Протягом кількох місяців Біляївка.City вивчали проблему з сільською медициною в селах громади. Окрім основної проблеми — що в кількох селах громади не організовано виїзні візити лікарів, люди ділилися іншими проблемами. Наприклад, що їм складно потрапити до вузьких фахівців, оскільки ті знаходяться в центрі громади, а не у всіх вистачає сил, здоров'я, аби туди дістатися. Та й дорога між деякими селами в дуже поганому стані.

Проблема: Медичні «пустелі» та пізня діагностика

Дефіцит медичного персоналу на периферії та складна логістика створили так звані «медичні пустелі». Людина з віддаленого села часто ігнорує перші симптоми цукрового діабету, гіпертонії чи онкологічних захворювань. Результат — невтішна статистика, де затримка у зверненні до лікаря коштує тисяч життів:

  • Серцево-судинні патології: за даними МОЗ України та ВООЗ, серцево-судинні захворювання залишаються причиною майже 61–65% усіх смертей у країні, що є одним із найвищих показників у Європі. При цьому понад 40% людей з гіпертонією в сільській місцевості навіть не підозрюють про свій діагноз до моменту настання інсульту чи інфаркту.

  • Пізня діагностика онкології: за даними Національного канцер-реєстру України, близько 20–25% усіх нових випадків раку виявляють вже на III–IV стадіях, коли ефективність лікування стрімко падає. У сільських районах цей показник ще вищий через відсутність доступу до базового скринінгу (мамографії, дерматоскопії, цитології).

Наявність таких фахівців у центрі Біляївської громади проблему не вирішують: пенсіонерам банально важко та дорого туди доїхати, а сімейних лікарів, як ми з'ясували, вони не бачать тривалий час.

— Для того, щоб мені поїхати до Біляївки, — розповідає пані Ольга, мешканка села Кагарлик, — мені треба спланувати цілу «експедицію»: завчасно замовити місце в транспорті, який вивозить нас до Біляївки, встати о п'ятій ранку, щоб поробити домашні справи, дістатися до центру громади, вистояти чергу під кабінетом, інколи витратити цей день даремно, бо лікар не приймає, у відпустці, на лікарянному, витратити кошти на дорогу й приватні обстеження.

Тому люди часто просто ігнорують сигнали тіла, яке кричить: "Тобі треба допомога!" Як ми розповідали, деякі люди в Кагарлику роками ходили з високим тиском, був випадок, коли тиск сягнув вже 260, але не зверталися до лікаря, бо той не приїздив у село.

Однак це не проблема, якби хотілося вирішити це питання з користю для сільських громад. В багатьох українських громадах знайшли дієву альтернативу.

Якщо пацієнт не може дістатися до лікарні, лікарня має приїхати до пацієнта.

Розповідаємо, як працює модель виїзних «Днів здоров’я» та мультидисциплінарних медичних бригад, у чому секрет їхньої ефективності, які цифри підтверджують їхній успіх та як подолати виклики організації.

Медицина «на колесах»: як виїзні дні здоров’я долають медичну ізоляцію українських сіл

В Європі, зокрема в Польщі та Німеччині, де теж є проблема доступності медицини для малих населених пунктів, або де хочуть просто привернути увагу до якоїсь проблеми зі здоров'ям, організують виїзні «Містечки здоров’я», автобуси здоров'я.

Модель базується на синергії трьох ланок: місцевого самоврядування, Центрів контролю та профілактики хвороб, або місцевих медичних закладів і громадських чи міжнародних організацій (зокрема Товариства "Червоного Хреста", або локальних громадських організацій, які працюють з питаннями здоров'я). Також часто до таких заходів долучається місцевий бізнес, який допомагає тим, що надає приміщення, оплачує рахунки за електроенергію, надає обладнання тощо, але має також змогу там рекламувати/продавати свої послуги. Переважно, це виробники одягу, спортивного харчування, доглядової косметики тощо.

Їхня задача — сприяти ранньому виявленню хвороб, а також привернути увагу до якоїсь конкретної хвороби.

Так, "Містечка здоров'я" можуть розгорнути не лише в медичних закладах, а в локаціях із найбільшим пішохідним трафіком — у торгових центрах, на центральних площах, у рекреаційних зонах або під час міських фестивалів.

"Містечко здоров'я" працює просто в торгівельному центрі

Такі заходи поєднують освітні лекції від провідних фахівців, індивідуальні медичні обстеження, майстер-класи та консультації щодо краси й дозвілля. Учасники заходу зможуть отримати консультації онкологів і дієтологів, навчитися самообстеженню грудей на манекенах, пройти спірометрію (перевірку легень), перевірити зір і слух, виміряти артеріальний тиск, рівень глюкози в крові та дізнатися свій ІМТ. Там же можна визначати біологічний вік, рівень стресу та жирових відкладень, діагностику шкіри голови та волосся, отримати поради щодо збереження пам’яті та концентрації уваги. Для маломобільних людей та їхніх рідних надаються консультації щодо технічного облаштування житла підйомниками.

Плюс краса, арт-терапія та емоційне відновлення: різноманітні арт-терапевтичні фотомайстер-класи, каністерапію (терапію за допомогою собак), масаж рук, аналіз шкіри обличчя та багато іншого цікавого, що приваблює людей, навіть тих, які бояться йти до лікарні через страх почути поганий діагноз.

