Виговориться, якось адаптується, переросте, саме мине. Такі слова все частіше доводиться чути педагогам, коли вони рекомендують батькам звернутися до фахівців, щоб допомогти дитині виправити вади розвитку. Безумовно, безпека дітей понад усе, однак воєнний стан не припиняє їх розвиток, наголошують фахівці. І якщо є проблема, треба її не відкладати, а вирішувати вже зараз. До того ж, за їх словами, пережитий стрес, страх можуть також ставати причинами розладів. І як все це проявиться в подальшому, залежить від батьків.
За словами завідувачки ДНЗ "Капітошка" Надії Дурбало, на жаль, сьогодні існує тенденція, коли батьки не визнають або не хочуть бачити проблему з відхиленнями у розвитку їхньої дитини. Не завжди прислухаються до педагогів, які рекомендують і наголошують на важливості звернення до фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Адже саме там складають програму, за якою можна буде працювати з дитиною, щоб допомогти їй подолати усі вади.
- Якщо цю роботу розпочинати ще з раннього дошкільного віку, то дитині буде набагато легше у школі. Все починається з заяви батьків, їх перших кроків. Без цього, за законом, ми не можемо втручатися, бо потрібна буде додаткова робота з фахівцями, додаткові заняття, - зазначає завідувачка.
Є, звісно, пояснює вона, поняття запущеності дитини, коли відхилень немає. Просто батьки не приділяють необхідної уваги. Тоді педагоги справляються самі. Але є випадки, коли дитина дійсно потребує корекції і роботи з фахівцями.
- Починаєш про це говорити - достукатись складно. Батьки сподіваються, що ця проблема сама поступово зникне, але ні. Як показує практика, вона залишається і дуже впливає на майбутнє дитини.
Проблему не треба приховувати
Керівниця Маяківського інклюзивно-ресурсного центру Вікторія Гладишева зазначає, якщо у дитини виникають труднощі з соціальною адаптацією, з навчанням, є якісь відхилення у розвитку, важливо своєчасно надати їй допомогу. Чим раніше, тим ефективнішим буде результат.
Зрозуміло, пояснює експертка, що кожна дитина розвивається у своєму темпі, тому неможливо точно сказати, коли опанує ту чи іншу навичку. Однак є узагальнені показники, які дають уявлення, що очікувати в процесі дорослішання та розвитку дитини.
Першими помічати, що дитина не відповідає критеріям розвитку для свого віку, мають батьки. Спостерігати, як дитина грається, вчиться, говорить, діє й рухається. Якщо щось не так, настає момент, коли необхідно звернутися за консультацією до фахівців. Це може бути сімейний лікар, педіатр, невролог. Або можна звернутися до інклюзивно-ресурсного центру.
- Не буде нічого поганого, якщо батьки звернуться до нас у центр, а з дитиною виявиться все в порядку. Це добре, значить, батькам не варто хвилюватися. А якщо дитині таки дійсно потрібна допомога – її нададуть, безкоштовно, - наголошує керівниця Маяківського інклюзивно-ресурсного центру.
За її словами, вади можуть бути не лише вроджені, причин розладів може бути багато. Серед них і гостра психологічна травма, тривалий стрес. Зараз треба звертати на це особливу увагу.
Треба враховувати, що діти на тривалий час випали зі звичної соціалізації. Майже два роки тривала пандемія, коли були обмеження з відвідуванням садочків, шкіл. Наразі вісім місяців триває війна, і діти теж не можуть у звичайному форматі навчатися, спілкуватися, спостерігати, відчувати себе у соціумі. А все це має велике значення для розвитку.
- На жаль, деякі батьки довго відкладають візит. Серед дітей, з якими ми працюємо, є і підлітки. Деякі не знають кольорів. Тому, ще раз наголошую, цю проблему краще вирішувати змалечку, - зазначає завідувачка центру. - Так, якщо це вада вроджена, то вона не зникне, але дитина буде соціалізована і комфортно почуватиме себе серед інших.
Що є тривожним дзвінком для батьків
Усі батьки порівнюють свою дитину з іншою, пояснює Вікторія. Щось вона вже вміє робити, а інші - ще ні. Наприклад, дитина у два місяці не реагує на маму, це має тривожити. Або одна дитина у дев'ять місяців вже говорить якісь коротенькі слова, а інша зовсім мовчить. Отакі моменти і є першими дзвіночками, коли треба прийти на консультацію до спеціалістів.
