Незвичну історичну знахідку знайшли в управлінні культури Біляївської міської ради під час розробки туристичних маршрутів територією громади. На межі двох громад Вигодянської та Біляївської поруч з селом Доброжанове, знаходиться кладовище. На ньому знайшли кілька могил з кам'яними хрестами, які схожі на козацькі поруч з селом Усатове. На одному з хрестів вибита дата - 1852 рік.
Знайшла цю інформацію Людмила Горлева, одна з розробниць шкільного курсу з біляївкознавства. Його вже кілька років викладають у школах громади для учнів 7 та 8 класів.
- Я пригадала, що у Володимира Резніка, автора нарису про Біляївку, була згадка про поселення козаків на межі села Майори-Доброжанове-Широкої Балки, також ми шукаємо інформацію про поховання перших колоністів, які створили на наших територіях села - розповідає Людмила Горлева, - я вирішила спробувати долю та зателефонувала до директорки школи у Широкій Балці: чи немає на кладовищі старих могил. Вона підтвердила та прислала фото, які дуже схожі на козацькі могили 18-19 століття.
Козацькі могили в селі Усатове
Зараз міські краєзнавці намагаються відшукати інормацію, кому саме встановлені були ці хрести. Зрозуміло, що хоронили тут людей з населених пунктів, які знаходилися десь поруч. Їх тут три. Хто знає, можливо це могили засновників якось з сіл? Або навіть жили тут ще раніше?
Село Доброжанове було колись дачею прапорщика Івана Павлова, сина Доброжана, якому пожалували тут під дачу 1500 десятин землі, однак саме село було засновано як населений пункт набагато пізніше - у 1916 році. А за кількістю могил зрозуміло, що тут хоронили не одного, і не дві людини щонайменше у 1852 році. І це тільки ті могили, які дійшли до нашого часу.
Могили на кладовищі поруч з Доброжанове
Село Широка Балка (Карлсталь) - засноване у 1806 році, та й хрести не дуже схожі на традиційні на Півдні Одещини поховання німецьких колоністів.
Датою заснування села Майори вважається 1896 рік. Знову ж таки, це пізніше дати, яка згадується на могилах.
Цікаву історичну загадку поставило перед дослідниками кладовище у Доброжанове. Будемо тримати в курсі читачів, чи вдасться щось з'ясувати. Зрозуміло тільки одне - варто доглядати за ними набагато краще та привести в порядок. Це і є наша справжня, невигадана історія краю.
Відзначимо, що у Біляївській громаді за ініціативи міського управління культури та туризму зараз розробляють туристичні маршрути, які можуть бути цікавими для гостей з усієї України.
Замість післямови
Коли ми опублікували цю інформацію, наша читачка, вчителька історії і завідувачка музею Маяківського НВК Катерина Дмитренко, поділилася монографією Ігоря Сапожникова "Кам'яні хрести степової України" (XVIII-першої половини XIX століття), який описав козацькі хрести саме цієї території. Виявляється, їх тут було дуже багато на території сучасних Кагарлика, Троїцького, Градениць, Маяків, Великого Дальника тощо.
У Біляївці кладовище з такими надгробками було знищено повністю у 20-25 роки 20-го століття - знаходилося воно в центральній частині міста, під нинішнім стадіоном. Таким же чином знищено кладовище у селі Яськи з козацькими могилами, там також збудували стадіон.
Цікаво, що автор монографії, який їздив в експедиції селами, зазначає, що багато кам'яних хрестів було у селі Кагарлик (Фрейберг - перша назва), хоча вважалося, що це була німецька колонія, а от німецьких пам'ятників не було вже у 90-ті роки. Тут же описані козаццькі хрести села Доброжанове. Найстарший датований 1813 роком.
Тут знаходився єдиний козацький хрест на Півдні Одещині, з написом молдавською мовою.
Дослідник з огляду на кількість поховань з козацькими хрестами, їх датами, доходить висновку, що українці жили на цих землях набагато довше, ніж це намагалася довести офіційна імперська історія. Це підтверджується ще й інформацією з німецьких джерел, наприклад, на карті колонії "Гросс Лібенталь" йдеться про те, що на території німецького кладовища був ще й куток "Старе кладовище" з козацькими похованнями.
