Його знають у Біляївці як юриста, адвоката, музиканта-аматора, який співає і грає на гітарі. Останні роки його часто можна побачити за кермом сучасного мотоциклу у повній екіпіровці. Але мало хто знає, що саме на цьому залізному другові разом з дружиною він подорожує світом і вже об’їхав пів Європи. Окрім цього бере участь у змаганнях з мотокросу, представляючи рідну Біляївку. Ну а вишенькою на торті є те, що цей багатогранний чоловік зібрав власну команду ерудитів, яка є учасницею ліги "Інтелект-клубу №1", ігри якої проходять у форматі "Що? Де? Коли?" Сьогодні гість Біляївка.City - Сергій Чубаров. Ми розпитали його детально про усі захоплення.
Мотоцикл – це сімейна любов
Захоплення мотоциклами, за словами Сергія, почалося років 30 тому. Тоді це були мопеди "Карпати", "Рига", "Верховина". Звісно, у 10 років свого він не мав, брав прокататися у друзів. З 15 років почав займатися мотокросом. Їздив до мотоклубу, який в ті роки працював у Теплодарі.
- Першим мотоциклом у нашій родині був "Днепр МТ-10", батьків. Так я вночі примудрявся відкручувати коляску, їхав собі кататися, а потім вранці все прикручував назад. І тато навіть нічого не помічав, - з посмішкою згадує Сергій.
За останні роки у його мотопарку побували кілька мотоциклів. На передостанньому з них - GTR 1400 Concors разом з дружиною вони подорожували країнами Європи, об’їздили майже усю Турцію.
- Мене запитували: а як же ж з речами, куди ви їх клали? Це ж не на один день подорож? Пояснював, що у такому мотоциклі є три кофри (ємності для багажу), об’ємом у середньому по 35-40 літрів кожна. А це загалом розмір жигулівського багажника. Тож, місця вистачало для всього. Дружині ще й вечірні сукні вдавалось уміщувати, - пояснює він.
За словами Сергія, мотоцикл подобається тим, що на ньому можна дістатися туди, куди інший транспорт не зможе. Саме тому його наступним вибором став мотоцикл, який у народі називають "Гусь", а в реальності BMW R1250GS. Якщо попередній мотоцикл був призначений більше для їзди по рівній дорозі, то гуся бездоріжжя вже не лякало. І це власнику подобалось. Подорожі продовжились.
- Ми могли влаштувати собі тур вихідного дня. Наприклад, якось зібрались і на мотоциклі з Тетяною відправились до Румунії, - розповідає Сергій. - Так випала можливість проїхатися найдивовижнішою дорогою – Трансфагараш. Це найкрасивіший гірський серпантин в Європі. І одна з найнебезпечніших доріг в світі. Звивиста траса довжиною близько ста кілометрів проходить через гори. Описувати види, які навколо відкриваються, не вистачить слів. Це як раз той випадок, коли краще один раз побачити.
Оскільки модель мотоцикла Сергія була спорт-туризм, він почав замислюватися над участю у змаганнях. Тим паче, деякі навики і хист до цього мав ще з юності. Перші його змагання, які проводив BMW Motorrad, відбулись у травні 2020 року, у Мигії.
- Вже після першого змагання я зрозумів, що не вмію їздити на мотоциклі, - зізнається Сергій. – Не маю тих навиків, якими має володіти мотоцикліст. Адже щоб пройти усі етапи змагань, ти маєш просто зростися зі своїм мотоциклом.
Це лише зі сторони здається, пояснює наш співрозмовник, що легко проїхати лабіринтом, жолобом, або виконати просту умову: проїхатися найповільніше за всіх. Насправді, все вимагає постійних тренувань і вправності. Це набагато складніше, ніж керувати авто. Найскладнішим поки що залишається їзда піщаною місцевістю.
Сергій входить до одеської команди BMW Motorrad, де серед учасників моциклісти-любителі з різних районів Одеської області. Але наш герой завжди з гордістю зазначає, що він з Біляївки.
- Якось, коли представляли учасників, ведучий запитав: звідки я. І я пояснив: знаєте, де знаходиться Одеса? Так ось це під Біляївкою. Цей жарт всім сподобався, - розповідає Сергій.
Під час зборів, змагань, зауважив він, коли збираються команди зі всієї України, вони так само відчувають себе не суперниками, а однією великою командою, де кожен може чомусь навчитися у іншого.
Є у Сергія і мрія. Досягти такого рівня майстерності, щоб потрапити до п’ятірки спортсменів, які відправляться представляти Україну на міжнародний позашляховий турнір GS Trophy, який вже більше 10 років проводить BMW Motorrad. Це турнір, де зустрічаються десятки команд з усього світу. У 2020 році він проходив у Новій Зеландії.
І для цього Сергій націлений багато тренуватися. Окрім цього він залучає до мотокросу своїх дітей - доньку і сина, які вже, за його словами, подають певні надії. Тож, загалом можна сказати, що мотоспорт - це у них хобі сімейне.
Чому ЩО? ДЕ? КОЛИ?
Серед захоплень Сергія не лише екстремально-фізичноактивні, а й інтелектуальні. Він бере участь у іграх на кшталт "Що? Де? Коли?". А почалося все із запрошення.
- Мій товариш Олександр Муконін очолює комітет культури, туризму і спорту адвокатів та працює в раді адвокатів Одеської області. Він є одним з гравців "Інтелект-клубу №1" і запропонував мені, теж адвокату, долучитися. Формат мені сподобався, тож я погодився, - розповідає Сергій.
Засновник цього клубу Олександр Андросов. Двадцять команд кількістю по шість осіб збираються за столами і починають грати. Формат схожий на гру "Що? Де? Коли?". Проходить у три раунди по 12 питань у кожному. Загалом 36 питань. Виграє та команда, яка дасть найбільшу кількість правильних відповідей.
Питання не стосуються юриспруденції. Незважаючи на те, що серед гравців багато тих, хто має відношення до неї. Вони різноманітні, більше схожі на ребуси, загадки, де потрібно застосовувати логіку, а інколи і просто говорити все, що тобі приходить у голову.
Основний навик гравців – вміння працювати у команді. Саме тому з часом Сергій зібрав власну команду, яку назвав "Чубаров і Ко" і яка наразі бере участь у засіданнях "Інтелект-клубу №1".
- Ця гра розслаблює, дає можливість більше знайомитись з різними цікавими людьми, спілкуватися з ними, до речі, на непрофесійні теми. Клуб по духу, я б сказав, тому мені подобається, - поділився Сергій Чубаров.
Фото з архіву родини Сергія Чубарова
