Ветеран війни Віктор Бімбаш з Мирного Біляївської громади до повномасштабного вторгнення був професійним велосипедистом з 27-річним стажем, переможцем Кубку України, учасником ультрамарафонів та підприємцем. Після 24 лютого бізнес і спортивна діяльність відійшли на другий план. Віктор приєднався до війська, служив у бойовому підрозділі відомої 28-ої бригади. У 2023 році отримав важке поранення з подальшою апмутацією ноги. Після тривалої реабілітації та протезування Віктор почав знову їздити на велосипеді, зайнявся стрільбою і планує бігати. Досвід відновлення спонукав його стати техніком-протезистом, щоб допомагати іншим ветеранам з ампутаціями повернутися до активного життя. Біляївка.City військовий розповів про обстріл, який спричинив важке поранення, реабілітацію та пропозицію коханій у лікарні, де він відновлювався.
Віктору – 39 років. Він народився в Одесі, у 2003 році родина переїхала в село Мирне, що входить до Біляївської громади на Одещині. У велоспорт прийшов ще у підлітковому віці. З того часу Віктор – активний учасник і багаторазовий переможець різних змагань. Як професійний велосипедист, виступав на змаганнях у складі збірної України, у збірній Одеської області з маунтинбайку (прим.ред., гірський велоспорт), був активним учасником ультрамарафонів – забігу на великі дистанції.
Підприємницька діяльність Віктора також була пов'язана зі велоспортом. Він відкрив в Одесі магазин, який займався продажем та технічним обслуговуванням велосипедів. У зимовий період магазин зачинявся, а Віктор їздив у Польщу працювати. Там 24 лютого і дізнався про повномасштабне вторгнення та не розглядав іншого варіанту, як повернутися в Україну.
Віктор Бімбаш 27 років займався велоспортом
Хотів лише до бойової бригади
Мобілізуватись Віктор був готовий і морально, і фізично. З одного боку, завдяки строковій службі в армії, з іншого – рокам у спорті, які загартували дух та тіло.
– У військкоматі за пропискою мені повідомили, що людей вистачає, і вони зателефонують. Тоді я сказав військкому, що мене або до бойової бригади, або не дзвоніть зовсім.
Через чотири місяці Віктор приєднався до 28-мої одеської механізованої бригади. Після навчання та злагодження підрозділ перекинули на Херсонський напрямок. Там були локальні бойові зіткнення з російськими військами із подальшим їх витісненням з Херсона.
11 листопада над містом вже майорів український прапор, а підрозділ Віктора через кілька тижнів передислокували на Донеччину.
Віктор отримує нагороду від командувача Сухопутних військ, а нині - Головнокомандувача Збройних Сил України, генерала - Олександра Сирського
Пережив чотири поранення, останнє – з втратою кінцівки
У той час основні бої шли на Бахмутському напрямку, окупанти намагалися пробити українську оборону безкінечними штурмами. На цьому напрямку Віктор отримав чотири поранення: опік обличчя з уламками в очах, потім була контузія. Втретє уламки потрапили у плече, один дістали, другий – влучив глибше, тому так і залишився в його тілі. Наприкінці 2023 року "на нулі" військовий отримав найважче поранення – з ампутацією кінцівки.
– Наші хлопці вийшли на завдання декількома групами, через деякий час з ними втратився зв'язок. Оскільки я неодноразово був на тих позиціях з 2022 року, мене і командира взводу відправили на їх пошуки. Фронт на той час постійно рухався вперед-назад, і вийшло так, що ми метрів на сто підійшли до російських позицій. Нас почали "накривати", ми відступили та сховалися в евакуаційний бліндаж. Там і були дві наші групи. Всі – "трьохсоті", але, на щастя, з легкими пораненнями. Я доповів, що хлопців знайшли, потрібна евакуація.
У цей момент росіяни почали щільно накривати їх артилерійським вогнем. Один зі снарядів прилетів майже у вхід бліндажа, де знаходився Віктор.
– Мені роздробило ногу в трьох місцях – над коліном, коліно і під ним. Я одразу наклав собі турнікет, повідомив командуванню, що я "трьохсотий", важкий.
