Сучасний інформаційний простір, на жаль, став полем битви, де дезінформація та маніпуляції є потужною зброєю. В умовах, коли молодь та дорослі все частіше віддають перевагу анонімним Telegram-каналам і TikTok, розуміння того, як працюють медіа та як захистити себе від пропаганди, є критично важливим. Медіаексперт, редактор та дослідник Отар Довженко ділиться ключовими порадами та спостереженнями щодо свідомого споживання інформації в рамках проєкту Біляївка.City "PRO-контент: закрити чат з ворогом". Повне відео розмови можна подивитися за посиланням.
👣 Цифровий слід та інститут репутації
Сьогодні люди не лише споживають, а й стають креаторами контенту. Важливо усвідомлювати, що будь-що, що публікується, має наслідки. Інколи публікація, навіть дуже давня, є причиною відмови у роботі, або людина не захоче мати з вами стосунків.
Отар Довженко: "Я би не хотів стимулювати в людях параною, так, що там, що би ти не сказав в інтернеті, чи що би ти не написав, не запостив, обов'язково бути використане проти тебе чи проти України. Ні, не обов'язково. Але, в принципі, очевидно, і в плані національної безпеки... сучасна розвідка отримує більшість інформації з відкритих джерел.
І ось тепер російська розвідка знає, які в нас є танки, куди і де він, коли поїде. З одного боку публічність є тепер стандартом, стандартом не просто комунікації, а життя. Для багатьох людей, якщо вони не будуть розповідати про себе, не будуть ділитися онлайн, не будуть вести цей постійний публічний щоденник свого життя, для них це буде це буде ударом по їхній соціалізації, по їхній ролі в суспільстві".
Порада 1 — діяти розумно: "Треба перед тим, як щось постити трішки подумати, спробувати передбачати, що буде, якщо ти публікуєш, так чи інакше може вплинути потім на на твоє життя... Просто перш ніж запостити, порахуйте до 10-ти хоча би і подумайте, які у цього можуть бути наслідки".
Перед тим як поширити будь-який контент, подумайте, чому саме вам хочеться це зробити і що ви хочете сказати цим перепостом. І якщо поширюєте — обов’язково додавайте власний коментар. Бо перепост без слів — це найгірше. Люди можуть сприйняти відео зовсім не так, як ви задумували. Ви хотіли підкреслити жорстокість ситуації, а хтось подивиться й насміхатиметься з людини, яка впала в калюжу.
Тому думайте, в якій рамці ви пропонуєте контент своїм читачам.
А якщо коментувати нічого — можливо, і поширювати не потрібно. Ніхто ще не постраждав від того, що не зробив черговий репост.
📺 Криза довіри до медіа та свідоме споживання
Молодь та дорослі все частіше віддають перевагу соцмережам (Telegram, TikTok), оскільки традиційні медіа не завжди встигають за швидкістю та форматами споживання нового покоління.
Отар Довженко: "Сформулювалася певна частина людей, які просто не розуміють, в чому така ексклюзивна цінність медіа. Чому я маю читати там умовно "Українську правду" чи "Біляївка.City", якщо я можу полізти в Telegram чи чи подивитися TikTok? Переважно йдеться про таке фонове розслаблене споживання і, очевидно, що для молодих людей Telegram-канали дають менше напруження інтелектуального, ніж традиційні медіа. Медіа намагаються впоратися з нею в один не дуже розумний спосіб, намагаються уподібнюватися блогерам. Хоча мають одну велику перевагу – саме вони добувають нову інформацію, це їхня робота. Інші лише агрегують її. Медіа добувають, перевіряють, несуть за це відповідальність.
⚠️ Фундаментальна порада — не переоцінюйте себе
"Усі дослідження медіаграмотності показує одну цікаву штуку. Коли в людей питають: "Чи можете ви розрізнити правду і брехню?" Вони кажуть: "Так. Мені цього не бракує. Я це вмію" ...А коли ти їх почнеш тестувати, то виявляється, що вони теж дуже сильно переоцінюють свою спроможність розрізняти правду і не неправду. Тому, насправді, фундаментальна порада: не переоцінюйте свій рівень критичного мислення. Ви під загрозою. Завжди зберігайте критичність мислення".
Порада 2 — фільтруйте токсичний контент
Дезінформація діє, як розхитування зуба – поступово, змінюючи громадську думку.
Отар Довженко: "Треба пам'ятати, що в будь-якому разі токсичний контент, брехливий, маніпулятивний і так далі, навіть якщо вам здається, що він на вас не подіє, підсвідомо він відкладається. Тому що такий контент створює потворене уявлення про дійсність: все навколо пропало, все в чорних тонах. Якщо контент не дає життєво важливої інформації, а лише є способом розваги, то краще подивитись котиків".
Порада 3 — шукайте надійні джерела
Отар Довженко: "Якщо ви хочете справді зрозуміти, що відбувається, йдіть до журналістів. Причому подивіться, щоб це медіа було там із хорошою репутацією. Зараз є білий список Інституту масової інформації, є Мапа рекомендованих регіональних медіа (до речі, Біляївка.City теж є на Мапі - прим.ред.) Журналіст із вашої країни, який мешкає в одній з вами громаді, ви знаєте цих людей особисто, з набагато меншою імовірністю збреше вам, ніж анонімний Telegram-канал".
Порада 4 — уникайте байдужості
Отар Довженко: "Не розслабляйтесь і не впускайте в себе думку, що немає різниці, правда чи ні. Це головна дірка, через яку пролізає дезінформація. Коли людям стає все одно, то сукупність неправди отруює інформаційний простір, починає впливати на реальність".
