Наступне православне свято після Великодня – Радониця, коли прийнято поминати покійних рідних людей. В різних куточках України воно має різні назви – Проводи, Могилки, Гробки, Батьківский день, Тризна та інші. Чимало з цим святом пов’язано і традицій, більшість з яких придумали самі люди. Які з них доречні, а які ні, Біляївка.City дізнавалися у настоятеля Свято-Успенського храму отця Володимира. Яких правил треба дотримуватися на кладовищі, і чого в ці дні не можна робити категорично - у питаннях та відповідях.
Коли можна, а коли не можна відвідувати кладовище?
- Немає чітко визначених днів, коли відвідувати могили своїх родичів забороняється. Але у всьому треба знати міру. Наприклад, якщо кожного четверга ходити на могилу, бо людина померла у четвер – це буде занадто. Прийнято навіщати могили рідних людей в день їх смерті, в День їх Янгола, в День їх народження, в дні поминальних субот, на Радоницю (Проводи). Якщо комусь хочеться робити це частіше, то краще - у суботу. Оскільки саме цей день за церковним уставом вважається днем поминання померлих.
Але не варто ходити на кладовище в день Пасхи. Його краще присвятити самому Воскреслому Христу.
Яка правильна дата Радониці (Провід)?
- Радоницю відзначають на дев’ятий день після Православної Пасхи. Дата її кожен рік змінюється. Так, в 2018 році вона випадає на 17 квітня. Та завжди свято припадає на вівторок. До приходу радянської влади Радониця була вихідним днем. Люди могли вільно відвідувати могили родичів, відзначати свято, згідно з церковними приписами. Однак за радянських часів вихідний скасували. І люди почали приходити на цвинтар у найближчі вихідні дні одразу після Великодня. Але якщо бути точними, за церковним уставом на світлій седмиці допускається поминати померлих вже у неділю, але тільки після Божественної Літургії. Та на деяких цвинтарях, і в Біляївці також, проводи проходять у суботу. Це пов’язано, мабуть, з тим, що на той час на великий район діючих храмів і священиків було дуже мало. І вони просто фізично не встигали за відведені дні відвідати усі кладовища. Тому робити це починали з суботи. Традиція закріпилася і зберігається й досі.
Коли можна прибирати на могилках?
- Зазвичай, активно прибирати могили родичів люди починають ще до Пасхи, готуючись тим самим до Радониці. Але якщо хтось не встиг це зробити вчасно, до Пасхи, то можна прийти і навести порядок біля могил і на світлій седмиці.
Як поводитись на кладовищі?
- Кладовище – це священне місце, як і храм. І тому поводитися на його території треба відповідно. Забороняється палити. Ви ж не дозволяєте собі заходити до храму з цигаркою? Не можна вживати спиртні напої, гучно розмовляти, сміятися, танцювати. Одягатися теж треба належним чином. Тобто жінкам обов’язково покривати голову і одягати не брюки, а сукні або спідниці. Заходячи або виходячи з цвинтаря, – треба перехреститися.
Поминальна трапеза – дома чи на кладовищі?
- Перш за все треба пам’ятати, що головне, чого потребують душі померлих – це наших за них молитов. Тому на кладовище треба приходити з метою помолитися за душі похованих там людей. В дні провід ми приходимо розділити з покійними пасхальну радість Воскресіння Христа, відслужити панахиду, роздати милостиню за померлих. А влаштовувати трапезу біля могил – не бажано. Тим паче, що часто така трапеза переростає у обідні вечори з об’ядінням та упиванням. Скромно накрити стіл можна у цей день вдома після відвідування кладовища.
Таке не можна робити на кладовищі
Які квіти треба нести на цвинтар: живі чи штучні?
- За церковним уставом на кладовище, як і до храму, потрібно нести лише живі квіти. Уявіть, чи було б вам приємно, якби вам на свято подарували штучні квіти? Так само і душам померлих. Адже душа - жива. І квіти ми приносимо на могилу, як до храму душі, а не мертвого тіла. Достатньо взяти і дві гвоздички або домашні квіти (нарциси, тюльпани та інші). А штучні квіти до всього ще й породжують купи сміття на кладовищі, розносяться вітром по всій території. Живі - перегниють і служитимуть добривом для землі.
Чи можна залишати на могилах солодощі та спиртне для померлих?
- Категорично ні. Знаю, що дехто може не просто залишити чарку, а ще й полити спиртним саму могилу у вигляді хреста, примовляючи: "Покійний так любив вино". Такою “церемонією” люди лише оскверняють могилу, завдаючи шкоди душам покійних. Щодо солодощів та іншої їжі на могилах. Покійним їжа вже не потрібна, а потрібні, повторюся, наші молитви про спасіння їхніх душ. Краще все те роздати людям, нужденним, з проханням пом’янути вашого покійного родича. В іншому випадку залишене можуть з’їсти хіба що собаки. Яка від того користь душі?
Чи можна приносити з кладовища те, що там дають?
- Звичайно, можна. Якщо це їжа, з’їжте і пом’яніть померлого. Якщо це рушник, посуд або якась інша річ – користуйтесь, пам'ятаючи про померлого. Розмірковуючи, що з цвинтаря не можна нічого приносити додому, то треба одразу викидати і одяг, і взуття, в якому ви знаходились там. Але ж так ніхто не робить.
