"Зверніться до білорусів". Саме так починається лист, який надійшов на редакційну пошту Біляївка.City. Далі — довгий текст російською, з помилками, про те, що білорусам нібито перестануть платити зарплати, щоб змусити їх мобілізуватися на війну, а згодом замість них "заселять індусів", щоб "искоренить белых людей". Жодних джерел у повідомленні немає. За форматом воно схоже на масову розсилку, а не на особисте звернення до редакції. То чому ж лист, адресований білорусам, прийшов у Біляївку?
На перший погляд, це просто черговий абсурдний фейк, який можна видалити та забути. Але в цьому повідомленні цікаве не лише те, що в ньому написано, а й те, на які страхи воно тисне.
Цей лист добре показує, як може працювати когнітивна війна. Якщо просто, її мета — не лише поширити неправду, а викликати певні емоції та підштовхнути людину до потрібних висновків.
Для цього російські ІПСО шукають вразливі місця — теми, які вже болять людям. Це може бути війна, безпека, міграція, страх за майбутнє, недовіра до влади. Потім на цій основі вибудовують потрібну історію, яка посилює тривогу, страх, відчуття загрози.
Тобто не обов’язково вигадувати новий конфлікт. Іноді достатньо знайти тріщину, яка вже є, і натиснути саме на неї.
Скріншот повідомлення, яке надійшло на пошту Біляївка.City
Фейк про мігранів уже використовували
Кілька місяців тому схожу тему активно розганяли і в українському інформаційному просторі. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито масове завезення до України трудових мігрантів з Індії, Бангладеш та інших країн. Нібито їм платитимуть високі зарплати, створять особливі умови та віддадуть робочі місця українців, а згодом вони мають відіграти роль у "заміні" населення.
Тоді ми розповідали про те, як ця тема дійшла до Біляївки. Частина відео, які використовували як "докази", виявилася старими записами з інших країн, змонтованими фрагментами або контентом, створеним за допомогою штучного інтелекту.
Водночас ці повідомлення грали на цілком конкретних страхах: "в українців не буде роботи", "чужим дадуть більше", "наших чоловіків забирають на війну", а замість них привезуть іноземців тощо.
Тепер майже той самий образ — індусів як нібито майбутньої заміни місцевого населення, з’являється вже в повідомленні, адресованому білорусам.
І це показовий момент. Інформаційні кампанії не обов’язково створюють абсолютно нові історії для кожної країни. Вони можуть брати знайомий сюжет і підлаштовувати його під страхи конкретної аудиторії.
Тобто обставини різні, але логіка та сама: у вас щось заберуть, а натомість прийдуть чужі. І тут важлива одна деталь. Йдеться не про індусів як таких. У таких історіях будь-яка група людей може стати зручним образом "чужих" — мігранти, біженці, представники іншої національності чи навіть мешканці іншого регіону.
Фото: Центр протидії дезінформації
Не вигадати страх, а натиснути на той, що вже є
Саме тут і починається найцікавіше. Щоб посіяти недовіру, не потрібно вигадувати проблему з нуля. Набагато простіше взяти те, що вже турбує людей, і зробити це ще страшнішим.
Людей турбують гроші — отже, можна сказати, що їх заберуть.
Лякає війна — отже, зарплати нібито перестануть платити саме для того, щоб змусити людей воювати.
Є тривога через міграцію — отже, з’являється історія про те, що "чужі" прийдуть і замінять "своїх".
Є недовіра до влади — отже, всі ці події можна подати як частину таємного плану.
У результаті окремі страхи з’єднуються в одну велику картину: нами керують, від нас щось приховують, нас хочуть використати, а наше місце можуть забрати.
Саме тому когнітивна війна небезпечна не лише окремими неправдивими повідомленнями. Вона може поступово змінювати те, як людина сприймає події навколо себе — посилювати недовіру, страх і відчуття постійної загрози.
Європейська служба зовнішніх дій зазначає, що російська пропаганда часто підхоплює теми, які вже викликають у людей сильні емоції, додає до них тривожні або провокативні повідомлення і таким чином підсилює недовіру, страх та напруження в суспільстві.
Як не стати частиною такої кампанії
Варто пам’ятати, що не кожне дивне повідомлення або відео, пост у соцмережах є частиною масштабної інформаційної операції. Але якщо воно грає на страхах і пропонує готове пояснення складних подій, до нього варто поставитися критично.
Особливо коли в одному повідомленні одразу знаходиться все, що може зачепити: війна, безпека, гроші, майбутнє, "свої" і "чужі".
У випадку з листом до білорусів ми не знаємо, скільки людей його отримали, хто стоїть за розсилкою. Але знаємо, що він потрапив навіть до українського локального медіа з проханням звернутися до білорусів.
Саме на цьому етапі кожен отримувач може стати або останньою ланкою такого ланцюга, або наступною.
Тому не забуваймо про базові правила медіаграмотності: перевіряймо інформацію, не поспішаймо поширювати її далі й ставимо прості запитання: "Звідки це відомо? Кому це потрібно?" Іноді цього достатньо, щоб фейк не пішов далі — і не став частиною ворожої інформаційної гри.
Раніше Біляївка.City детально розбирали, як на прикладі двох ситуацій — у Біляївці та Одесі — вирваний із контексту сюжет може вводити в оману.
Хочете більше цікавого та корисного — підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра — дивіться тут.
