Це була невід'ємна частина будь-якого біляївського господарства: курочки, гуси, качки, індики, пара поросят, інколи корова чи кози.
Цікаво, що це слово походить ще з праслав'янської мови. Сарай, яке з'явилося значно пізніше на наших теренах - це запозичення з тюрських мов.
*povětь, очевидно, утвореного від *povětiti («покрити гілками»). Припускають також зв'язок з *vějati («віяти») або з *jata[15] «комора; охорона». Слово повет, повѣта, у сучасному значенні «повітка» з'являється у пам'ятках XVI століття.
У Біляївці повітки прибудовували до хати, а в холодні часи могли навіть забрати маленьких телят, поросят, лоша до теплого житла.
Найчастіше, звісно, розводили курей. Для цього навколо повітки будували огорожу. Однак не рідкість було побачити, як свійська птиця гуляє вулицею. Наприклад, розповідають старожили, це було нормою побачити величезні зграї індиків на нинішній вулиці Кіпенко.

Фото https://www.instagram.com/garne.selo/