В рамках проєкту “Громада ідей та рішень” наша редакція проводить онлайн-зустрічі з представниками різних міських служб, робота яких стосується важливих сфер життя нашої громади. У прямих ефірах в соціальній мережі ми говоримо про важливе та шукаємо рішення проблемам, які озвучують наші читачі. Тези цих розмов, з тими рішеннями, які озвучили керівники, друкуємо для наших читачів.
КП “Біляївський водоканал” постачає воду Біляївці, Повстанському, Майорах, у перспективі – Кагарлику. Цікаво, що від слухачів прямого ефіру були питання лише по водовідведенню. Поговорили ми також на дуже злободенну тему – про тарифи.
Керівник комунального підприємства Юрій Вопіловський розповів, що в обслуговуванні водоканалу знаходиться 100 кілометрів водогонів, близько 50% водогонів перебувають в досить нормальному стані. Разом з тим, є частина старих водогонів, де, особливо влітку, виникає чимало проблем. Це територія від Променю до Слобідки. Через те, що влітку потрібно збільшувати тиск, водогони не витримують та стаються пориви.
Рішення
Заміна водогонів. У комунального підприємства є стратегія покрокової заміни водогонів. Однак на це потрібні великі кошти, мова йде про десятки мільйонів гривень. Окрім того, частина водогонів, які найчастіше рвуться (Нова, Лесі Українки тощо) – це власність мешканців, вони не перебувають на балансі комунального підприємства. Ініціатива із заміною водогонів повинна бути від мешканців на тих умовах, які склалися в місті: міський бюджет фінансує, за наявності коштів, роботи із заміни центрального водогону, мешканці забезпечують підключення та винесення колодязів на вулицю.
Поговорили ми про тариф. За словами адміністрації комунального підприємства, їх абоненти навіть не знають, якими заходами вдається надавати якісну послугу. Вони оптимізували штат. Хоча зростає кількість водогонів, які перебувають на обслуговуванні підприємства, вони не збільшують кількість працівників. Буквально нещодавно Інфокс знову збільшив відпускну ціну на воду, але підприємство не планує найближчим чином переглядати тариф.
- У 2016 році на підприємстві було 5 слюсарів, - розповідає керівник комунального підприємства Юрій Вопиловський, - того року ми прийняли нові водогони (десь 15 кілометрів) селища станції Дністер, потім Майори, Повстанське – це ще кілометрів 20. А ми маємо зараз четверо слюсарів. Ми навчилися більш професійно, інтенсивно працювати. До нас часто приходять люди, хочуть на роботу. Але ми не беремо, хоча пготреба є, бо це вплине на тариф. Намагаємося самі якось виконувати цим же самим штатом виконувати збільшені обсяги робіт. А попереду – приєднання Кагарлика. Це ще десь 30 кілометрів водогонів. Ми настільки оптимізувалися, що у нас 4 машини можуть бути задіяні в роботі на 3 водія. Разом з тим, ми завжди працюємо так, щоб не залишати людей без води – якщо треба, і до 12 ночі, і у вихідні.
Рішення
Стримувати рост тарифів – це зменшення технічних втрат за рахунок заміни водогонів, а також зменшення несанкціонованого відбору води з мережі поза лічильником. Це два показники, на які хоча б якось можна впливати на рівні громади. Ми не можемо впливати на вартість відпускної ціни від Інфоксу, на вартість електроенергії, мінімальних зарплат.
Як розповів Юрій Вопиловський, вони над цим працюють. Виносять колодці на вулицю, це правило не вигадане Біляївкою. Це вимога закону. Більше того, у 20-30 роках усі перші водогони в Біляївці будувалися саме за таким підходом. Якщо б сьогодні прибрати крадіжки води, які не можливо відстежити, якщо лічильник знаходиться на приватній території, то тариф міг би бути на кілька гривень дешевшим. Щодо технічних втрат, то за інформацією Вопиловського, у Біляївці цей показник один з найнижчих в Україні. При загальноукраїнському у 34-35%, маємо 24%. Однак він вищий, ніж загальноєвропейський.
- Найнижчі втрати, які мені зустрічалися там – на рівні 12%. Але це країни західної Європи. Нуль, здається мені, не буває ні у кого. Бо є такі течі, які на перший погляд не визначиш. У нас часто трапляється, коли люди звертаються, що зламався лічильник і крутить, хоча всі крани вимкнуті. Люди починають розкопувати – а там басейн з води вже, але на поверхню вона ще не вийшла. Вічного нічого не буває.
Ще один важливий момент стабільного водопостачання – це вчасні розрахунки від абонентів. У Біляївці вони більш-менш непогані. Але є злісні неплатники. З ними наразі планують працювати більш прискіпливо та ретельно. Бо від вчасних розрахунків залежить, як оперативно зможе комунальне підприємство розраховуватися за воду, електроенергію, за виконання ремонтних робіт.
Кілька слів про водовідведення
Найбільша проблема – це маленька кількість абонентів, які розподіляють між собою основні витрати. Зараз, як розповів керівник комунального підприємства, є кілька варіантів, як вплинути на ситуацію. І Біляївська міська рада, і комунальне підприємство їх шукають, оскільки наразі в міському бюджеті не вистачає коштів, щоб дотувати тариф.
