Усе почалося з Івано-Франківська. Із 9 травня в мережі почало ширитися відео, яке нібито зняте в Івано-Франківську. У ньому стверджувалося, що трудові мігранти з Індії та Бангладеш перуть речі в річці Бистриця. Ролик активно розганяли анонімні Telegram-канали та сторінки медіа в соцмережах, подаючи його як «доказ» присутності іноземних працівників в Україні.
З чого почалося поширення фейків про трудову міграцію в Україні
Долучився до кампанії й мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, який сказав, що мігранти вже працюють на будівництві в Івано-Франківську. Він проти міграції, але це вже факт.
Видання Gwara Media зробило розбір відео та довели, що воно складається з двох різних фрагментів, які не пов’язані між собою.
У першій частині видно людей біля річки, які відпочивають і фотографуються. При цьому закадровий російськомовний голос заявляє, що події нібито відбуваються в Івано-Франківську. Жодних ознак прання одягу в цьому фрагменті немає.
Друга частина ролика показує людей, які перуть речі у водоймі, супроводжуючись іншим, уже українськомовним коментарем без підтвердження локації. Додатково відео супроводжене провокативним написом, що натякає на побутові проблеми та «переїзд іноземців».
Перевірка показала, що перший фрагмент є старим відео з TikTok, опублікованим ще кілька років тому — без будь-якого стосунку до трудових мігрантів або прання одягу. У місцевих телеграм-каналах також зазначалося, що цей запис уже раніше з’являвся в мережі як звичайне відео відпочинку біля води.
Другий фрагмент вдалося ідентифікувати за допомогою зворотного пошуку зображень. Він був опублікований у TikTok 3 травня користувачкою, яка зняла сцену в Індії. У коментарях вона підтвердила, що відео зроблене на річці Періяр поблизу міста Кумілі (штат Керала). Таким чином, цей фрагмент також не має жодного стосунку до України.
Одночасно з цим, в Україні профільний комітет Верховної Ради підтримав Законопроєкт №14211 — це урядова ініціатива, розроблена для адаптації законодавства до норм ЄС, яка скасовує класичні дозволи на роботу та запроваджує «єдиний дозвіл» для працевлаштування та тимчасового проживання.
Цей закон є частиною євроінтеграційного курсу України та передбачає імплементацію європейських норм. Його головна ідея — спростити процедуру працевлаштування іноземців.
Замість кількох етапів (дозвіл на роботу, віза, посвідка на проживання) пропонується запровадити єдиний документ. Він одночасно даватиме право і на працевлаштування, і на проживання, що значно зменшить бюрократію.
Відчинили скриню Пандори
Тему одразу підхопили блогери й анонімні Telegram-канали, почавши писати: «Вони вже в Україні», "Українців вбивають, а на їх місце завозять мігрантів", "Ми стільки не заробляємо, як їм будуть платити". В соцмережах почали з'являтися фейкові повідомлення про те, що Україна нібито збирається масово завозити трудових мігрантів. Мовляв, держава витрачатиме по 800 доларів на приїзд одного мігранта та платитиме їм щонайменше 30 тисяч гривень, аби заохотити залишатися в країні, охопленій війною. Майже одночасно в мережі з’явилося відео, на якому кілька чоловіків із валізами чекали біля автобуса, відео, як мігрант зриває український прапор та десятки інших відео, згенерованих ШІ.
Різноманітні відео на тему трудової міграції не оминули й Біляївку. Чимало людей публікували на своїх сторінках дописи із заявами про те, що вони проти міграції (при цьому доволі іронічно виглядали такі пости від тих, хто сам перебуває в статусі воєнних мігрантів у країнах ЄС).
В Одесі та деяких містах пройшли мітинги проти трудової міграції. У Львові акцію проти мігрантів співорганізував ... мігрант із Франції Ніколя Амбер.
- Ми не є якимось нацистським рухом. Ми звичайні люди, які кажуть: Україна - для українців. - заявив Ніколя.
Також у мережі з’являлися відверто расистські меседжі про необхідність зберегти "чистоту української крові", "наші онуки не можуть бути метисами".