Інколи така робота організована у вигляді автобусу, що курсує сільськими територіями за визначеним графіком. На місці люди можуть так само пройти якісь тести, дослідження, щоб на ранніх етапах з'ясувати, який стан їхнього здоров'я.

Наприклад, в Польщі курсує «Остеобус» (Osteobus) від фонду NEUCA for Health. Цей спеціалізований автомобіль із діагностичним обладнанням курсує містами та селищами Польщі, забезпечуючи жителям безкоштовний доступ до денситометрії — вимірювання щільності кісткової тканини для раннього виявлення остеопорозу. Всі знають, яка наразі є проблема із суглобами та кістками.

Окрім «Остеобуса», у рамках подібних кампаній із раннього виявлення хвороби в Польщі курсують й інші мобільні медичні комплекси:

  1. Мамобуси (Mammobus): пересувні цифрові мамографічні кабінети, які регулярно зупиняються біля ратуш, торгових центрів та сільських клубів. Вони дають можливість жінкам у віці 45–74 років пройти безкоштовне обстеження молочних залоз за програмою ранньої діагностики раку.

  2. Дермобуси (Dermobus): мобільні кабінети дерматології, у яких фахівці проводять безкоштовну дерматоскопію родимок та пігментних плям. Це дозволяє виявити меланому та інші раки шкіри на ранніх, повністю виліковних стадіях.

  3. Кардіобуси та Клініки на колесах: автобуси, обладнані для скринінгу серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. Там можна виміряти рівень цукру в крові, холестерин, зняти ЕКГ та отримати швидку оцінку ризику інсульту.

  4. Спіробуси та пересувні флюорографи: спеціальний транспорт для діагностики захворювань легень (ХОЗЛ, астма, туберкульоз), де можна зробити флюорографію чи виміряти об'єм легень (спірометрію).

Український досвід: як громади змінюють підходи до профілактики

Хтось заперечить: то в Європі, у нас війна, у нас немає такого обладнання, владі байдуже на здоров'я та життя своїх громадян, але це неправда. В Україні виїзний формат уже став дієвим інструментом для наближення медичних послуг до мешканців сіл та селищ, де немає власних лікарів або бракує транспортного сполучення.

Показовим прикладом є Рівненська область, де мобільні медичні бригади здійснюють планові виїзди у віддалені громади — Острозьку, Сарненську, Гощанську, Дубровицьку та Миляцьку. Наприклад, лише протягом цього літа медики запланували 30 виїздів у села (серед яких Крупове, Великі Озера, Городець, Велике Вербче та інші).

  • Надолуження вакцинації: особливий фокус під час виїздів роблять на щепленні дітей проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) відповідно до оновленого Національного календаря щеплень (у 1 та 4 роки).

  • Базовий скринінг для дорослих: поки дітям роблять щеплення, дорослі мешканці сіл можуть безкоштовно отримати консультацію сімейного лікаря, виміряти артеріальний тиск, перевірити рівень цукру в крові та зробити профілактичні вакцинації.

  • Безбар'єрність послуг: як зазначають у Рівненській ОДА, такі виїзди наближають медичну допомогу безпосередньо до домівок людей, звільняючи віддалені села від необхідності витрачати цілий день і значні кошти на дорогу до обласного чи районного центру.

Крім того, виїзні «Дні здоров'я» легко підлаштовуються під конкретні професійні спільноти. Наприклад, у Львові для працівників залізниці — чия робота пов'язана зі стресом і високим навантаженням — провели окремий профілактичний день із медичними оглядами безпосередньо на робочих місцях. Це підтверджує: формат є універсальним і може бути реалізований для аграріїв, освітян чи мешканців будь-якої громади, зокрема й Біляївської.

Дорожня карта для Біляївської громади: як втілити це в життя?

Щоб пацієнти в Кагарлику чи інших селах громади не чекали, поки тиск сягне 260, можна теж запропонувати такі виїзні дні здоров'я:

  1. Скласти чіткий графік виїздів: Створити прозорий розклад мобільних бригад та завчасно інформувати мешканців через старостів, соцмережі та оголошення. Біляївка.City із задоволенням допоможе.

  2. Поєднати діагностику та просвітництво: Включити до виїздів не лише вимірювання тиску та цукру, а й експрес-тести, консультації вузьких фахівців і короткі інструктажі з першої допомоги.

  3. Залучити місцевий бізнес та медіа: Інформувати про результати, показувати реальні історії людей, яким вчасно діагностували проблему, та залучати підприємців громади до організації комфортних локацій.

Якщо людині складно дістатися до лікарні, саме медицина повинна зробити крок назустріч. Досвід десятків громад доводить — це реальне, випробуване рішення, яке рятує життя.

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який реалізується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB за фінансування Шведського інституту.

Читайте також: Чи дійсно можна вберегтись від раку, і до чого тут стриманість, гіподинамія і доброта
Читайте також: Про здоров'я під час воєнного часу: як його зберегти в умовах постійного стресу і випробувань
Читайте також: Вісім років не вживаю цукор: біляївчанка ділиться своїм досвідом здорового харчування