На сьогодні напрацьовані кілька рішень. Їх шукають на технічних радах, за участю запрошених експертів з Києва, Харкова, Дніпра. Один з варіантів – це автоматизація процесів на КНС, яка дозволить вийти на віддалене управління очисними. Ще є варіант – завершити все ж таки довготривалу реконструкцію, ввести її в експлуатацію. Тут міська рада звертається за допомогою до Одеської ОДА, облради з проханням вирішити фінансове питання.
Про розгляд цих питань ми будемо інформувати наших читачів. Також окремо ми поговорили про водопостачання у села Широка Балка.
Як розповів Андрій Крачков, вирішення проблеми вони розподілили на кілька етапів. Етап номер один – подивитися, що ж відбувається з баштами, які за багато років дуже занедбали. За кошти бюджету громади замовили телескопічну експертизу (коли у башти занурюється спеціальний прилад, робить її обстеження та передає інформацію на монітор). Таким чином з’ясували, що башти видають у 2,5 рази менше води, ніж повинні. На дні однієї з башт знайшовся втоплений насос, який перекривав доступ до води.
Андрій Крачков:
- Ми почистили башти, витягнули насос, сподівалися, що водопостачання стане кращим. Однак проблема все ще залишається. Основна – стан сільських водогонів. Труби прокладені так, що на стиках є різні діаметри, тобто, викачується один обсяг, він перетікає у вужчу трубу, потім знову у широку. Окрім того, деякі ділянки мають чавунні труби. Мороз, зсув ґрунтів, і земля ріже їх, наче ніж масло. Ще одна проблема – це те, що дехто вмикає гідрофори, які відкачують на деяких точках багато води, не залишаючи споживачам далі. Однак взимку (якщо не стаються аварії), води загалом вистачає.
- Проблема починається у поливний період, - каже Андрій Крачков, - хоча в селі є поливна технічна вода, дехто не хоче нею користуватися, і явно поливає водою зі свердловин. Ми припускаємо, що це стається там, де немає лічильників (і вони сплачують за нормою споживання, яка не враховує воду для поливу), або там, де є так звані ліві врізки. Ми неодноразово зверталися до людей – знаєте, хто краде воду – виявіть порядність та дайте нам знати. Ми зробимо все за законуом і покараємо цю людину. Ми лише обслуговуюча компанія.
Все майно належить вам, мешканці, ви маєте дбати про його збереження, належне використання, відповідальну експлуатацію. І той стан, до якого дійшла система водопостачання села Широка Балка – це відповідальність також мешканців.
На жаль, нам неодноразово доводилося бути вже свідками, коли люди говорили: у нас немає гідрофору, хоча ми просили по-добросусідські – вимкніть на період, коли води не вистачає навіть попити, людина дивилася в очі, била себе в груди, що немає. А потім дає оголошення про продаж дому – а там в оголошенні чорним по білому: у будинку встановлений гідрофор.
Яку рішення є, для того, щоб дати селу воду.
За словами керівника Біляївського ЖЕКП, тут є цілий комплекс заходів.
- У 2020 році Біляївська міська рада за кошти спільного бюджету громади розробила проєкт заміни водогонів у селі Широка Балка. Робоча гіпотеза така, що заміна, виніс всі водолічильників на вулицю, встановлення водолічльників, де їх ще немає, дозволить дати мешканцям водопостачання нормальної якості 24\7. У коментарях до прямого ефіру запитували, чи вирішить це проблему, чи варто будувати ще одну башту, керівник комунального підприємства сказав, що про це зарано казати, але оскільки взимку води переважно вистачає навіть з поганою системою, то у разі її заміни, жорсткого обліку води, гіпотеза скоріш за все, підтвердиться.
- Наступний крок – це робота з мешканцями. Зараз, як розповів Андрій Крачков, вони дуже погано розраховуються навіть за спожиту воду. Підприємство з великими проблемами збирає кошти, а це теж впливає на вчасні розрахунки за спожиту електроенергію, на оперативність у виконанні ремонтів.
Андрій Крачков:
- Біляївська міська рада, від моменту приєднання Широкої Балки, не переглядала тариф, оскільки у нас була мета спочатку дати людям якісну послугу, зрозуміти її реальну вартість, а потім робити вже якісь висновки. Однак і ці кошти ми збираємо з трудом.
У Біляївці не сиділи без діла. Прочистили башти, замовили проєкт. З’ясували, що заміна водогонів у селі коштує 3,5 мільйони гривень. Це не лише перекладка труб, а й будівництво по всім соціальним об’єктам гідрантів. Зараз в селі їх немає, а сучасні проєкти не проходять експертизу без них. Цих коштів у міському бюджеті зараз немає, оскільки на громаду лягло дуже багато питань. На останньому засіданні сесії міський голова розповідав, що він звертається до депутатів Біляївської громади в обласній раді з проханням допомогти залучити кошти з обласного бюджету. Це питання дійсно життєвоважливе – без усіх благ людина може прожити, без води - ні, а заміна водогону вирішить це питання на десятиліття.
Після ефіру мешканці Широкої Балки вирішили також звернутися з колективним листом до місцевих депутатів Одеської обласної ради з проханням ініціювати включення цього питання до обласних програм. Ми будемо інформувати читачів про перебіг вирішення цього питання.
У рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах»», який реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