Значна частина контенту про мігрантів — це відверте ШІ-сміття або низькопробні меми на хвилі уваги до теми. Однак більшість з них дуже емоційно впливали не лише на цивільних, а й на військових. Військова Ярина Чорногуз написала, що побратимам на фронті телефонують рідні в паніці й розповідають про «засилля мігрантів».
У цих згенерованих ШІ відео індусів показують у різних негативних ситуаціях: нібито вони працюють у ТЦК і «забирають» чоловіків просто на вулицях, засмічують міста, одружуються з українками, чіпляються до дівчат, а поруч на візку сидить військовий без ніг. Також у соцмережах, зокрема Facebook і Telegram, розповсюджуються створені ШІ ролики про “новий розквіт України 2030”, яка матиме обличчя “індусів, африканців, колумбійців”. Подібні сюжети об’єднують у єдиний наратив, що апелює до чутливих для українського суспільства тем.
Мігрантів начебто бачили на роботі в АТБ, на "Новій пошті", на будівництвах, та в багатьох інших місцях, створюючи враження, що вони вже забирають місця праці українців.
Це сплановане російське ІПСО
Чому це спланована компанія? Якщо проаналізувати всі ключові повідомлення блогерів, лідерів думок, бо в компанію включилися й деякі артисти, закрема Анастасія Приходько, відома своєю любов'ю до російської мови, то вся компанія через різноплановий контент проносить кілька ключових наративів про мігрантів:
- «Наші гинуть, а чужинців завозять» Центральна ідея більшості відео — протиставлення українських військових і мігрантів. Часто використовуються вигадані або неперевірені цифри про зарплати та соціальні виплати, щоб створити відчуття несправедливості й «зради держави».
- «Докричалися за мову» / внутрішній розкол Мігрантів використовують як інструмент для старих конфліктів усередині країни: схід vs захід, мова, церква, Майдан. Сенс — показати, ніби «патріоти самі винні», і тим самим поглибити розділення суспільства.
- Загроза жінкам і дітям Один із найемоційніших наративів — страх насильства й «небезпечних мігрантів». Він часто підкріплюється ШІ-відео або постановочним контентом, який масово поширюється як «реальні приклади».
- «У мігрантів більше прав» Маніпуляція на темі мобілізації, війни та соціальної нерівності. Подається так, ніби іноземці мають кращі умови життя, ніж українці, хоча порівнюються різні речі (ринкова робота vs державні обмеження воєнного часу).
- «Зміна коду нації» Найбільш радикальний наратив — про нібито масову заміну населення, «кінець української ідентичності» та мільйони мігрантів у майбутньому. Жодних даних чи розрахунків за цим немає.
- Хаос, безлад та бруд на українських вулицях. Багато повідомлень перетворюють українські міста у смітники.
Такий підхід притаманний будь-яким дезінформаційним і маніпулятивним хвилям: реальні тривоги суспільства штучно розганяють до рівня екзистенційної загрози.
Водночас, статистика спростовує те, що до нас взагалі хочуть приїздити мігранти. За офіційними даними Державної міграційної служби, до повномасштабного вторгнення у нас було мігрантів приблизно 0,75% від загальної чисельності населення, яке на той час становило близько 40 мільйонів осіб.
У 2015–2019 роках Україна щорічно видавала приблизно 14–16 тисяч дозволів на імміграцію. Після 2022 року ці показники суттєво впали: у 2025 році було оформлено близько 2,8 тисячі таких дозволів.
Подібна динаміка спостерігається і в сфері працевлаштування іноземців: у 2021 році видано близько 22 тисяч дозволів, тоді як у 2025-му — ледве понад 9,5 тисячі.
Зменшуються й інші показники міграційного руху. Зокрема, за перший квартал 2026 року було виявлено близько 742 нелегальних мігрантів, у 2025 — 2561.
Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник зазначає, що трудові мігранти працювали в Україні як до повномасштабного вторгнення, так і під час нього — тобто саме явище не є новим для українського ринку праці. Однак воно ніколи не було масштабним.
