Як воно – одружуватися під час пандемії, знають біляївські молодята Юлія та Олег Кудлай. Вони планували весілля давно і зовсім інакше. Але карантин вніс свої корективи. Не зважаючи на невдачі, які одна за одною їх переслідували в день реєстрації шлюбу, закохані таки офіційно поєднали свої долі. І вважають, що кращого весілля у них бути не могло. Своєю історією вони поділилися з читачами Біляївка.City.
Олег зробив пропозицію Юлі ще восени, і вони почали планувати весілля.
- Я обожнюю весну, - говорить Юля. – Тому одружитися ми вирішили в цю пору. Обрали квітень, бо назва в нього гарна, в цей період дійсно природа квітує. Вирішили, що треба дочекатися Пасхи, завершення поста, провід і зупинилися на даті 29 квітня.
Молодята подали заяву до РАГСу ще у лютому та забронювати свою дату. Тоді начебто нічого не віщувало біди. Підбирали вбрання, обручки, думали про фотосесію, банкет.
- Ми не планували пишне весілля. Хотіли відзначити скромно, в колі рідних, друзів і близьких, - пояснюють вони.
У березні ввели карантин, і наші наречені захвилювалися, чи будуть проводити реєстрацію шлюбу.
- Нам відповіли, що ті пари, які подавали заяви раніше, розпишуть. Лише без усіляких урочистостей, свідків і гостей. В кімнаті лиш наречений та наречена в масках і реєстратор. Втім, ми вирішили нічого не переносити і погодились. Намагалися думати про позитивне: ми є один у одного, і це вже щастя, - ділиться Юля.
Обручки молодята встигли придбати, а от сукню, аксесуари – ні. На допомогу прийшла сестра Юлі – Ольга. Вона запропонувала їм замість костюму і сукні одягти джинси, кросівки і футболки з надписами щасливий наречений, щаслива наречена. А потім вирішили піти ще далі і виготовити схожі футболки для усіх: двох мам, тата, сестер, їх коханих, тітки, дядька і навіть для трирічної племінниці нареченої та нареченого.
Святкування вирішили влаштувати не вдома, а виїхати на природу, на острів, покататися на човні. Там планували зробити гарні фото.
В день весілля - 29 квітня Юля сама зробила собі мейкап, зачіску, одягла футболку, джинси, захопила медичні маски і о 10.00 разом з наречним та близькими приїхали до Біляївського РАГСу. Оскільки урочистого розпису не передбачалося, рідні вирішили зробити їм сюрприз і влаштувати його самі прямо на майданчику біля РАГСу.
- Це була найкраща церемонія, зворушлива, як і годиться, із запитаннями: чи згодна(ен) ти, обміном обручками, хлопушками, квітами, - згадує Юля. – Залишалась лиш малість, зайти до РАГСу і поставити підписи на документах.
Але тут молодят чекало велике розчарування:
- В нас взяли паспорти, сказали почекати, а потім вийшли і сказали, що реєстрація сьогодні відміняється, бо вимкнули світло, і вони не можуть роздрукувати документи. Мовляв, приходьте завтра, і нікого абсолютно не хвилювало, що в нас зривається важливе свято, до якого ми так довго готувались.
І знову на допомогу прийшли рідні. Вони почали заспокоювати наречених, що це всього лиш формальність, а головне святкування попереду. Але і тут молодят чекало нове випробування.
Коли вони приїхали на річку, зірвався вітер та пішов дощ. Як сіллю на рану стали ще й умови на острові. Адже обіцяли їм зовсім інше. Тож, колективно усі вирішили повернутися в місто.
- Я кажу коханому: Олеже, це мабуть, лише в нас таке весілля могло трапитись. Він з мамою мене заспокоює, мовляв, дощ – то ж на щастя.
Та ні наші співрозмовники, ні їх рідні не здалися. Вони вирішили: будь що, а свято відбудеться. З допомогою знайомих їм вдалося віднайти і орендувати будинок біля річки в Маяках. Там і святкували.
- Знаєте, після того навіть погода підлаштувалася під нас, сонце вийшло і більше нічого не засмучувало. Навпаки, царювала така затишна, сімейна атмосфера, що забулися усі труднощі, розчарування. А якщо їх і згадували, то вже лише з гумором, - розповіла Юля. - Нам підготували ще чимало сюрпризів – різні конкурси, розваги і привітання. Ми навіть станцювали свій перший шлюбний танець, який придумали самі напередодні. Кращого весілля для нас бути не могло. Ми усвідомили, що, мабуть, повинні були пройти ці випробування, щоб відчути, що любов і підтримка найрідніших людей, то найголовніше.
P.S. Наступного дня Олег та Юля таки офіційно зареєстрували сім’ю. Вони вдячні, що датували шлюб 29 квітня, як вони і хотіли. Свідоцтво їм поклали просто на стіл, мовчки, без традиційного "Вітаємо!" Але після усіх пригод напередодні, це їх вже абсолютно не засмучувало.
Фото з архіву родини Кудлай
