23 лютого в бібліотеці імені М.Грушевського в Одесі пройшла виставка до 160-ї річниці з Дня народження Івана Липи – одеського лікаря, письменника, політика та ідеолога української державності. На захід запросили молодих одеських художників, режисерів, науковців, які сучасно та різносторонньо представили образ українського діяча. “Він боровся за нашу державність більше ста років тому, і ця боротьба триває донині. Ми не маємо права забувати такі імена”, – наголошують організатори.
Влітку 2024 року Біляївка.City проводили опитування на вулицях Одеси і перевірили, яких діячів одесити знають краще – українського чи російського походження. Результат нас трохи засмутив – Катерину ІІ, Олександра Пушкіна більшість легко змогли назвати, натомість про таких видатних постатей як Левко Симиренко, Данило Заболотний, Антін Головатий та інші ніхто не згадав. Це пов’язано з тим, що Російська імперія століттями нав’язувала нам свою “еліту” – їм встановлювали пам’ятки в самому серці міста, на їх честь називали центральні вулиці й площі. Водночас праукраїнські політики, активісти, митці завжди залишались “в тіні”.
Відродити справжню українську історію та повернути повагу до діячів українського походження – місія, яку взяли на себе члени об’єднання “Багаття” на чолі з амбасадором, нашим земляком з села Василівка, істориком, доцентом факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету ім. Бориса Грінченка Ігорем Стамболом. Вони запланували низку просвітницьких заходів, присвячених українським митцям. На 160-річному ювілею з Дня народження Івана Липи побували Біляївка.City.
Вау! У нас були такі люди, а ми про них нічого не знали
Ювілей проходив у форматі виставки картин одеських художників, і вона була спрямована на популяризацію ключових постатей одеської “Просвіти”, які відстоювали українську культуру попри загрози, утиски та репресії.
Довідка. Одеське товариство “Просвіта” – перша в Російській імперії організація українців, яка діяла легально. Офіційно вона була зареєстрована 25 листопада 1905 року. Головою обрали Івана Луценка, заступником – Сергія Шелухіна, серед учасників: Іван Липа, Михайло Комаров, Дмитро Сигаревич та інші. Як зазначено у статуті, метою діяльності організації було “допомогти культурнопросвітницькому розвитку українського народу в Одесі”. Задля цього члени об’єднання досягли видання української газети “Народня справа” і “Вісті”, облаштували власну бібліотеку та читальню, відкрили історичний музей, заснували трупу та хор, регулярно проводили вистави. У 1909 році діяльність організації заборонили, втім активісти знайшли альтернативні шляхи продовження своєї діяльності.
Фото із заходу до 160-ї річниці з Дня народження Івана Липи
Всього у виставці до 160-ї річниці з Дня народження Івана Липи взяли участь три митця: Юрій Онищенко, Лесяпік та Людмила Черненко.
За допомогою різноманітних технік вони осучаснили образи історичних діячів.
– Я представив три свої роботи, намалював Івана Липу, Юрія Липу та Михайла Комарова. Це перші мої портрети акрилом в стилі поп-арт, – розповідає Юрій Онищенко, – я зобразив їх по-новому, щоб привернути більше уваги юнацтва. Хочеться, щоб молоде покоління знало і пишалось такими предками, вважало їх крутими.
Картини Юрія Онищенка, представлені на виставці до річниці з Дня народження Івана Липи
Художниця з псевдонімом Лесяпік зізнається, що і сама дізналась про здобутки Івана Липи не так давно.
– Я просто пішла на одну з лекцій про культурних діячів Одеси і подумала “вау, які в нас люди були, а я про них і не знала”. Не пам’ятаю в школі, щоб ми їх вивчали, щоб нам так гордо про них розказували, – ділиться миткиня, – відтоді мені захотілось хоч трохи бути дотичною до популяризації таких постатей, адже в них дійсно є, чому повчитись.
На виставці Лесяпік представила два портрети: Івана Липи та його сина Юрія Липи. Вона символічно зобразила митців на фоні листя з однойменного дерева.