З яких країн приїжджають працювати в Україну
Найбільше дозволів станом на 1 жовтня цього року видано громадянам таких країн:
- Туреччина – близько 1 тис. дозволів.
- Узбекистан – близько 700.
- Індія – 500.
- Азербайджан – 400.
- Китай – 350.
- Бангладеш – 319.
Щодо Таджикистану, то це поодинокі випадки. Стосовно країн, які найчастіше згадують у медіа – Пакистан, Непал, Бангладеш, – мова йде про сотні людей, але не тисячі: для непальців видали 146 дозволів, для пакистанців – 205.
Навіщо розганяється ІПСО про трудову міграцію
За даними Центр стратегічних комунікацій, лише за перші десять днів травня було зафіксовано майже 22 тисячі антимігрантських публікацій із потенційним охопленням близько 50 мільйонів переглядів.
Голова ГО CAT-UA Артем Захарченко вважає, що за кампанією можуть стояти російські інформаційні структури.
“Росія вже кілька місяців намагалася створити в Україні проблеми, з якими зіткнулася сама”, – зазначає він.
Для іноземного трудового мігранта Україна не є привабливою через невисокі зарплати, складну логістику, а також необхідність, крім робочої візи, отримати транзитну візу. Тому мета інформаційної кампанії про трудових мігрантів - посилити розбрат в країні.
Голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко в інтерв’ю виданню «Главком» підкреслила, що міграційна ситуація в країні залишається контрольованою, а ознак різкого зростання кількості іноземних працівників немає. Основним чинником міграційних процесів є повномасштабна війна та виїзд українців за кордон, а не приплив іноземців.
За її словами, навіть за наявності попиту з боку роботодавців (переважно в будівництві та великих компаніях), йдеться не про масову міграцію, а про обмежені потреби ринку праці. Потенційне зростання кількості іноземних працівників може відбуватися поступово і не становитиме загрози демографічному балансу.
Окремо вона підкреслила, що логістика в’їзду під час війни є складною, а єдиний реальний маршрут — через Молдову, яка прискіпливо видає візи, тоді як шлях через країни ЄС фактично перекритий через побоювання європейських держав, що мігранти залишаться на їхній території.
«Роздмухування теми мігрантів в Україні почалося з моменту, коли багато експертів стали кидатися фразами про те, що нам необхідно 300 тис. мігрантів на рік. Арифметика була приблизно така: якщо 8 млн громадян з України виїхало, то треба, щоб стільки ж іноземців сюди заїхало, бо українці вже не повернуться. Ці заяви не спиралися на жодні дослідження, тому до них потрібно ставитися, м’яко кажучи, дуже обережно», – пояснила Наталія Науменко.
До речі, мер Івано-Франківська Руслан Марцінків визнав, що з Франківська почалася хвиля цькування мігрантів. Про це він сказав під час панельної дискусії “Лідерство, що формує майбутнє” на Ukrainian Action Forum 2026, та підкреслив:
“Ми живемо в умовах шаленого браку кадрів. Особливо тилові громади. Ми вчасно зупинилися, щоб це десь не використав ворог. Тому що є дійсно шалена проблема, що немає кому працювати”.
Він пояснює, що проблема нестачі працівників особливо відчутна у комунальній сфері, де, за його словами, працюють люди пенсійного віку.
“Тут працюють люди по 60 плюс. Немає де водія взяти, посадити на автобус, на тролейбус. Жінки не дуже хочуть водіями працювати, хоч ми більшу зарплату даємо жінкам, чим навіть чоловікам”, – нарікає Марцінків.
Загалом, українське суспільство має право обговорювати тему міграції, але з позиції державного інтересу. Обговорення має спиратися на факти, а не на емоційні узагальнення чи фейкові дані. Інакше воно легко перетворюється з дискусії про ринок праці та демографію на інструмент маніпуляцій, який підсилює страхи й поляризацію в суспільстві замість пошуку реальних рішень.
Раніше Біляївка.City розбирали фейкові відео, на яких священники "масово" хоронили своїх дітей.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
