Про це говоримо з начальницею управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Тетяною Молодід, а також старостою села Кагарлик - Іваном Вишневським, його село має найбільшу у громаді кількість сільськогосподарських земель.
До початку децентралізаційної реформи, в рамках якої в Україні змінився адміністративно-територіальний устрій, землями в межах сіл, селищ та міст, займалися місцеві органи влади, за межами міст, сіл та селищ, але в межах ради – різні державні структури (районні державні адміністрації, обласні державні адміністрації, держгекадастр тощо). Очікувалося, що з передачею повноважень органам місцевого самоврядування, покращуватиметься їх адміністрування, відповідно, вони почнуть приносити більше грошей до місцевих бюджетів.
Цей прогноз цілком поділяє староста села Кагарлик Іван Вишневський.
- До того, як Кагарлик став частиною Біляївської ОТГ, - пояснює Іван Вишневський, - сільська рада, як і Біляївська міська, могли розпоряджатися лише землями в межах населеного пункту. Це дуже часто позбавляло наш бюджет прибутків. Бувало, що з області привозили потенційних інвесторів, інколи навіть іноземних, яким все у нас подобалося, все підходило, а вони не поверталися. Так Кагарлик втратив підприємства, які планували збудувати станцію сонячних батарей, технопарк. Навіть не знаю, в чому причина відмови від цих проєктів, бо місцеве самоврядування не інформували, а від себе таких перемовин ми не могли вести.
У межах міста (до білих позначок) адмініструванням землі займалася міська рада, за межами міста, але в межах Біляївської міської ради - різні державні структури
Очікувалося, що після реформи адміністративно-територіального устрою землі за межами населених пунктів, але в межах громади, передаватимуть їй. І це дасть поштовх для розвитку.
Однак ситуація не така райдужна. Останні кілька років держгеокадастр передає землі не суцільною ділянкою, а на кожну окрему ділянку в межах колишніх сільських рад, виготовляють акти. Процедура дуже тривала, передаються часто не ті землі, які б вже сьогодні громада могла розглядати під залучення інвестицій, пропонувати бізнесу та отримувати не лише орендну платню, а й податок на доходи фізичних осіб, якщо там з'являться якісь об'єкти.
Ще один важливий момент - за ці роки більшу частину земель за межами населеного пункту передали в приватну власність. Поки Біляївська громада була усунута від керування своєю землею, вона вже втратила десятки найкращих ділянок. Їх роздавали без аукціонів, без погодження з територіальними громадами по 2 га.
За ці землі бюджет отримує лише земельний податок. Це прибуток від землі, яка перебуває у власності фізичних (земельні паї) та юридичних осіб. В окремих випадках ще треба знайти тих власників, хто отримав ділянки, щоб вони хоча б податок сплатили.
Загалом у структурі усіх доходів від землі, земельний податок становить 59,8 %. Решта приходиться на оренду платню за землю. Разом земля приносить 13,15 % загального бюджету громади. Врахуйте, що більшість коштів - це все ж таки від бізнесу.
Інформація з бюджету Біляївської ОТГ за 2020 рік
Староста села Кагарлик розповідає, що він багато років проводив роз'яснювальну роботу з місцевими фермерами та одноосібниками, яких у селі дуже багато, спонукаючи їх до самооподаткування.
У 2020 році через самооподаткування селяни Кагарлика зібрали 20 000 гривень. Староста пояснює, що це були незначні кошти з багатьох причин.
- Проблема села - у браку знань та можливостей. Люди займаються сільським господарством, а не агробізнесом. Дуже залежні від гуртових покупців. Немає ринку збуту. Часто сезон закінчується не прибутком, а як минулого року через засуху - боргами та збитками. Люди починають посівну в борг, сподіваючись розрахуватися після врожаю, а виходять у мінус.
Серед найбільших проблем сельчан-самостійників, які заважають їм заробляють, а, відповідно, більш прозоро та відповідально ставитися до бюджету: відсутність місця, де можна було б зберігати зерно. Зараз вони змушені продавати його в пік зернозбиральної кампанії, коли зернотрейдери пропонують найнижчу ціну.
- Одноосібники втрачають від цього дуже, інколи по кілька тисяч гривень на тонні, - пояснює сільський староста, - ще одна проблема - немає ринку збуту. Виростити можна все, а от куди його продавати - це проблема.
Протягом кількох років, від моменту, коли Біляївка стала центром ОТГ, тут щодня намагаються унормувати ситуацію із землею, щоб вона приносила максимум зиску для громади.
- Це дуже копітке та складне завдання, особливо, якщо мова йде про землі за межами населених пунктів, - пояснює керівниця управління землевпорядкування, містобудування та комунального майна Тетяна Молодід, - нам сьогодні доводиться буквально по ділянці з'ясовувати реальних власників, їх контакти, наносити цю інформацію на карту, щоб можна було з ними спілкуватися на предмет належної сплати податків.
Ось такою копіткою працею зараз фахівці управління землевпорядкування наразі намагаються відтворити інформацію про всі земельні ділянки
- З ініціативи Біляївського міського голови в міській раді проводили зустріч спільно з податковою з одноосібниками, - говорить керівниця управління, - ми намагалися пояснити ситуацію з бюджетом та достукатися до сумління, що доходи від землі потрібно декларувати та сплачувати з них податок
Варто зазначити, що проблеми з використанням землі, які виникають у одноосібників, можна та потрібно вирішувати, перш за все, змінивши своє ставлення до землі. Як це вдається робити фермерці з Біляївки Оксані Сергієнко, можна послухати у підкасті (аудіорозмові).
Також зазначимо, що протягом кількох років міське управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна займається виготовленням нових генеральних планів населених пунктів ОТГ. Більш детально про те, навіщо це вкрай необхідно, у наших наступних публікаціях.