Разом з тим, зазначає експертка, кожна нозологія проявляється по-різному. Не можна сказати, що у дитини у такому то віці можуть бути чи не бути такі симптоми. У когось це одразу помітно від народження. Як, наприклад, синдром Дауна. Розлади аутистичного спектру можна помітити на четвертому місяці життя, коли дитина ні на що не реагує. Хтось може розвиватися нормально, а потім на якомусь році піти у регрес. Таке теж буває. І причин, чому так відбувається, може бути багато.
- Якось до нас зверталася родина, де дитина росла і добре розвивалась за віком, вимовляла слова. А потім десь перелякалась настільки, що замкнулася у собі і взагалі замовкла. Але і цю проблему можна вирішити, якщо працювати з дитиною, - пояснює Вікторія Гладишева.
За її словами, варто прислухатися батькам і до думки сторонніх людей, якщо вони часто спілкуються з дитиною або працюють з нею, і помічають щось незвичне у її поведінці.
- Батьки можуть бути впевненними, що у дитини немає проблем, а неконтрольована поведінка – це така особливість її характеру. Однак вони можуть помилятися. Буває, батьки нічого незвичного за дитиною вдома не помічали. Але віддали її до садочку чи школи, і педагоги одразу звертають увагу на проблему. До цього треба ставитись нормально, не думати, що це вчитель не може знайти підхід до дитини, а треба прислухатись до його рекомендацій і проконсультуватися з спеціалістами.
В Маяківському інклюзивно-ресурсному центрі
Чи є позитивний досвід у подоланні вад розвитку
За словами Вікторії, за декілька років роботи їх інклюзивно-ресурсного центру вони можуть навести низку прикладів з позитивним досвідом. Коли з допомогою спеціалістів центру і постійної роботи батьків їх вихованці мали суттєвий прогрес.
- Мама прийшла до нас з дитиною, коли їй не було ще й двох років. У дитини синдром Дауна. Вона не розмовляла, не реагувала ні на що, постійно була у мами на руках. Ми почали з нею займатися, а через деякий час вже радили мамі віддати дитину до садочку, тому що це – соціум. Зробили інклюзивне навчання. Зараз вона вже розмовляє, знає кольори, ладнає з іншими дітьми. Добре знає своїх вихователів, не лякається чужих, вітається. І продовжує відвідувати наш центр. Це дуже великий прогрес, і якщо роботу не припиняти, успіхи будуть ще більші.
Ще один позитивний досвід, у дитини було значне порушення мовлення. За два роки занять з логопедом, зусиль батьків, які постійно займалися з дитиною вдома, зараз вона говорить абсолютно нормально. Вже навіть і не помітно, що були якісь вади.
У Маяківському інклюзивно-ресурсному центрі
- Дуже велика подяка батькам, бо те, що роблять наші логопед, психолог, реабілітолог – це все добре. Але це лише 20 хвилин занять, все інше мають робити батьки вдома. Це велика робота 24/7. Без цього прогресу не буде, - наголошує Вікторія Гладишева.
Якщо війна вплинула на психологічний стан дитини
- Ми усі зараз перебуваємо у стресі через війну, але не треба забувати, що найбільш уразливі є саме діти. Якщо ви помітили, що у дитини з’явилися страх, паніка, або дитина стала замкненою чи навпаки гіперактивною, то треба відвідати психолога, щоб цю проблему не запустити, - радить Вікторія Гладишева.
Батькам, зауважує експертка, зараз треба приділяти більше уваги дітям, більше спілкуватися, пояснювати ситуацію зрозумілою мовою, але не приховувати реальність. Треба, щоб дитина розуміла, що вона у безпеці. Батькам не хочеться говорити про важке. Але навпаки, варто давати проживати і проговорювати ці складні почуття. Це допоможе опанувати їх.
- До нас зараз багато звертаються родин вимушених переселенців з Херсона, Миколаєва. З дітьми з цих родин працюють психологи, вони проводять для них різні заняття. Наприклад, арттерапію, щоб діти могли розслабитися, щоб вони вималювали все, що пережили, залишили біль на папері. Коли у дитини страх, можна робити дихальні вправи, грати у різні ігри, щоб дитина менше нервувала. Ці ігри можна знайти на сторінці нашого ІРЦ або в мережі Інтернет.
Краще пізно, ніж ніколи
- Хочеться, щоб батьки розуміли, навіть якщо затягнули з корекцією, візитом до психолога, не можна ставити хрест, втрачати надію, опускати руки. Треба стукати у всі двері. У дошкільному або у шкільному віці – все одно звертатися треба. Ми поруч і готові допомагати. Наш центр знаходиться у селі Маяки, тобто не потрібно їхати до Одеси. Адреса: вул. Преображенська, 69 а, на території школи. Ми – на зв’язку - контактний телефон: 093 145 77 66.
