Газова тема — одна з найулюбленіших у колишнього міністра енергетики Юрія Бойка. Він часто згадує про те, як за його керівництва Міністерством палива та енергетики газ для населення коштував 400-700 грн.
Тариф для населення 407 грн (за наявності лічильника) був до 2007 року, а потім тарифи було диференційовано. Наприклад, у 2010-2014 роках тариф був 795-2954 грн в залежності від обсягів споживання та наявності лічильника. У промисловості тарифу, близького до 1500 грн, не було, але це не головне. Бойко використовує зручні для себе дані 10-річної давності. Тоді, звісно, все було дешевше.
Незважаючи на професійний досвід в енергетичному сектору, твердження Бойка з цього приводу бувають правдивими лише в третині випадків. І чого більше в таких твердженнях — маніпуляцій чи незнання — складно сказати. Ось приклад:
Насправді у Нафтогазу є тривалі контракти з європейськими постачальниками (30 станом на кінець 2017 року), тоді як «Третій енергопакет ЄС» не регулює джерела надходження газу в країну, а встановлює умови створення конкуренції на роздрібному ринку газу. В Україні наразі конкуренція існує тільки в сегменті постачання для промислових споживачів.
