Протягом проєкту "Громада ідей та рішень" ми говорили про досить складні теми: водовідведення та водопостачання, поводження з безпритульними тваринами, перспективи розвитку туризму та його користь для громади, роботу сімейної медицини та точки порозуміння між лікарями та пацієнтами, проблему з розвитком сфер дитячого дозвілля та дозвілля у громаді. Часто навколо цих тем виникають конфлікти, адже в таких ситуаціях комусь потрібно поступатися своїм інтересом, своїми бажаннями, традиційними уявленнями. Про те, як громаді вчитися чути один одного, домовлятися, ми поговорили з психотерапевткою, головою громадської організації "Живе село", медіаторкою Оксаною Олійник.
Для довідки. Медіація - це нова культура діалогу. Процесом керує нейтральний посередник, який не представляє жодну зі сторін. Медіація допомагає знайти спільне рішення, яке задовольнить усі сторони. Вирішення спору за допомогою медіатора допомагає зняти емоційне напруження, яке виникає, коли сторони самостійно намагаються досягти згоди й кожна «тягне на себе ковдру».
Текстовий скорочений варіант розмови
Біляївка.City: Оскільки ми весь час в інформаційному полі громади, то не могли не помітили, що конфлікти стають більш агресивними, з переходом на особистості. Розкажіть, як ви зацікавилися темою медіації конфліктів, де цьому вчать, і чи дійсно це приносить зиск?
За кожним коментарем - живі люди, які мешкають у громаді
Оксана Олійник. Мій інтерес до медіації, конфліктів виріс з того, що сама живу у селі, створили громадську організацію “Живе село”. Нам не байдуже, що відбувається, дуже хотілося, щоб територія розвивалася. Зараз проблема не у тому, що в ОТГ грошей немає, а немає нормальної комунікації, її просто не вистачає. Люди не достатньо контактують між собою. Не можуть порозумітися. А якщо комунікують, то у традиційних форматах з образами, зневагою. Коли з’являється ресурс – ситуація тільки загострюється. Поки не було грошей - не було у селах та малих містах питань та проблем.
А де ви вчилися модерувати конфлікти?
- Зараз є багато грантових програм для громадських організацій, міжнародні фонди намагаються покращувати якість освіти людей, які працюють з громадами, бо вони найбільш вразливі. У них мало ресурсу, дуже багато бажання змінювати світ, але вони наштовхуються на реальність та вигорають. Мені пощастило брати участь у кількох програмах. Ми вчилися основам громадотворення. Паралельно з цим, я реалізовувала проєкт в громаді, який теж дав певний досвід.
Вчилася на магістерській програмі "Медіація і менеджмент конфліктів" у рамках міжнародного проекту Mediats. Навчання відбувалося на базі Бізнес-школи "Крок"
Пізніше “ООН Жінки” фінансували навчання для жінок, які працюють з громадами. Це був форум-театр, спосіб адвокації потреб тих, у кого найменше можливостей висловлюватися у громадському просторі.
Коли ми говоримо про людей із сіл, те, як вони комунікують, варто розуміти, що вони дійсно мають гіршу освіту, у них дуже висока інтенсивність почуттів, емоцій, бо життя їх непросте, а висловити та захистити свої потреби продуктивно вони не можуть. Тому форум-театр дозволяє їм висловитися так, щоб їм проспівчували, щоб люди з міста, де зосереджені ресурси, побачили в них щось спільне.
Форум-театр - це спосіб розповісти свою історію для того, щоб спільно із іншими зробити змінити її
З вашого досвіду, чи є люди, які більше схильні до конфліктів, ніж інші? Спостерігаючи за дебатами, дискусіями, однозначно визначаю людей, які вміють створити конфлікт навіть на рівному місці. Водночас є люди миротворці. Чи дійсно є такий поділ, чи просто одним болить більше, ніж іншим?
- Дуже хороше питання. Можу сказати, життя без конфліктів неможливе. Конфлікти – це абсолютна реальність. Але є різна реакція на конфлікт. Перша - шукає вирішення ситуації. Друга – підвищує градус напруги.