🛡️ Тенденції російської пропаганди та її вплив
Ворожа пропаганда працює над двома основними цілями: позбавлення людей агентності (спроможності діяти) та атомізація (розкол суспільства).
Отар Довженко: "Є кілька магістральних тем, які зараз активно використовує російська пропаганда. Це мобілізація і зловживання ТЦК. Це страхітливі на фронті. І те, що нам брешуть, а насправді ми вже 10 разів програли. Це відключення світла. Це успіхи російської армії... Корупція. Кожну з цих тем роздмухують і розвертають так, щоб людині починало здаватися: "Боже, в мене вже все вкрали корупціонери на кожному кроці, ми вже програли, ця війна на руку (необхідне підставити)'".
"Ще одна дуже важлива мета - це те, що називається атомізація, тобто розколоти суспільство на дрібні шматочки. Наприклад, намагання розколоти людей на тих, в кого відключають світло чесно і в кого відключають світло, начебто, не чесно."
Інформація – це зброя, яка не вбиває так само, як ракета, але принцип дії той самий — ворог перемагає та досягає своїх цілей.
Отар Довженко:"Люди в містах, які руйнує російська армія, в прифронтовій зоні, які втратили вже свої будинки, які втратили своїх рідних, сидять в підвалах і чекають на Путіна. Саме пропаганда вплинула на них так, на фоні стресу, що вони справді сидять і вірять, що все, що відбувається над їхньою головою, тому, що прийшли українці і образили Путіна, а той їх врятує".
🌐 Механізм поширення дезінформації
Дезінформація включає централізоване планування, створення великих пропагандистських наративів (як парасольок для всіх інших фейків) та їхнє посилення через мережу ботів і підкуплених осіб. Однак з часом, коли цих повідомлень стає багато, то люди починають їм вірити.
Отар Довженко: "Є очевидно люди відповідальні за інформаційну політику, які як придумують меседжі, так і аналізують події в Україні та підсилють негативну інформацію. Це ніби як велика великий меседж, велика історія, яка є парасолькою для більш глобальних, наприклад, що Україна не відбулась як держава. Однак кожен конкретний меседж втілюється мікро-кейсами. Коли багато людей, справжніх людей, або ботів, або підкуплених людей... починають розкручувати одне і то саме, то сигнал дуже посилюється і доходить практично до всіх".
Порада 5 — забудьте про "піддивляння" російського контенту
"До тих людей, які ходять в російські джерела піддивитися краєм ока, що ж вони там пишуть, скажу: це дуже нерозумна практика, тому що вам здається, що ви просто піддивляєтеся, але насправді ви там уже однією одним пальчиком уже там. Вже воно на вас діє, вже воно вам в голову перетікає".
Порада 6 — усвідомте культурний вплив будь-якого російського контенту
Пропаганда проникає навіть через розважальний контент, який здається невинним.
"Російська пропаганда пронизує абсолютно все від дитячих книжок, мультиків. Наприклад, мультфільльм "Маша і Медведь", там просто прошиті російські коди. Насправді, знов таки весь, будь-який контент, навіть якщо він не про політику, він не є нейтральним".
🧠 Критичне мислення: ключ до інформаційної стійкості
Критичне мислення – це насамперед здатність поставити під сумнів інформацію, розглянути ситуацію з різних боків і сформувати власну думку, а не користуватися готовими оцінками. Це не пасивне споживання, а постійна робота мозку. Це не означає "я завжди бачу фейки'" а означає: "я думаю і аналізую".
Наприклад: «Приїдуть мігранти — це погано». Критичне мислення ж ставить питання: «Чому? Які будуть наслідки? Які плюси і мінуси? Як можна інтегрувати цих людей в суспільство?».
Критичне мислення — це відмова від нав’язаних оцінок і готових схем. Це постійна робота мозку: спробувати зрозуміти, а не просто відтворити те, що кажуть інші.
Багато міфів народжується саме там, де критичного мислення бракує. Наприклад — легенда про «унікально якісні білоруські молочні продукти за радянським ГОСТом». Люди повторюють це роками, хоча самі білоруси дивуються й кажуть, що це неправда. Але міф живе, бо ніхто не перевіряє.
Усі ми інколи приймаємо неправдиві твердження просто тому, що нам їх багато разів повторили.
Поради для розвитку критичного мислення
-
Фокусуйте увагу: неможливо піддавати сумніву абсолютно все, тому важливо включати критичне мислення там, де йдеться про важливе: здоров’я, безпеку, політику, майбутнє країни.
-
Вимагайте часу на думку: не бійтеся мати свою позицію. І не бійтеся казати: «Я ще подумаю, подивлюся, проаналізую». Людина має право не мати думки одразу. Але якщо вона вже є — нехай вона буде власною, а не чужою.
-
Формування з дитинства: хоча у багатьох українських школах курс медіаграмотності вже є або буде, це лише підсилення. Критичне мислення формується в перші роки життя: через право дитини на власну думку, через дискусії, дебати, через практику аналізу.
Зберігайте критичне мислення в будь-якій ситуації, це шлях до вашої безпеки.
Наступний прямий ефір на тему "Як знімати відеоконтент, який реально впливає на життя громади" з редакторкою медіа Гречка.Кропівницький Анастасією Дзюбак дивіться на Instagram сторінці Біляївка.City 5 грудня о 19.00.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
