Перлина Азовського моря - курортне місто Бердянськ сім місяців знаходиться в окупації російських військ. Людей примушують жити у новій реальності, де чорне називають білим і навпаки. Про референдум під дулами автоматів говорять "вільне волевиявлення". Катування патріотів, безробіття, захмарні ціни, блокування соцмереж називають "визволенням від нацистів". Місцеві говорять, що за цей час місто наче відкотилося в минуле та постаріло. Про те, як виживає звільнений від цивілізації Бердянськ, далі у матеріалі Біляївка.City.
Бердянськ – місто на півдні Запорізької області, розташоване на узбережжі Азовського моря. Відоме як промисловий порт, має статус курорту державного значення. Перлиною міста називають Бердянську косу, довжиною у 20 км вона омивається з двох сторін морем. Температура Азовського моря тут тримається теплою до пізньої осені і не має різких перепадів, як у Чорному. Саме тому на початку вересня тут розпочинався оксамитовий сезон.
Сам Бердянськ часто називають "маленькою Одесою", бо говірка місцевих схожа на одеську. Туристів приваблювали доглянуті пляжі та розвинена інфраструктура – санаторії, готелі з басейнами, ресторани. Славиться Бердянськ також лиманами і солоними озерами, які містять унікальні цілющі грязі та мінеральні джерела.
Військові рф увійшли у місто 27 лютого. Техніка з маркуванням "Z" в’їхала сюди абсолютно безперешкодно - ні барикад, ні окопів, ні бліндажів. Того ж дня окупанти встановили свій блокпост на виїзді з Бердянська у бік Маріуполя й заблокували роботу всіх адміністративних будівель. Життя мешканців розділилося на "до" та "після".
Такого літа у нас ще не було
Для багатьох бердянців, як і інших мешканців курортних міст, літо – це основна пора для заробітку. Люди здають відпочивальникам житло, торгують на базарах, пляжах, відкривають кафе та пляжні атракціони. Через окупацію місто-курорт залишилося без туристів, а люди – заробітку.
Цього сезону у Бердянськ приїздили переважно люди, які також опинились в окупації. Їхали, щоб побачити море та трохи перевести подих, купити ліки, продукти та обміняти гроші. Місцеві кажуть, що були й росіяни, зокрема військові.
- Ми ніби потрапили в якийсь день бабака, - розповідає мешканка Бердянська Лідія, - для нас літо завжди було бурхливим часом, тут все гуло-гриміло-жило, повно було відпочиваючих. Майже у кожному будинку приймали приїжджих, крім того, хтось рибу продавав, хтось пиріжки смажив, адже літо – це наш час заробити на весь рік. А цього року ніхто нічого не заробив, бо літа такого, як ми звикли, просто не було.
Референдум під дулами автоматів та два бюлетені одній людині
З 23 по 27 вересня у Бердянську, як і в інших тимчасово окупованих територіях України, проходить так званий референдум. Мешканцям пропонують проголосувати одразу "за вихід Запорізької області зі складу України, утворення Запорізькою областю самостійної держави і входження її до складу Російської Федерації на правах суб’єкта Російської Федерації".
У Бердянську місцеві масово ігнорують псевдорефендум. Люди не збираються брати у цьому участь та зайвий раз намагаються не показуватися на вулиці, щоб не примусили голосувати. Зібрати необхідні голоси окупанти намагаються в інший спосіб. Так звані члени виборчих дільниць з урнами і в супроводі озброєних військових ходять по будинках і квартирах. Люди не відчиняють двері, щоб не брати участь у фарсі. А тим, кого застали, дозволяють голосувати без документів або дають два бюлетені в одні руки. Деякі члени комісій, свідчать місцеві, просто заповнюють бюлетені самостійно.
