Часто людям здається, що жінки до 19 століття були зайняті вбранням, танцями та розмовами у компанії таких же безтурботних і заможних подруг.
Насправді, у сільській місцевості, де переважно жили українці та українки, пише історикиня й антропологиня, докторка історичних наук Оксана Кісь, жінки поруч із чоловіками важко працювали на полі, вели домогосподарство, займалися “жіночими” ремеслами – такими як гончарство, молочарство, городництво, текстилем, а ще – народжували дітей протягом усього фертильного віку: шлюбний вік починався о 15-16 років і тривав до 45-50 років.
Водночас внесок жінок у спільне домогосподарство не вважався економічно важливим, жінки не мали прав на майно, землю, худобу, на декретну відпустку, на гроші родини, на ухвалення рішень, захист себе від побоїв, насилля, на свободу пересування, на навчання.
Етнографиня Марина Гримич розповідає, що оспіване у віршах та баладах галантне ставлення до жінки не було також нормою. Лише деякі, особливо добрі чоловіки, могли виявити бажання розділити “жіночі обов’язки” – “свиням їсти винести, воду внести в хату, солому, картоплю з погребу, поратися коло худоби надворі”.
Серед українських гуцулів цілком прийнятним було, наприклад, щоб чоловік їхав на коні, а дружина йшла пішки. Якщо вони брали з собою якісь речі, то чоловік однаково їхав на коні, а дружина йшла позаду і їх несла.
У болгар української Бессарабії, як і українців, жінки до останніх днів вагітності працювали у полі, куди поверталися майже одразу після пологів разом з немовлям. Якщо поглибитися в тему, то варто пригадати вірші Тараса Шевченка та інших українських класиків, де вони описують побут українських кріпачок. Для них ситуація була ще гіршою.
Комусь може здатися, що ідеальний варіант «жіночої долі» минулих років був у аристократичних колах, але рух за рівноправність між жінками та чоловіками почався саме з освічених та заможних верст жіноцтва.
Перші представниці цього руху – білі жінки середнього класу, які, здавалося, були найменш пригнічені. Втім у кожної була своя історія утисків прав, які вони здобували, а ми сьогодні користуємося: право брати участь у виборах та бути обраними, право на освіту, право на володіння майном, землею, нерухомістю, право на оплачувану працю, право самостійно подорожувати та залишати будинок, право на декретну відпустку та виплати на утримання дітей, право носити зручний одяг, право ухвалювати рішення тощо.
Ілюстрація "Селянка з відрами", Казимир Малевич
