачу безліч молодих дерев із конкуруючими розвилками, які вчасно ніхто не прибрав. І я розумію, що ці дерева створять проблеми не після 50-річного віку, а почнуть розвалюватись у 30 років. Уже зараз вони конфліктують з оточенням, але на це мало хто звертає увагу: дерево зелене, отже, все гаразд. Коли у віці 30–40 років проблема стає очевидною, дерево починають шматувати. Кромсають абсолютно бездумно, без урахування анатомії дерева. На місці спилювання відростають віники, пагони, які слабо прикріплені до стовбура. Дерево стає небезпечним. Так і виходить, що замість дерев, які могли б жити в місті без особливих проблем 70–80 років, ми маємо закатовані дерева-інваліди, які передчасно постаріли. Те, що називається омолоджуючою обрізкою, насправді вбиває дерево. Подібною практикою ми радикально скорочуємо життя міського дерева та збільшуємо ризики. Особливо небезпечні масові акції з кронування. Хіба що липа більш-менш переносить його благополучно, але теж хворіє. А решту порід через 10 років точно доведеться замінювати.
Дерево зі слабкою розвилкою. Джерело: Tree Planting Standard. Кронування не зробить його сильнішим, тут потрібно допомогти з іншим - щодо таких ситуацій є поради в уніфікованих стандартах обрізки
Європейці вважають за краще орієнтуватися на майбутнє, робити дорого і надовго. Тому вони на стадіях передпроєктної підготовки та проєктування намагаються врахувати всі фактори не тільки сучасності, а й майбутнього: припускають, що клімат ставатиме жорсткішим, літні температури зростатимуть, а дерево має вже бути на тому місці.
Вкрай важливим є популяризація саме догляду за посадженими деревами з усіма необхідними стандартами та виховання людей в розумінні важливості дерева для їхнього власного здоров'я та життя.
І для натхнення - кілька фото, як можуть виглядати вулиці, парки, сквери, якщо змінити ставлення до озеленення.