Ось кілька історій бердянців про псевдореферендум:
"Особисто спостерігала, виходять вони з мого під'їзду, на лавочці сидить мужик і каже їм: Ви в мій будинок вже приходили, а мене не було вдома, чи можна проголосувати на вулиці, паспорт у мене з собою? Вони відповідають: звісно можна, давайте паспорт і вручають йому 2 бюлетені. Він у них питає, а чому два? На що вони йому відповідають: на один паспорт можна проголосувати двічі…"
"А я подумала, чого це я буду у своїй квартирі сидіти, ховатися, ніби я в чомусь винна? Відчинила двері, вони стоять – троє жінок та військовий з автоматом. Запропонували мені "зафіксувати моє волевиявлення". А я кажу: "Я своє волевиявлення зафіксую на виборчій дільниці 27 вересня". Вони розгубилися трохи, запитали, з якої причини, а я кажу: "Я так хочу, хіба я не маю такого права, адже ділянки для цього спеціально працюватимуть?" Вони плечима знизали і пішли. Звичайно, ніхто з нашої родини ні до якої ділянки не піде”.
"У нас майже вся вулиця домовилася навіть за ворота не пускати цих "референдумників". І насправді майже ніхто їх не впустив, крім двох колишніх комуністок. То ті, звичайно, всю нашу вулицю зганьбили, біля воріт зрадників зустрічали. Мало того, кричали: "Стукайте-стукайте, вони всі вдома!" З ними тепер ніхто не вітається. Ну, нічого, прийдуть ЗСУ, тоді ми з ними по-іншому поговоримо".
Камери спостереження у багатоквартирних будинках фіксують поквартирний обхід членами виборчих комісій разом з автоматникамиФото: primorka.city
З сіл Бердянського району передають про випадки тиску. Мешканець поставив галочку навпроти відповіді "ні", на що йому сказали, що він має залишити територію області.
Українська влада закликає жителів окупованих територій за можливості ігнорувати "референдум", попереджаючи, що він потрібен росії для мобілізації.
Попри це, немає жодних сумнівів, що окупанти "намалюють" потрібні результати голосування. Наприклад, за другий день референдуму вони вже повідомляють про явку по Бердянську на рівні 34,58 %, а по району – 36,55 %.
З такими цінами просто не вижити
Ціни у Бердянську в середньому в два-три рази вищі за ті, які наразі актуальні в Україні. Починаючи від вартості проїзду в громадському транспорті, закінчуючи продуктами, ліками та засобами гігієни.
Розрахунки у місті офіційно ведуться у гривнях та рублях. Ціни спочатку були за курсом 1 гривня до 2,5 рублів, далі розпочався процес штучного знецінення української валюти. За місяць курс становив 1:1,5. Після цього ціни стрибнули так, що люди перебувають у шоці, бо не знають, як далі виживати. Але продавці запевняють, що це ще не межа.
Ціни на деякі продукти в Бердянську на 13 вересня 2022 року:
М'ясо: лопатка свиняча 245 грн (була 200 грн), вирізка свиняча 295 грн (була 220 грн), філе куряче 245 грн (було 200 грн), фарш курячий 219 грн (був 180 грн).
Овочі: помідори 35 грн. (були 20-25 грн.), огірки 40-45 грн (були 20 грн), картопля 23-27 грн (була 12-13 грн), цибуля 15 грн, буряк 15-16 грн, капуста білокачанна 15-16 грн, морква 16 грн.
Усі мереживі магазини у Бердянську зачинилися. Натомість у вересні відкрився російський супермаркет "Улей". Покупців обіцяли здивувати цінами та асортиментом, і їм це вдалося, зізнаються бердянці. Наприклад, кілограм ковбаси коштує 600 гривен. Ціни на інші позиції можна подивитися у галереї.
Від двірника до заступника "мера": колаборанти Бердянська
Від самого початку окупанти намагаються схилити до співпраці колективи підприємств та установ. Людей, які відмовляються це робити, звільняють. Натомість посади отримують колаборанти. Серед тих, хто погодився перейти на бік окупаційної влади:
Олександр Сауленко – з самого початку окупації став самопроголошеним мером Бердянська. Військовим комендантом міста призначили Артема Бардіна. Микита Самойленко наприкінці квітня отримав посаду заступника міського голови з питань архітектури. До "призначення" працював двірником на комунальному підприємстві "БердянськЕкоТранс".
Колишня прибиральниця РАЦСу Лариса Сич тепер видає російські свідоцтва про шлюб. Добровільно пішли на співпрацю з окупантами і четверо місцевих журналістів. Це – Павло Іщук, Юлія Ваченкова, Володимир Головатий та Володимир Дьомін.
