Інна Верро - засновниця громадської організації “Особлива молодь”. Вона часта героїня наших публікацій. Хоча вона живе у невеликому місті, її громадська активність поширюється не лише на Біляївку. Разом з іншими батьками вона створила громадську організацію, що опікується молоддю з проблемами ментального здоров’я з Одеси та приміських населених пунктів.
Історія життя Інни Верро гідна сценарію для фільму. Молода жінка разом з чоловіком виховує двох дітей з ментальною інвалідністю, а кілька років тому через аварію втратила здатність пересуватися та опинилася в інвалідному візку. Попри такі страшні випробування, Інна не здалася та не зламалася. Вона займається фехтуванням, продовжує творити в’язані речі та займається громадською роботою.
- В якийсь момент я почала багато читати психологічної літератури, - розповідає Інна, - там йшлося про те, що люди самі роблять вибір – бути їм жертвами чи господарями у житті. Жертвою я бути не хотіла, хотіла бути господаркою свого життя, керувати ним, опікуватися родиною, справами, тому я ухвалила таке рішення для себе.
Зараз Інна займається ще й соціальним проєктом – театр особливої молоді. Для неї важливо, щоб її діти та їх однолітки могли знайти себе в дорослому житті. Вони знайшли приміщення для репетицій – в Одеському храмі ПЦУ. Пошили ляльки та готуються до справжньої вистави.
- Нещодавно ми їздили у подорож Європою. Я дуже переживала, тому що в Україні я не можу дозволити собі поїздки на довгі відстані. Часто виникають бар’єри. В Європі є відчуття, що немає для тебе стін.
Часто стіни будуємо собі ми, уявні стіни, які нас обмежують. Інна власним прикладом доводить, що навіть при фізичних обмеженнях для людини немає бар’єрів, коли є сила духу та велике бажання бути творцем свого життя.