Віктор під час реабілітації у Києві
Чекали евакуацію майже дев'ять годин
Віктор пояснює, що на лінії бойового зіткнення, коли ворог за кількасот метрів від позицій, евакуація зазвичай відбувається в темну пору. Зайти туди технікою вдень – це стовідсоткова смерть, тому треба чекати, поки стемніє. Разом з тим, для бійців з важкими травмами кожна година на вагу золота.
Крім того, їх зона евакуації знаходилася приблизно за пів кілометра від позицій. Тобто пораненим побратимам потрібно було перенести Віктора у місце, куди міг під'їхати евакуаційний екіпаж.
– Коли за нами прибули, знову почався обстріл, але нам вдалося вирватися. На трасі Бахмут-Костянтинівка стало зрозуміло, що ми вижили, – згадує військовий.
Розумів, що шансів врятувати ногу – немає
За словами Віктора, він був готовий до того, що ногу доведеться ампутувати. Адже з накладеним турнікетом відносно безпечно можна перебувати не більше чотирьох годин. Чим більше часу, тим менше шансів врятувати кінцівку.
– Коли нам сказали, що евакуація прибуде вночі, я знав, що можу лишитися кінцівки. Тому проблем з психікою чи панічних випадів у мене не було. Морально я був готовий до цього.
Спочатку військового прооперували у Дружківці на Донеччині. Звідти евакуювали до реанімаційного відділення у Дніпрі, а потім – до Києва.
Що допомогло відновити сили
Військовий говорить, що шлях від поранення до повернення до активного життя залежить, насамперед, від бажання людини. Якщо вона опустила руки та не вірить у своє одужання, то так і буде. Не менш важливою, ніж реабілітація, є підтримка близьких.
– У мене вона була на найвищому рівні. Насамперед, це дружина та мама. Вони були головним ресурсом, який максимально мотивував. Мені хотілося ще більше займатися, щоб бути поруч з коханою та рідними. Перш за все, потрібно було підготувати своє тіло до протезування, адже тривале обмеження рухливості призводить до атрофії та ослаблення м'язів. Тому коли я більш-менш став на ноги, мій графік був розписаний на тиждень.
Крім занять з професійними реабілітологами у лікарні, Віктор почав займатися у спортзалі та ходити на плавання. У комплексі це дало свої результати, за п'ять місяців ветеран пройшов повну реабілітацію, протезування та повернувся колишнього життя.
Від протезу – до протезування
Пережитий досвід зацікавив Віктора процесом виготовлення протезів. Після навчання він став техніком-протезистом у філії центру "УкрПротез" в Одесі та вже сам допомагає іншим ветеранам повернути собі активність.
– Одна з найважливіших частин, яку виготовляє технік-протезист, це культеприймач – чаша, куди вставляється частина ампутованої кінцівки – ноги або руки. Це дуже клопітка та відповідальна робота, адже від цього залежить, наскільки комфортно буде людині у майбутньому. Усі послуги з протезування у нашому центрі надаються безкоштовно – як військовим, так і цивільним. Я вже працюю, але продовжую навчатися та отримувати нові знання.
Повернувся до спорту
Після реабілітації ветеран планував повернутися до велоспорту, але об'єктивно оцінює свої сили та можливості.
– У мене дуже висока ампутація ноги і їздити з протезом на велосипеді не дуже зручно. Так, я їжджу, але займатися цим професійно, як раніше, вже немає бажання. Зараз я займаюся стрільбою, незабаром виступатиму на Кубку України. У планах – вийти на параолімпійський рівень, а також відновити заняття бігом. Але потрібно зробити біговий протез, щоб бути мобільним.
Освідчився коханій у лікарні
Лікуючись після поранення, Віктор зробив пропозицію своїй коханій, яка увесь цей час була його підтримкою та опорою. Пара одружилася у столичному РАГСі, а три тижні тому на світ народилася їхня донечка.
Віктор освідчився коханій у лікарні в Києві
Історія Віктора – це не лише про випробування, які випали на тих, хто захищає Україну ціною власного життя та здоров'я. Це про почуття, які перемагають темряву і сильніші за будь-які рани та страждання. Це про любов, яка лікує та дарує нове життя.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber, Telegram та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google News. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
