У ніч на 15 червня внаслідок масованої атаки на столицю постраждала Києво-Печерська лавра, одна з головних святинь України та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ударний дрон влучив в Успенський собор — головний храм святині та древню усипальницю київських князів. Після цього Росія почала перекладати відповідальність за атаку на Україну і просувати фейки, а в соцмережах з’явилися повідомлення про "кару Божу" та інші маніпулятивні наративи.
Далі розбираємося, де факти, а де — фейки та маніпуляція навколо цієї події.
Що сталося у ніч на 15 червня у Києві
Під час масованої російської атаки на Київ один із ворожих дронів влучив у Стефанівський приділ Успенського собору — вівтарну частину головного храму Києво-Печерської лаври.
За інформацією генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка, було пошкоджено близько 80% покрівлі собору.
Завдяки оперативності рятувальників вогонь не поширився всередину будівлі, що врятувало іконостас та інші культурні цінності.
Києво-Печерська лавра одразу після влучання російського дрона
Однак вибухова хвиля та уламки пошкодили низку історичних об'єктів на території святині: Ковнірський корпус, друкарню, трапезну палату з храмом Антонія і Феодосія Печерських, церкву преподобного Феодосія та елементи фортифікаційного комплексу 18-го століття.
Рятувальники ліквідовують наслідки атаки
Удар стався в особливий для Лаври рік. Цьогоріч святиня відзначає 975 років від першої літописної згадки, а Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" — 100-річчя з дня заснування.
Росія заявила, що храм пошкодила українська ракета
Одразу після повідомлень про атаку Росія традиційно почала заперечувати свою причетність до пошкодження святині та перекладати відповідальність на Україну. Зокрема, Міністерство оборони РФ заявило про начебто "підтверджені дані", що Києво-Печерську лавру було уражено ракетою зенітного комплексу Patriot.
У відомстві також припустили, що причиною некоректної роботи комплексу могли стати "прострочені ракети", які Україні передали партнери.
Скриншот повідомлення з офіційного телеграм-каналу Міноборони РФ
Із запереченням російської причетності виступила також речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова. Як повідомляє російське видання "Коммерсантъ", вона назвала повідомлення про російську атаку на Лавру "сфабрикованою фальсифікацією Заходу".
Таким чином, російська пропаганда одночасно просувала кілька версій події — від нібито влучання української ракети до повного заперечення самого факту російського удару. Жодних доказів на підтвердження цих заяв представлено не було.
Згодом в межах масштабної дезінформаційної кампанії російська пропаганда запустила хвилю маніпуляцій із ключовим наративом про нібито "підтримку російської версії подій у світі".
Зокрема, ворожі ресурси почали масово цитувати статтю італійського видання як "доказ" того, що версію про пожежу в Лаврі внаслідок "падіння протермінованої ракети Patriot" нібито визнали у Європі.
Насправді цей матеріал побудований виключно на цитуванні російських офіційних спікерів, а саме видання неодноразово поширювало російські фейки.
Фото: Центр протидії дезінформації
Паралельно пропагандисти вдаються до маніпуляцій довкола висвітлення трагедії у медіа. Появу на перших шпальтах провідних європейських видань інформації про обстріл Лаври напередодні саміту G7 Росія намагається подати як "сплановану акцію Києва" для отримання додаткової військової допомоги.
У Центрі протидії дезінформації наголошують, що подібні вкиди є частиною спроб перетворити факт воєнного злочину на конспірологічну теорію, в якій руйнування святині світового значення виставляється "вигідним" для України.
Уламки підтвердили, що удар по Лаврі завдав російський дрон
Докази того, хто саме завдав удару по святині, надала Служба безпеки України.
За їхніми даними, пошкодження Києво-Печерської лаври спричинив російський ударний безпілотник "Герань-2", який є російською версією іранського дрона-камікадзе типу Shahed.
Під час огляду місця події правоохоронці виявили фрагменти корпусу та двигуна безпілотника. На окремих деталях були зафіксовані маркування виробництва особливої економічної зони "Алабуга" в Татарстані, де Росія налагодила серійне виробництво таких дронів.
Саме аналіз цих уламків дозволив встановити тип безпілотника та спростувати заяви російської сторони про нібито влучання української ракети Patriot.
СБУ кваліфікувала атаку на Лавру як воєнний злочин та відкрила кримінальне провадження за фактом російського удару по об'єкту культурної спадщини.
Як святиня переживала війни
За свою майже тисячолітню історію Києво-Печерська лавра неодноразово переживала війни та руйнування. Найбільш трагічним епізодом стала Друга світова війна.