Картини художниці Лесяпік, представлені на виставці до річниці з Дня народження Івана Липи
Це вже не перші портрети художниці, присвячені українським культурним діячам. Раніше вона брала участь у виставці в арт-центрі Віри Холодної, де представляла видатних українських жінок – Олександру Екстер, Соломію Крушельницьку, Соню Делоне.
Від Георгія Геращенка до Гео Чорноморця
Окрім виставки для глядачів підготували святковий інформаційний захід про життя Івана Липи, його прийомного сина Юрія та діяльність товариства “Просвіта”.
Традиційно він розпочався з хвилини мовчання в пам’ять про загиблих захисників.
Першою виступила Світлана Кучеренко, дослідниця Юрія Липи, прийомного сина та послідовника Івана Липи. Вона розповіла історію діяча “Від Георгія Геращенка до Гео Чорноморця”.
Цікавий факт. Справа в тому, що своє прізвище Липа отримав після всиновлення родиною Івана та Марії Лип, а ім’я Юрій – неофіційне ім’я, яким його називали в прийомній сім’ї, і яке згодом він часто використовував у публічному просторі. Його справжнє ім'я Георгій Геращенко.
Фото із заходу до 160-ї річниці з Дня народження Івана Липи
Потім Уляна Громович, представниця Українського інституту національної пам’яті, розповіла про ідею та етапи створення одеського товариства “Просвіта”. Також вона показала фільм “Один день із життя Івана Липи”, в якому відображені події 11-го січня 1910 року, після закриття просвітницької організації. У фільмі можна впізнати чимало знайомих одеських вулиць та будівель, в яких у 1910 році мешкали українські активісти та ідеологи.
Цікавий факт. Над фільмом працювали ГО “Центр розвитку сучасної культури” та Український інститут національної пам'яті. Зйомки проводились взимку 2022-го року. Для більшого антуражу – дати зйомок обрали в період найбільших снігопадів в Одесі. Робота над фільмом завершилась 24 лютого 2022-го року, в день повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Доповнив історичні лекції науковців святковий концерт українських гуртів Легіт та RedRock. Глядачі співали разом з виконавцями та аплодували стоячи.
Гурт RedRock на заході до 160-ї річниці з Дня народження Івана Липи
– Це вже не перший наш захід. Напередодні ми презентували і передали в історико-краєзнавчий музей точну копію вишиванки Івана Липи. Орнамент відтворили місцеві майстрині зі світлини, на якій він зображений у 1892 році. Ми знайшли амбасадора, ветерана російсько-української війни, який її одягнув, представив, – розповідає співорганізаторка події Анна Гарбут, – попереду в нас ще багато планів, вже готуємось до масштабного заходу у квітні, але анонсуємо його трохи згодом.
Хто ж такий Іван Липа: цікаві факти
Портрет Івана Липи від художниці Людмили Черненко
-
Іван Липа народився 24 лютого 1865 року в Керчі в родині міщан. Предки його походили з Полтавщини. Відомо про їх участь у повстанні Мазепи.
-
Коли від тяжкої хвороби помер його найближчий товариш, Іван твердо вирішив стати лікарем. У 1888 році вступив до Харківського університету на медичний факультет.
-
1891 року заснував таємне товариство “Братство тарасівців”, яке мало на меті поширення ідей Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу. Пізніше його за це арештували та виключили з університету.
-
У 1902 – 1912 роках працював лікарем у селі Дальник (біля Одеси), побудував там лікарню для незаможних жителів.
-
З травня 1912 по грудень 1918 року жив і займався лікарською практикою в Одесі, організував там видавництво “Одеська літературна спілка”.
-
У 1905 році видав альманах “Багаття”, часто друкувався в українських часописах “Діло”, “Народ”, “Правда”, “Буковина”, “Зоря”, “Літературний Науковий Вісник”, “Українська Хата” та інших.
-
У роки Української революції (1917 – 1921) Іван Липа входив до складу Центральної ради, займав посаду українського комісара Одеси, згодом входив до складу комісії з підготовки Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров'я в уряді Української Народної Республіки.
Насправді ми дуже мало знаємо про “українську Одесу”. Ця сторінка лише відкривається для мешканців південного регіону. Тут можна прочитати про інші видатні імена одеситів, які творили українську Одесу.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber, Telegram та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google News. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
