Дідух – сніп-оберіг, зв'язаний з колосся, який символізує собою добрий врожай, сімейний добробут, мир і злагоду в родині, зв'язок між поколіннями роду і вічне відродження світла.
Зі старослов'янської слово "дідух" перекладається як "дух предків" і символізує також Діда – родоначальника сім'ї. Також Дідух є пожертвою кращого снопа силам природи.
Дідух цілком можна вважати і Світовим деревом, яке об'єднує та підтримує усі світи. "Ноги", завдяки яким він міцно стоїть, уособлюють коріння, світ мертвих. Верхня частина, що символізує серединний світ, світ людей, має у кожному пучку по сім штук колосків. Сімка — одне зи знакових чисел, це сім днів тижня, сім поколінь, сім кольорів веселки. Зернятка у колосках — верхній світ з божествами, птахами та солярними символами.
Робили дідухи з необмолочених колосків зернових, з яких випікали хліб — овса, жита, пшениці, найчастіше з останнього обжинкового снопа на полі. Вірили, що жниця, яка в'язала останній сніп жита, мала скоро народити дитя, бо це зав'язування снопа символічно нагадувало зав'язування пуповини.
Прикрашали святкові "дерева" сухими квітами, калиною, барвистими стрічками і ставили на найпочесніше місце в хаті — на покуті. За повір'ями, разом з Дідухом в домівці перебували протягом святок духи дідів-предків — покровителів кожного дому.
У хату його заносили 6 січня, бо "Дідух – до хати, біда – з хати". На честь духів предків біля Дідуха обов'язково ставили новий горщик з колевом — кутею та узваром.
Різдвяне дерево оселялося в хаті до Нового року, подекуди аж до Водохреща. Потім зерно обмолочували і додавали його до посівного. Солому ж спалювали, щоб душі померлих, які гостили в родині на свята, могли повернутися на небо.
Як зробити:
Здавна в Україні у різних місцевостях існували різноманітні технології виготовлення: дідухів заплітали косою, робили у формі снопа чи у формі дерева.
Нам знадобиться двадцять один колосок.
- Перед роботою замочіть їх ненадовго в гарячій воді, щоб вони стали м'якими й еластичними.
- Потім розберіть колосся за розміром. В одному пучку має бути сім штук (символ сім'ї, днів тижня і семи поколінь).
- Кожну сімку треба перев'язати мотузкою, рівненько, обережно і міцно.
- Потім зібрати пучки докупи "східцями", аби вийшла красива "голова".
- Розділіть сноп на три "ноги" (якщо колосків багато, то на п'ять чи сім). Щоб Дід був стійкішим, можна закріпити в основі кілька міцних соломинок.
Найпоширеніший традиційний варіант — Дідух у вигляді року. До складу такого виробу входять чотири яруси, які символізують чотири пори. Кожен ярус має по три гілки — місяці. Для кожної гілочки складають по чотири пучки, у кожний пучок входить по сім колосків (вони символізують тижні та дні). При складанні такого Діда для кожного ярусу можуть використовуватись різні види злаків. Кожна зернова культура уособлює певну пору року.
Предки вірили, що чим багатшим виглядає Дідух, тим урожайнішим буде рік, тому прикрашайте його пишно — засушеними і паперовими квітами, ягодами, стрічками, горішками. Деякі майстри додають до прикрас трави, переважно цілющі. Їх вплітають неспроста: звіробій приносить здоров'я, мак – гроші.