У 1941 році вибухом було практично знищено Успенський собор. Він був настільки потужним, що вся територія монастиря була всіяна уламками мозаїк, фресок, різьби та цегли. Загорілася трапезна церква, музеї, бібліотеки, архіви та дзвіниця.
Руїни Успенського собору Києво-Печерської ЛавриФото: ukrainaincognita.com
Це сталося після вступу нацистських військ до Києва. Окупаційній адміністрації було відомо, що будівля замінована радянськими саперами, однак жодних заходів із розмінування не було вжито.
Обставини знищення храму і досі залишаються предметом дискусій істориків. Серед версій, - що собор замінували НКВС під час відступу з Києва, а німецькі війська, знаючи про це, вирішили підірвати святиню.
Начебто вибух мав морально пригнітити киян, а також приховати факти розграбування нацистами унікальних музейних фондів.
Після війни радянська влада не поспішала відновлювати святиню. Тож, протягом десятиліть на місці Успенського собору залишалися руїни.
Відбудували храм у 2000 році вже в незалежній Україні.
Маніпуляція: як у соцмережах з'явився наратив про "кару Божу"
Після повідомлень про атаку на Успенський собор на сторінці "Перший Козацький" у Facebook з’явився допис про цю подію.
Канал позиціонує себе як "український православний канал з характером" та має понад 100 тисяч підписників у Facebook і близько 11 тисяч у Telegram. Водночас аналітики Detector Media раніше звертали увагу на поширення цим ресурсом проросійських наративів.
Щодо допису, то у ньому згадували історію відбудови Успенського собору та закликали молитися за святиню.
Наслідки атаки по Успенському собору Києво-Печерської лаври
Однак дуже швидко у коментарях під постом почали з’являтися повідомлення, які просувають наратив про нібито "кару Божу" та "зречення від віри". Зокрема, деякі користувачі згадували "виселення монахів" з Лаври, проведення концертів і заходів, які, на їх думку, осквернили святиню.
Схожі коментарі з’являлися і під іншими дописами та на різних сторінках, де обговорювали атаку на собор.
Чому такі думки також є частиною інформаційної атаки та посилюють наратив, що Україна сама винна у цій трагедії?
Тому що вони зміщують фокус із реальної причини події — російського удару — на внутрішні процеси в Україні. Таким чином, подібні повідомлення підсилюють ключовий пропагандистський наратив про колективну провину українців і розмивають відповідальність Росії за атаки, жертви та руйнування цивільних та релігійних об’єктів.
Це типовий приклад маніпуляції, коли конкретну подію пояснюють обставинами, які не мають до неї жодного стосунку.
Росія говорить про "захист православ'я", але сама руйнує святині
У Центрі протидії дезінформації пояснюють, російська пропаганда роками просуває міф про "утиски православ’я київським режимом", "боротьбу з сатанізмом", яку веде російська армія в Україні, та особливу її місію із захисту православ’я та духовних цінностей.
Втім факти свідчать про протилежне.
З початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала щонайменше 742 релігійні споруди, із них близько 70 були повністю знищені.
Серед постраждалих — православні храми, монастирі, протестантські молитовні будинки, католицькі костели, мечеті та синагоги. Зокрема, в Одесі був пошкоджений Кафедральний Собор РПЦ в Україні.
Наслідки атаки на Спасо-Преображенський собор в Одесі, 2023 рік
Висновки: як працювала дезінформація навколо удару
У цій трагічній події можна побачити два типи дезінформації — відверті фейки та маніпуляції навколо атаки.
Факти вказують на те, що собор постраждав внаслідок влучання російського дрона. Росія не надала жодних підтверджень своєї версії, обмежившись заявами про нібито "підтверджені дані", які так і не були підкріплені доказами.
Водночас спроби пояснити трагедію внутрішніми подіями в Україні або навіть "карою вищих сил" — це інформаційні маніпуляції, які не просто розмивають відповідальність за удар, а фактично перекладають її із агресора на жертву.
Показово й те, що удару зазнала святиня, яку Росія роками називала частиною своєї духовної спадщини та використовувала у власних наративах про "захист православ'я". І цей факт руйнує пропагандистські міфи значно переконливіше за будь-які заяви.
Раніше Біляївка.City розбиралися, чи правда, що якщо не оцифрувати трудову книжку до 10 червня, трудовий стаж може "згоріти".
Хочете більше цікавого та корисного — підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра — дивіться тут.