Конструктивна відповідь на конфлікт - це робота в діалозі, в розумінні, що за позицією, за декларацією – є справжній інтерес людини. Якщо я хочу три гривні – це позиція, а інтерес – для чого вони мені.
На рівні позицій люди не порозуміються, на рівні інтересів – так. Я хочу їсти – і ви хочете їсти. Ви хочете жити в нормальному суспільстві – і я. Але щоб дійти згоди, нам треба дуже добре вислухати позиції.
Це правда, що є люди, які більш схильні до конструктивної роботи, навіть без навчань, природно так у них виходить. У них такі моделі поведінки, які дозволяють розрулювати все на краще.
А є люди, яких часто називають токсичними, особливими, хоча в літературі зараз їх позначають, що це люди з неконструктивною реакцією на конфлікт. А реакції, на щастя, можна, змінювати. Але для того, щоб вони змінилися, у людини має бути дуже серйозна причина, аргумент зробити це.
Емпіричним способом помітила, суб’єктивно абсолютно зараз кажу, що є частина дуже конфліктних людей, які за усіма мірками успішні люди: мають роботу, дах над головою, не голодують. Водночас, навпаки, люди з глобальними проблеми – дуже емпатичні, конструктивні. Як це пояснити?
Скажу не як медіаторка, а як психотерапевтка. Є люди з різним досвідом любові та прийняття. Дуже часто "успішний успіх" – красивий паркан, гарна машина, гарно вдягнені діти – це спосіб подолати брак задоволення від світу. Це дуже базовий рівень задоволення потреби, про який ви кажете. А людина все життя може боротися за визнання, повагу, увагу, любов, і часто це простіше дати, ніж задовільнити ті вимоги, які вони висувають.
А щодо людей, які мають дійсно базові потреби, але не втратили своєї емпатичності, людяності. Можливо, у них в дитинстві була бабуся, яка дала стільки любові, що на все життя є запас. Саме цієї любові, якої не додали людям, які схильні до конфліктності.
Якщо зрозуміти, що за позицією стоїть бажання бути почутими, то єдиний шлях до довготривалого вирішення конфлікту - дати їм відчуття важливості, співчуття.
Що можна змінити на рівні громади?
- Громада – це багаторівневий простір, відповідно має бути цілий комплекс заходів. Доречно кликати сторонніх "суддів", медиаторів, які можуть з нейтральної позиції вислухати та допомогти людям знайти точки порозуміння. Вирішення конфліктної ситуації можна порівняти з пирогом. Кожна сторона претендує на більший шматок.
Одна група людей хоче, умовно, дорогу, а інша - водогін. Усі мають висловитися, але і чути аргументи іншої сторони.
Аргумент: мені потрібен більший шматок пирога, бо у мене діти голодні, у мене день народження, у мене батьки літні приїхали в гості. Поступися мені зараз, а завтра я поступлюся. Завдання громади - це ще й бачити, як зробити спільний пиріг більшим, щоб шматків пирога вистачило на задоволення більшої кількості потреб.
Мета громади - не лише навчитися ділити "пиріг", а й робити його більшим
У таких ситуаціях кличуть медіаторів - коли вже є відкритий конфлікт. А ще можна запросити фасилитаторів. Їх кличуть на розробку стратегію, на обговорення, де шукають рішення. Вони вміють вирішувати стратегію комунікації.
Чи має бути стороння людина, чи з середовища громади?
- Людина має бути нейтральна. Нейтральність – це одна з основ цього підходу. Треба подбати максимально, щоб у цієї людини не було подвійного інтересу. Добре влаштовувати такі сесії час від час, щоб люди звикали до конструктивного обговорення проблем. Ми у себе починали з того, що кликали фасилитатора на стратегічну сесію. Потім вже в ОТГ. Далі вже ОТГ саме кликало. По-троху, коли змішуються люди з різних сфер інтересів – ми збираємо і міську раду, і бізнес, і громадських активістів - гострі конфлікти зникають.
Наша культура наразі має розвинутися до того, щоб ми навчитися чути один одного. Потрібно ставити питання з якогось людяного та співчутливого погляду, що ми всі тут трішечки страждаємо в цьому світі. Прийняти іншу людину. Стати на її місце. Відчути її біль та переживання.
У рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах»», який реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
