Після російського ракетного удару по парку розваг в Одеському районі, де загинув 16-річний хлопець і постраждали семеро людей, у соцмережах почали поширювати згенеровані фото та відео нібито зруйнованого Лунапарку в Одесі, що знаходиться у парку Шевченка. Насправді ці кадри не мають жодного стосунку до місця, де сталася трагедія. Це приклад того, як реальний воєнний злочин використали для інформаційної маніпуляції — підмінили місце удару добре знайомою локацією, щоб посилити емоційну реакцію людей.
Реальна атака, яку використали для маніпуляції
Ввечері 18 липня російська армія завдала ракетного удару по парку розваг в Одеському районі. Ракета влучила у спортивно-розважальний комплекс у Чорноморській громаді. Саме там у літній сезон працює популярний вейкпарк, де в момент атаки перебували люди, зокрема й діти.
На місці влучання утворилася велика вирва. В Одеській ОВА повідомили, що внаслідок удару загинув 16-річний хлопець. Ще семеро людей отримали поранення. Серед постраждалих дворічна дитина, четверо жінок віком від 22 до 28 років, а також чоловіки 27 та 40 років. Усіх госпіталізували.
У місцевих пабліках поширили відео, на якому видно, як одразу після обстрілу відпочивальники кинулися розбирати завали в пошуках людей. Вже згодом на місці працювали рятувальники та кінологи.
Внаслідок удару також постраждали два приватні будинки, приміщення спортивно-розважального комплексу та вісім автомобілів.
За фактом російського удару Одеська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин, що спричинив загибель людей.
Фейк про одеський Лунапарк
Невдовзі після ракетного удару в соцмережах почали масово поширювати фото та відео, які видавали за кадри з місця трагедії. На них нібито зображений одеський Лунапарк у парку Шевченка.
У центрі — колесо огляду, один із найвпізнаваніших символів одеського парку атракціонів. Навколо нього масштабні руйнування, пожежа, ракета, що летить у напрямку місця відпочинку, та напис: "Не забудем. Не пробачим".
Ці публікації швидко почали ширитися соцмережами, збираючи тисячі переглядів та коментарів. Багато користувачів сприйняли їх за справжні кадри з місця ворожого удару.
Насправді автори фейку підмінили місце трагедії. Лунапарк в Одесі не постраждав. За офіційною інформацією, російська ракета влучила у парк розваг поблизу Чорноморська, де в той момент відпочивали родини з дітьми. Це також підтверджують численні фото та відео з місця події.
Чому саме парк атракціонів в Одесі?
Це не випадковий вибір пропаганди. Одеський Лунапарк із великим колесом огляду — місце, яке добре знають і одесити, і гості міста.
Саме тому його образ викликає значно сильнішу емоційну реакцію, ніж фотографії маловідомого місця.
Такі маніпуляції розраховані не лише на те, щоб поширити неправдиву інформацію. Їхня мета — посилити емоційний ефект від реальної трагедії, викликати страх, шок, розпач і створити враження, що постраждало добре знайоме місце.
Це один із прийомів інформаційної війни, коли реальний воєнний злочин використовують для створення більш драматичної картини.
Саме тому важливо не забувати, що росія атакує не лише ракетами. Інформаційний простір також стає полем бою, де реальні трагедії та злочини використовують як матеріал для нових маніпуляцій, щоб зробити наш біль ще сильнішим.
Як фейк починає жити власним життям
Першоджерело фото та відео з одеським Лунапарком наразі встановити складно. Подібні публікації нерідко починають поширювати анонімні акаунти або боти, після чого їх підхоплюють звичайні користувачі.
Емоційні фото швидко привертають увагу. Не перевіряючи інформацію, люди залишають коментарі, ставлять вподобання, роблять репости. Саме так фейк починає жити власним життям і дуже швидко набирає великі перегляди.
У коментарях під публікаціями із нібито зруйнованим парком розваг в Одесі люди писали, що плачуть, що їм боляче дивитися на ці кадри, висловлювали співчуття. Водночас інші користувачі відповідали на це у коментарях: "Одеса в курсі, що сталося?", намагаючись пояснити, що ці кадри не відповідають дійсності.
Втім, далеко не всі читають коментарі, де інші користувачі вже пояснюють, що це фейк. Адже подібні маніпуляції спрацьовують саме тому, що б'ють по нашим емоціям.
Як не допомагати поширювати фейки
Перш ніж поставити вподобання, написати коментар чи поширити такий контент, варто витратити кілька хвилин на перевірку інформації. Якщо йдеться про наслідки обстрілів чи інші надзвичайні події, насамперед перевірте повідомлення в офіційних джерелах — Одеській ОВА, ДСНС, Національної поліції, прокуратурі.
Якщо інформацію поширює анонімний Telegram-канал або невідомий акаунт , а підтвердження немає, це вже привід задуматися.
Навіть один коментар, вподобання чи репост допомагають алгоритмам соцмереж показувати допис ще більшій кількості людей. Саме так фейки продовжують поширюватися.
Росія не лише руйнує українські міста ракетами. Вона також використовує інформаційний простір, щоб посіяти страх, паніку та недовіру.
Тож, критичне мислення сьогодні — це також елемент безпеки. Краще витратити кілька хвилин на перевірку інформації, ніж допомогти пропаганді поширити черговий фейк та досягти мети.
Перевірте, хто поширює інформацію
Перевіряти варто не лише саму інформацію, а й того, хто її поширює. Адже фейки нерідко розганяють анонімні акаунти або боти. Але не кожен анонімний акаунт є ботом, але є ознаки, які повинні вас насторожити. Зверніть увагу, якщо сторінка:
-
створена нещодавно;
-
не має особистої інформації, фотографій автора;
-
складається переважно з репостів або контенту, згенерованого ШІ. І таких публікацій зазвичай багато. Так створюють враження, що сторінку веде реальна людина.
-
поширює надмірно емоційні дописи без посилань на офіційні джерела, які викликають сильні переживання;
-
має неприродно багато або, навпаки, дуже мало друзів.
Жодна з цих ознак окремо не означає, що перед вами бот. Але якщо їх кілька, варто критично поставитися до інформації, яку поширює такий акаунт. Якщо ви бачите, що сторінка створена для поширення фейків або дезінформації, скористайтеся у налаштуваннях функцією "поскаржитися".
Чим більше людей повідомлять про підозрілий акаунт, тим більше шансів, що його перевірять і, за потреби, заблокують.
Раніше Біляївка.City розповідали про інформаційну атаку на волонтерку з Біляївки Оксану Петченко.
Хочете більше цікавого та корисного — підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра — дивіться тут.
