Телефонні дзвінки з різних номерів, історія про неіснуючий борг, а паралельно — масова розсилка знайомим повідомлень із вигаданими звинуваченнями. Саме з такою спробою психологічного та інформаційного тиску 2 липня зіткнулася біляївська волонтерка та активістка Оксана Петченко. До редакції Біляївка.City вона звернулася, щоб попередити мешканців громади про шахрайську атаку на її родину. Грошей невідомі не вимагали, тому родина припускає, що їхньою метою могла бути дискредитація їхньої репутації.
Атака №1. Емоційна провокація та вигаданий борг
За словами Оксани Петченко, все почалося з телефонного дзвінка з українського номера. Молодий жіночий голос звернувся до неї за дівочим прізвищем. Оксана відповіла, що вже більше десяти років має інше прізвище — Петченко. Після цього співрозмовниця несподівано заявила: “Я коханка вашого чоловіка”.
— Я подумала, що хтось просто вирішив зі мною пожартувати, — говорить Оксана.
Після паузи співрозмовниця відповіла, що "пожартувала", і одразу змінила тему розмови. Сказала, що чоловік Оксани начебто оформив позику в одній із компаній, не повертає гроші та не відповідає на телефонні дзвінки.
Така різка зміна теми могла бути спробою спочатку емоційно дезорієнтувати людину, щоб вона втратила пильність і продовжила розмову.
Оксана зізнається, що справді була спантеличена, але вирішила уточнити деталі, запитала, про яку суму боргу йдеться та коли саме оформили кредит. Після цього дзвінок одразу обірвався.
Практично одразу надійшов ще один виклик, вже з іншого номера.
— Знову почали говорити про якісь гроші, що чоловік не бере слухавку, а потім сказали: "Я переписую цей борг на вас". У цей момент я вже зрозуміла, що це шахраї, і просто вимкнула телефон, — розповідає Оксана.
Атака №2. Масова розсилка для дискредитації
Поки Оксані телефонували невідомі, її знайомі почали отримувати повідомлення від імені жінки на ім'я Вікторія. У них містилися неправдиві звинувачення на адресу її чоловіка.
У повідомленнях не було прохань переказати гроші. Натомість невідомі закликали поширити цю інформацію та залишали контактний номер телефону +38067 716 36 87.
Самі ж повідомлення надходили з іншого номера — +33 6 05 79 19 50.
Ми перевірили, що міжнародний телефонний код +33 належить Франції. Однак це не означає, що відправник повідомлень перебував саме в цій країні. Шахраї можуть використовувати віртуальні номери або технологію підміни номера (спуфінг), через що номер, який бачить одержувач, не завжди вказує на реальне походження дзвінка чи повідомлення.
Якою була реакція на ситуацію
За словами Оксани, коли вона зрозуміла, що стала мішенню інформаційної атаки, то одразу записала відеозвернення, у якому пояснила ситуацію, та звернулася до редакції Біляївка.City. Після публікації дзвінки та розсилка повідомлень припинилися.
Відеозвернення Оксани Петченко
Також Оксана звернулася на гарячу лінію свого мобільного оператора.Там зареєстрували її звернення та пояснили, що технічну інформацію про походження таких дзвінків і повідомлень оператор може надати лише правоохоронним органам у відповідь на офіційний запит.
— Мені пояснили, що гаряча лінія не має повноважень надавати таку інформацію. Але якщо людина звертається до поліції із заявою, правоохоронці можуть надіслати відповідний запит оператору та отримати необхідні дані, — каже Оксана.
Чому це може бути саме репутаційна атака
Ні під час телефонних дзвінків, ні в повідомленнях невідомі не вимагали переказати гроші. Вони говорили про нібито борг її чоловіка, однак щойно Оксана починала уточнювати деталі, розмова припинялася. Саме тому родина припускає, що головною метою могла бути не фінансова вигода, а завдання шкоди їхній репутації.
Це припущення Оксана пов'язує з волонтерською діяльністю. Разом із чоловіком вони заснували громадську організацію "Парасолька надії", організовують благодійні збори та постійно співпрацюють із різними благодійними організаціями. Саме тому будь-яка неправдива інформація про родину може впливати на довіру до їхньої діяльності.
Втім, Оксана підкреслює, що це лише припущення. Хто міг стояти за цією атакою і якою була її справжня мета, наразі невідомо.
Водночас, за її словами, ця історія не вплинула на їхню діяльність.
— Ми не тільки не зупиняємося, а навпаки подвоїли свою роботу, — говорить вона.
Що робити, якщо ви стали жертвою подібної інформаційної атаки
Важливо пам'ятати, що шахрайські атаки можуть бути спрямовані не лише на виманювання грошей, а й на поширення неправдивої інформації, щоб дискредитувати людину. Якщо ви опинилися в такій ситуації, фахівці з кібербезпеки рекомендують:
- зафіксувати всі номери телефонів, з яких телефонували або надходили повідомлення, а також зробити скриншоти листування;
- повідомити про інцидент свого мобільного оператора;
- звернутися до поліції, якщо є ознаки шахрайства, поширення неправдивої інформації чи іншого правопорушення;
- попередити рідних, друзів, колег та інших людей, які можуть отримати неправдиві повідомлення від вашого імені;
- за потреби звернутися до місцевих медіа, якщо неправдива інформація поширюється серед широкого кола людей;
- не вступати в діалог із підозрілими співрозмовниками та не підтверджувати свої персональні дані. Будь-яка інформація, яку ви повідомляєте або підтверджуєте, може бути використана зловмисниками для подальших маніпуляцій чи інших шахрайських схем.
Зазвичай телефонне шахрайство асоціюють із вимогою переказати гроші. Проте, як показує ця історія, зловмисники можуть використовувати й інші методи — поширювати неправдиву інформацію, чинити психологічний тиск або намагатися зашкодити репутації людини.
Ми розповідаємо про цю історію не лише як про окремий випадок, а й як приклад того, як сьогодні можуть діяти інформаційні атаки навіть у невеликих громадах. Найкращим захистом у таких ситуаціях залишаються критичне мислення, перевірка джерел та обережність із поширенням непідтвердженої інформації.
Раніше Біляївка.City пояснювали, хто і як намагається посварити Україну і Польщу.
Хочете більше цікавого та корисного — підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра — дивіться тут.
