Сергій Будан усе своє життя присвятив порятунку людей. Майже 27 років він служить у пожежно-рятувальній частині, яка знаходиться в Біляївці, останні роки – на посаді начальника караулу. З юності захоплюється технікою, конструюванням, любить експериментувати. У 2022 році винахід, який розробив Сергій, переміг на конкурсі винахідницьких та раціоналізаторських робіт у сфері цивільного захисту. З початком війни здібності чоловіка і те, що він називає просто своїм захопленням, знадобилися не лише в роботі, а й безпосередньо тим, хто через обстріли опинився у біді – без світла, тепла, зв’язку. Сергій виготовив та передав на Харківщину, Миколаївщину буржуйки, сонячні панелі. Сконструював літаки, які можна переобладнати і використовувати як дрони-камікадзе. Разом з тим чоловік не вважає це чимось особливим, говорить, що справжні герої – на фронті. А він просто робить те, що в нього добре виходить. І якщо це хоча б якось допомагає людям вижити під час війни, значить все це недаремно.
Не міг дивитися, як люди веслують, щоб дістати собі їжу та ліки
Зважаючи на сферу діяльності, Сергій неодноразово у своєму житті стикався з надзвичайними ситуаціями, працював в екстремальних умовах. Але навіть його, загартованого роботою в рятувальній службі, вражають умови, в яких живуть українці на прифронтових територіях. Проблеми, які нам ще здаються чимось нереальним, далеким, для людей там давно стали реальністю. І вони якось навчилися з цим жити, бо не мають іншого виходу.
Одну з таких історій чоловік побачив у новинах. У сюжеті розповідали про мешканців селища Старий Салтів, що на Харківщині. Люди декілька місяців жили під обстрілами, світло зникло практично з перших днів війни. Але найбільші труднощі виникли зі сполученням, там розбомбили міст через річку. Щоб дістати ліки, продукти, гуманітарну допомогу, люди організували переправу на човнах.
- Човнарі працювали зранку і до ночі, перевозили людей, посилки, навіть хворих переправляли. Дивлюся, як вони на веслах туди-назад, руки в мозолях. А в мене якраз був хороший човниковий мотор. Одразу виникла думка, що треба передати, лише як вийти на тих людей, - згадує Сергій.
Зруйнована переправа у Старому Салтові, Харківська область
Почав шукати їх через "Червоний хрест", військову адміністрацію. Також звернувся за допомогою до біляївчанки Олесі Ніцевич, яка працює ведучою цих новин. І вдалося. Дівчина дістала потрібні контакти. Врешті у Сергія були навіть телефони чоловіків, які безпосередньо займалися веслуванням. Він зв’язався з ними, передав мотор. Після цього стали товаришувати. Хлопці надсилають фото, відео, як працює човен, говорять, що це значно полегшило їм роботу.
Сергій відправив на Харківщину мотор, щоб полегшити човнарям їх місію
Окрім того, люди в тому районі декілька місяців жили без світла, в багатьох постраждали будинки від обстрілів, не було де і на чому приготувати їжу, зарядити телефон.
- В мене якраз були балони, я зробив їм чотири буржуйки. Також відправив дві сонячні панелі, щоб можна було зарядити телефони. Для мене це дрібниці, а людям хоча б якась можливість полегшити життя.
Декілька буржуйок поїхали на Харківщину, а також військовим у Миколаївську область
Декілька буржуйок на прохання волонтерів чоловік зробив для військових, які знаходяться на миколаївському напрямку. Дружина Сергія сьогодні плете захисникам маскувальну сітку, але не кольору хакі, а білу – спеціально для зими, під сніг. Каже, що робота затягнулася, бо хочуть зробити велику, на метрів 30.
- Спеціально робимо білу, бо зеленої сьогодні багато, її усі плетуть. А для снігу теж треба мати варіанти. Плануємо заготовити великий шматок, щоб можна було відрізати. Наприклад, снайпер взяв собі 2-3 метри і пішов на завдання. Чи десь техніку накрити, як випаде сніг. Думаю, до зими встигнемо закінчити.
Біла сітка для маскування взимку, фото ілюстративнеФото: dopomoga-armii.com.ua
Зробив "МотоБандеру", щоб підбадьорювати інших і допомогти ЗСУ
Сергій давно захоплюється раритетними мотоциклами. Сучасні не визнає, говорить, що любить щось покрутити, вдосконалити. Сьогодні в його колекції 10 раритетних моделей, усі 60-х років. Минулого року придбав у Черкасах мотоцикл фірми "Чезета" - модель рідкісна, але була у дуже занедбаному стані. Пів року пішло на те, щоб усе відновити. В мотоциклі, каже Сергій, все рідне, окрім двигуна. Замінив, щоб можна було їздити на далекі відстані і не переживати.
- Поки лагодив, думав над тим, як буду фарбувати. Первісно він був блакитного кольору. Потім почалася війна, і я вирішив, чому б не зробити його в кольорах нашого прапору. Нехай заряджає людей вірою в перемогу, піднімає патріотичний дух. Пофарбував, а потім прийшла назва – "МотоБандера". Так і назвав.
Реставрований мотоцикл
На цьому мотоциклі Сергій взяв участь в автопробігу до Дня Гідності і Свободи у Біляївці. Одного разу з’їздив на ньому в Одесу. Люди були в захваті, сигналили, показували клас. Але, зізнається Сергій, сьогодні у його "МотоБандери" є ще одна місія. Чоловік виставив мотоцикл на продаж, щоб зібрати кошти на потреби ЗСУ.
- Зараз це важливіше, а я собі ще зроблю, коли буде нагода. Навіть якщо не продам до того часу, то поїду на ньому в Київ на День Незалежності.
Ще Сергій сконструював два літака, які можна використовувати у військових цілях, лише треба переобладнати - замінити бензинові двигуни.
- Електроніку постав і запускай, - пояснює чоловік. Навіть як дрони-камікадзе можна використовувати. Якщо є така можливість з ними попрацювати, переробити, то, будь ласка, забирайте. Я написав про це у Фейсбуці, виклав фото. Раптом хтось з військових зацікавиться.
Літак, який сконструював Сергій Будан. Розмах крил - 2 метри
Знання, які допомогали в роботі, а тепер людям
Здібності до конструювання неодноразово допомагали Сергію в роботі. Він каже, що раніше вже робив винаходи на пожежну тематику. Один такий пристрій розробив ще багато років тому, але нікуди з ним не подавався. У цьому році Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту оголосив конкурс на інновації в пожежно-рятувальній сфері. І Сергій подав на участь свою розробку. Винахід називається "Повітряний струменевий насос". Він посів перше місце в номінації "Удосконалення засобів цивільного та протипожежного захисту".
За словами Сергія, навички до винахідництва він здобув ще в школі-інтернаті, в якому навчався. Там дбали про всебічний розвиток дітей. Вчили розбиратися в техніці, електроніці, моделювати. Обов’язково спорт - футбол, волейбол. Хлопці навіть на м’яку іграшку ходили, щоб навчитися шити.
- Усе, що я сьогодні вмію, це звідти. У нас були чудові вчителі, які виховували нас так, щоб ми все вміли робити, адже зайвих навичок та умінь не буває. Все в житті знадобиться. І я їм дуже вдячний за ці знання. Життя показало, що вони були абсолютно праві.
Під час розмови Сергій декілька разів наголосив на тому, що не вважає свою історію вартою уваги. Сьогодні кожен українець - це герой і рятівник, говорить він. Його так виховували - допомагати тим, хто опинився в біді, і тим, хто захищає тебе від неї.
