На початку серпня село Майори Біляївської ОТГ відзначає день народження. У 2015 році село разом з Біляївкою та Повстанським створили одну з перших ОТГ України. Майорам виповнилося 123 роки. Напередодні свята ми зустрілися з мешканцями та розпитали, чи змінилося щось в житті сельчан за останні декілька років.
Реформу децентралізації, яку проводять в України, називають однією з найуспішніших в сучасній історії держави. Її хвалять міжнародні партнери, нею захоплюються експерти та фахівці місцевого самоврядування. Але головне, чи змінює вона реально життя звичайної української родини з маленьких провінційних сіл та містечок? Про це ми запитали у жителів села Майори.
Село згуртувалося
- Мені 37 років, я прожила на своїй вулиці у Майорах все життя, - розповіла нам мешканка села Світлана Воловик, - дитинство, школьні роки, юність. Колись мені хотілося виїхати з села. Зараз не хочеться. Всі стали дружними. Відчуємо себе частиною великої родини. Дорогу зробили, освітлення, стадіон гарний збудували, майданчики. Чистота в Майорах. Люди згуртовуються.
Світлана бере участь у всіх заходах з благоустрою села
Після об'єднання з Біляївкою в селі з'явилися посади майстра та інспектора з благоустрою. Майстер Альона Осипенко запропонувала мешканцям перевторити пустир на парк з дитячими гойдалками. Підтримав ідею сільський староста Олександр Новак. Разом сельчани висадили дерева, збудували гойдалки з дерева та підручних матеріалів.
Оксана Демченко, Альона Осипенко та інні сельчани: тепер більшість почали відчувати свою причетність до змін у селі
- Люди по-іншому почали ставитися до чистоти, - ділиться Альона Осипенко, - мій труд - цінують. Нещодавно Володя Косминський розповів: помітив, що якась жінка викинула сміття. Він за нею на машині. Підняв сміття, віддав їй. Каже, у нас так більше не роблять.
Серед активних сільчан також Оксана Демченко. Вона веде групу села у соцмережах, яка стала місцем спілкування громадських активістів.
- Майори тепер стали затишними. Це спокійне, гарне село, де нам подобається жити, - говорить Оксана, - звісно, хочеться, щоб більше людей долучалося до акцій, до суботників. Але це - справа часу.
Тепер сільські діти можуть отримати якісну освіту
Раніше у селі у дітей не могли активно займатися спортом, а якість освіти важко було забезпечити через брак кадрів та технічного оснащення. Тепер кожна майорівська родина впевнена: їх діти зможуть отримати всебічний розвиток, не виїжджаючи з села.
Ольга Голяченко та Валентина Омелянович
Ольга Голяченко (на фото праворуч) викладає українську мову в Майорівській школі 38 років. Говорить, що за останні декілька років шкільне життя пожвавішало, з’явились умови, в яких хочеться працювати.
- Навчальні класи обладнали необхідними технічними засобами, з’явилось багато інновацій, які можна застосовувати на практиці, навіть вмикати уроки з усього світу, - говорить вона. - Цікаво дітям - цікаво вчителям. Розуміємо, що всі ці зміни – результат реформи децентралізації, нашого об’єднання в одну громаду.
За словами директора школа Віктора Терещенка, раніше не було навіть можливості виїхати десь в район на змагання. Зараз питань і проблем не виникає. Доставка дітей на конкурс, фестиваль – це все стало нормою. Були випадки, що їздили на обласні змагання.
- Нам дуже приємно спостерігати єднання між Майорами та Біляївкою, - говорить директор Майорівської школи, - як між дорослими, так і дітьми. Спортивні змагання, фестивалі закінчуються дружнім спілкуванням.
Важливо, що зараз з бюджету компенсують проїзд в село для вчителів, яких не вистачає там. З 2019 року за рахунок бюджету будуть преміювати учнів та вчителів, чиї діти досягли успіху в навчанні, стали презерами конкурсів та олімпіад.
Директор Віктор Терещенко
- Якось під час однієї з зустрічей в школі з мером Михайлом Бухтіяровим попросила купити в школу мультимедійну дошку і ноутбуки, - розповідає вчителька біології та хімії Майорівської школи Валентина Омелянович. – Розуміючи, що це немалі фінансові затрати, не сподівалася, що моє прохання одразу візьмуть до уваги. Я щаслива - в нас тепер є мультимедійна дошка, ноутбук, обладнаний кабінет біології. Це дуже важливо, адже в нашій школі профільні предмети біологія та екологія. Є ентузіазм працювати далі, готувати уроки, використовуючи усі інноваційні засоби, бо вони вже доступні. Радіємо, що зможемо йти в ногу з часом.
Вчителі наголошують, що серед їхніх учнів є потенціал. Вони доводили це неодноразово. Команда з Майорів стала в минулому році переможцем міського етапу гри «Джура» і показала гарний результат в цьому. Серед стипендіатів Одеської обласної ради в цьому році майорівець Кирило Раков. Є в школі учні, які вчаться на відмінно.
- Завжди радіє душа, коли дізнаємося, що наші випускники вступають до вищих учбових закладів, - зазначає Ольга Голяченко. – Я й сама випускниця Майорівської школи. Знаємо, що є дівчатка, які навчаються на педагогів, тож, сподіваємось, хтось з них працюватиме разом з нами, адже нестача кадрів – поки що актуальна для нас проблема.
