Як в Естонії
Я шукала, але не знайшла посилання на цей закон. Тому мушу вірити на слово, що в Естонії є норма, за якою в усіх державних установах мають бути предмети мистецтва місцевих майстрів. Спочатку я не повірила, але коли від закладу до закладу ми зустрічали то рояль в міській ратуші, то незвичні картини на стінах, замислилася, що це, ймовірно, не зовсім жарт.
Культура тут точно відіграє зовсім іншу роль, ніж в Україні. За роки радянської влади про культуру взагалі не доводиться говорити в широкому сенсі, за часів Незалежності її перетворили на масовика-затійника великих заходів. Тут вона набуває різних форм. Вона не ув'язнена, не обмежена, а вільна.
Вона повсюди: на стінах, в садах, у вигляді пам'ятників, елементів архітектури, громадських просторів тощо.
Хто знає, можливо, саме це є одним з секретів естонської креативності? Бо вони тут живуть в світі, де мрійники, фантазери, неформали — це варіант норми?
В Біляївці є місце, де знають про чудодійну силу культури
Це місце називається ДНЗ "Капітошка". У ньому руками викладачів створюються локації, які сприяють розвитку фантазії вихованців. Тут є власна художня галерея, є астрономічний куточок та виготовляють метіостанцію, будують українське подвір'я. Саме з цього починається долучення дітей до світу культури — світової та національної.
І це приклад, місцевий, якому варто наслідувати. Бо в інших це точно працює!
ДНЗ "Капітошка"