Ніхто не застрахований від арештів
Бердянці у місцевих пабліках застерігають, що окупанти посилили терор та полювання на патріотів. Опинитися за ґратами можна, наприклад, через фото у телефоні, або групу в мессенджері, які не сподобаються окупантам.
У серпні росіяни повідомили, що затримали у Бердянську трьох партизанів - Віталія Расторгуєва, Геннадія Гармашова та Дмитра Кравцова. Вони нібито готували замахи на колаборантів, збирали дані про місцевих зрадників і розташування військових рф. РосТБ навіть показало сюжет із зізнанням.
За інформацією голови Запорізької ОВА Старуха, такі зізнання із людей дістають жорстокими тортурами. Нелюди з фсб катують електричним струмом, відбивають гумовими кийками нирки та кінцівки, погрожують викраденням дітей
Партизани vs колаборанти
Незважаючи на повну окупацію та терор, люди продовжують демонструвати свою позицію. Учасники таємного руху спротиву розвішують у місті листівки та влаштовують полювання на колаборантів. Саме з партизанами окупанти пов'язують підрив автомобіля "коменданта" Бердянська Артема Бардіна. Він помер у лікарні.
Підірваний автомобіль Артема Бардіна. Фото окупаційної адміністрації міста
26 серпня вибухнуло авто "заступника керівника ДАІ" Олександра Колєснікова. Він отримав осколкові поранення і помер у лікарні.
16 вересня у Бердянську загинуло подружжя колаборантів – Олег та Людмила Бойки. Чоловік очолював посаду заступника голови військово-цивільної адміністрації з питань ЖКГ, його дружина - міську територіальну виборчу комісію з проведення референдуму. Їх тіла виявили у гаражі з вогнепальними пораненнями в голову.
Серія вибухів пролунала у кількох місцях Бердянська і під час проведення референдуму. Українські спецслужби запевняють, що ці "теракти" є провокацією самих окупантів. Таким чином вони ходять звинуватити українську владу у перешкоджанні "вільного волевиявлення".
Не загуглити – окупанти відключили Google та соцмережі
Загарбники та їхня група підтримки продовжують посилювати інформаційну блокаду. Наприкінці липня у Бердянську та інших окупованих територіях заблокували Google, YouTube, Viber, а також Facebook та Instagram. Окупанти бояться, що звідти люди можуть отримати правдиву інформацію про війну та інші новини. Доступ до сервісів та соціальних мереж наразі можливий лише через VPN.
Як лікується окупований Бердянськ
Хворіти у тимчасово окупованому Бердянську зараз дуже проблемно. У місті брак медикаментів, реактивів та лікарів - багато медпрацівників виїхали з міст. Окупанти періодично намагаються набрати на роботу спеціалістів та заманюють медиків зарплатою до 25 тис грн та "безкоштовним комфортним проживанням".
Сімейних лікарів також мало, але ті, що залишилися, взяли на себе пацієнтів своїх колег, і намагаються виконувати свою роботу в міру можливостей.
Проблеми, як правило, починаються, коли справа доходить до здачі аналізів. У місті працює одна платна лабораторія, але це не гарантія, що там зроблять потрібні дослідження, оскільки головною проблемою є дефіцит реактивів. Труднощі виникають і з пошуком медикаментів. Але бердянці намагаються допомагати один одному, створили групи, де діляться інформацією, контактами, обмінюються ліками. Одним словом, виживають.
На день міста - балалаєчне "шоу"
Бердянці пишуть, що такого ганебного святкуваня свого Дня міста Бердянськ ще ніколи не бачив і точно не міг би побачити за України. У той час, коли Бердянськ увесь день вітали зі святом різні українські зірки, у тимчасово окупованому місті на головній сцені — "балалаїчники" та різні маргінали виступали для кількох глядачів - постійної аудиторії подібних заходів.
"Зірки", які виступали майже перед порожньою площею
Попри цей сюрреалізм, бердянці впевнені, що деокупація вже зовсім близько. Вони чекають на ЗСУ, вірять у перемогу і мріють разом заспівати Гімн України на головній площі міста у своєму українському Бердянську.
