5 грудня відзначається День волонтера та волонтерки. І недаремно, що це свято напередодні інших двох - Дня місцевого самоврядування та Збройних Сил України. Бо воно поєднує в собі дві важливі речі - це вміння людей самоорганізуватися та здатність у найтяжчі хвилини для нашої історії очолити важливий фронт - допомогу армії, допомогу незахищеним землякам та внутрішньо переміщеним українцям.
У Біляївській громаді волонтерський рух викликає глибоку повагу та щире захоплення. У перші хвилини війни він підставив своє, дуже часто, доволі тендітне плече, нашим військовим після початку російської агресії.
Волонтери - це люди, для яких немає нічого неможливого: знайти, зібрати, доставити, передати. Завдяки їм та армії ми вистояли і продовжуємо виганяти окупантів з нашої землі.
Наші волонтерки шиють для військових одяг, готують для них смачні передачі, печуть вертути, зігрівають теплом, плетуть маскувальні сітки, роблять для військових окопні свічки, збирають кошти на автомобілі, зимовий одяг, тепловізори та передають їх на фронт, виготовляють власними руками буржуйки для фронту, продають вироби, зроблені власними руками, та жертвують виручені гроші на армію, возять продукти, воду, речі у звільнені регіони Півдня України, чи нашим землякам на передову фронту.
Без цієї всенародної підтримки - було б дуже важко вести боротьбу з агресором, який напав на нашу землю, позбавив нас мирного, щасливого та комфортного життя.
Немає, мабуть, родини у Біляївській громаді, яка б не жертвувала хоча б десять гривень для наших військових, не передавала їм щось потрібне на передову фронту. У цьому ми всі об'єдналися - і зовсім маленькі діти, які малювали малюнки з підтримкою армії та захисників, і старші люди, які з пенсії намагаються якось підтримати волонтерський рух. Тому ми всі причетні до цього свята.
Хоча сьогодні на перший план вийшли волонтери, які підтримують армію, але не менш важливі ті, хто зараз допомагає внутрішньо переміщеним українцям із зони бойових дій, нашим землякам, які через війну, стан здоров'я опинилися у скрутній ситуації. Так само важливі волонтери, які опікуються тваринами, природою та нашим довкіллям.
Я свідомо наразі не називаю імен та назв організацій. І не лише тому, щоб нікого не забути, не образити неувагою, а, передусім, щоб підкреслити - ми всі єдині в боротьбі за право України на гідне, незалежне та самостійне життя. Ми всі прагнемо жити в країні, де кожне людське життя має значення, де кожен українець чи українка може отримати підтримку суспільства у скруті. Ми всім глибоко вдячні - не залежно від того, який внесок робить людина чи організація у спільну перемогу та волонтерський рух.
Ви всі - і кожен з вас - вже герої та героїні. Нехай Господь винагородить вас за щедрість сердець та силу духу.
Я щиро вдячний всім волонтерам нашої Біляївської громади та хочу, щоб ви знали: Біляївська міська рада завжди поруч, завжди готова підтримати ваші починання та ваші ініціативи.
Разом ми переможемо!
Слава українським волонтерам!
Слава Україні та волелюбному українському народові!