Мріють педагоги про спортивну залу в школі і дуже хочуть, щоб усі батьки були зацікавлені в освіті дітей. А вони, за підтримки громади, робитимуть усе, щоб навчання в школі було комфортним, цікавим і змістовним.
Тривалий час в селі не було обладнання, щоб діти могли займатися спортом. Вони їздили в найближчі села та міста. Всього близько 20 дітей. Один з них - Микола. Хлопець розповів, що з нетерпінням чекає на відкриття футбольного поля. Це станеться у день села.
У день села тут відкриють нове футбольне поле
- Я займаюся спортом, рідко футболом, переважно греко-римською боротьбою, рукопашним. Хочу, щоб скоріше відкрили стадіон. Раніше в нашому селищі не було спортгуртків. Мене відправили до Теплодара, дорога обходилася в 16 гривень тричі на тиждень, тренування безкоштовні. Всього з села їздило 20 дітей. Тепер з нетерпінням чекаємо на відкриття нового стадіону. Вірю, що більше дітей будуть займатися тут.
У селі з'явилося культурне дозвілля
- Сьогодні в Будинку культури села є всі умови для організації культурного дозвілля, - розповідає директорка Валентина Ракова, - У нас така світла зала танцювальна, чудова зала для виступів. Раніше були жахливі умови. Туалету у нас не було. Воду технічка приносила своїми руками з будинків. Зміни пройшли колосальні. Є і газ, і опалення. Ми дуже задоволені.
У сільському Будинку культуру працюють гуртки та вирує життя
Тепер сюди ходить займатися не 15-20 дітей, а близько 70. Якщо відбуваються заходи, то не вистачає 254 місць у святковій залі, люди стоять в проходах, розповідають місцеві мешканці.
У сільському Будинку культури
- До капітального ремонту в будинку культури в нас працював танцювальний гурток, але в приміщенні не було елементарних умов: туалету, води, тепла, - говорить жителька Майорів Аннета Климентьєва. - Взимку доводилось нагрівати кімнату камінами. Зараз маємо всі умови, і навіть більше – відремонтовані зали, спеціальні дзеркала, необхідне обладнання. Ми задоволені.
Не втрачають надії молоді майорівці на появу в селі дитячого садочка. Однак, відзначають, що і зараз у їх маленьких дітей є цікаве дозвілля. І мова не лише про майданчики, яких в селі з'явилося декілька.
- З листопада 2018 року в нас почав працювати гурток «Дошколярик», - розповідає директорка Майорівського будинку культури Валентина Ракова. – Його веде Олейник Ельвіра.
Зайняття проходять чотири рази на тиждень по дві години. Тут діти не лише граються разом, з ними проводять різноманітні зайняття, займаються англійською, тут вони готують номери до свят. Це не садочок, але чудова можливість для дітей розвиватися.
Майори стали більш благоустроєним селом
Наші співрозмовники визнають: людям завжди хочеться кращого. І одразу. Але зміни помічають навіть найбільш вибагливі сельчани.
Представник творчого потенціалу Майорів – В’ячеслав Кропивницький. Чоловік складає гуморески і пише вірші. Більшість з них він присвячує рідному селу і жінкам-односельчанкам: сусідкам, продавчиням або просто знайомим. Він живе тут вже 40 років, і переконаний, що коли село стало частиною громади – почалося нове його літочислення.
В’ячеслав Кропивницький
- Тепер у нас порядок. Організували збір сміття, давні звалища вивезли, встановили урни, контейнери. І жителі по-іншому почали ставитись до чистоти, папірець не часто побачиш на дорозі чи вулиці, - ділиться чоловік. – Нові автобусні зупинки, рейсовий автобус, дитячі майданчики. Ось, з нетерпінням чекаємо відкриття спортивного поля. Благоустроїли пам’ятні місця, територію школи, а чого вартий будинок культури! В ньому завжди кипить життя. Гуртки, концерти, святкові заходи. Я хоч і пенсіонер, але завжди приходжу на них, а інколи беру в них участь.
За словами майстра з благоустрою Тетяни Горділовської, раніше сміття жителі вивозили, переважно, за ферму або у посадку. Деякі родини не обтяжували себе навіть цим, вони просто виносили і викидали його перед будинками. Через таку недбалість, наприклад, майже в центрі села перед багатоквартирками з’явилось звалище. Після об’єднання питання впровадження в селі культури поводження зі сміттям стало одним з першочергових.
Тетяна Горділовська (ліворуч)
- Звалище прибрали, встановили контейнери, а також людям запропонували чудову альтернативу – подворовий збір сміття, практика якого давно існує в Біляївці, - пояснює Тетяна. – Це зручно і правильно. Не скажу, що всі одразу позитивно сприйняли необхідність укладати договори на вивіз сміття. Але з часом люди самі бачили, наскільки це вигідно, чули відгуки тих, хто вже користувався. Минуло три роки, і сьогодні 90% жителів мають такі договори. Більше того, мешканці інколи контролюють один одного, щоб більше ніхто не створював смітники.
Замість післямови
Сельчани відзначають, що зміни торкнулися кожної родини. Це вода, яка тепер стабільно є в кранах, дороги, якими тепер ходять та вуличне освітлення, яке робить пересування селом більш комфортним та безпечним, це чистота та краєвиди без сміття, це дружні розмови на сільських святах, тепла школа, цікаві уроки, гуртки та культурне дозвілля для сільських дітей та дорослих.
Розвиватися, а не занепадати дала змогу Майорам реформа децентралізації та об'єднання з Біляївкою.
