Так кажуть ті, хто впевнені: жінці досить захотіти – і вона не зазнаватиме жодних прояв дискримінації.
Однак навіть стартові умови для жінок і чоловіків різні.
За даними ЮНЕСКО, 31 мільйон дівчат молодшого шкільного віку не відвідують школу, 55% із них – ніколи не підуть у школу.
За інформацією Інституту соціальних досліджень України, близько 50% ромських дітей, які проживають в Україні, регулярно не відвідують школу, а початкову освіту отримують лише 20-30% дітей-ромів, більшість взагалі не закінчує школу, середній вік, у якому ромські діти залишають навчальні заклади – 10-11 років.
Із раннього дитинства дівчат і хлопців свідомо та несвідомо "заточують" під різні види активності, різні інтереси та вміння.
Усього двадцять років тому в Біляївській школі дівчатка не могли відвідувати уроки автосправи та вчитися водити машину. Ще й сьогодні у багатьох школах уроки праці розподілені на дівчачі та для хлопчиків.
Водночас, за інформацією директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерія Бойка результати ЗНО 2019 року показали, що знання дівчат із усіх предметів значно кращі.
Однак жінці складніше реалізувати набуті знання та потенціал. До неї упереджено ставляться роботодавці: вискочить заміж та піде у декрет, народила – значить буде ходити на лікарняні, вийшла з декрету – значить втратила кваліфікацію.
Українки мають менше часу на саморозвиток, на професійну реалізацію, бо вдома працюють у другу та третю зміну: обслуговуючи родину у побуті, доглядаючи дітей, виконуючи з ними домашні завдання, лікуючи, коли ті хворіють. Згідно з останнім дослідженням ООН Жінки, у період карантину жінки відчувають значно більше навантаження через «домашню роботу», ніж чоловіки.
