Сьогодні кожен з нас, хто має смартфон: якоюсь мірою блогер та контент-мейкер. Люди знімають все, що бачать: хоча часто в камеру потрапляють речі, які не варто знімати та поширювати з причин етичних, гуманних та безпекових. І це не цензура, а лише здоровий глуз.
Біляївка.City зібрали невеликий чекліст про речі, які не варто знімати на території Біляївської громади, навіть якщо вам за це пропонують гроші, або хочеться стати медіа-зіркою громади.
✋Стоп-тема 1: люди з ментальними порушеннями
Люди молодшого віку навряд чи дивилися радянський фільм-вестерн «Людина з бульвару Капуцинів». Його сюжет простий, але напрочуд сучасний. У дике містечко на Дикому Заході приїжджає чоловік із кінопроєктором і починає показувати людям кіно.
Під впливом фільмів — добрих, світлих, чутливих — мешканці, звиклі до насильства й грубості, поступово змінюються: стають охайнішими, спокійнішими, добрішими, починають поважати одне одного, розвивати своє містечко, створювати комфорт і затишок для себе. Та коли замість світлого й доброго кіно на екрані з’являються примітивні й жорстокі картини, містечко швидко повертається до хаосу, бруду та поганих звичок. Люди втрачають свою людську подобу.
Сьогодні відбувається дещо подібне. Відео, яке люди знімають і поширюють, може зробити нас кращою версією самих себе — або ж, навпаки, заразити нелюдяністю тих, хто поруч.
Власне, однозначно не варто знімати та поширювати фото, відео людей з ментальними порушеннями, психічними розладами.
Розуміння цього — наче базове людське налаштування. Навіть пояснити з першого разу важко, чому нормальна людина не буде знімати, не буде поширювати такі фото та відео, не буде з них насміхатися.
Скрін з ТГ-канала ХБ: такий контент регулярно знімають мешканці громади та надсилають його в пошуках легкого заробітку
Напевно, тут варто звернутися до найпершого аргумента — моралі. Загальнолюдської та християнської. У християнській (особливо православній) традиції сміх, глузування чи зневага до юродивих (так визначилися в святих книгах люди з психічними, інтелектуальними чи соціальними вадами — прим.ред.) — вважаються гріхом.
Про це прямо говорить Євангеліє:
«Горе вам, що смієтеся тепер» (Лк. 6:25) — сказано про сміх, що постає з байдужості до чужого болю й приниження. Такий сміх — ознака духовної сліпоти, привод для осуду таких дій, це буквально гріх — гордині ("я краще цієї людини"), жорстокості серця ("це свідоме зачерствіння душі, відвернення від любові до Бога та ближнього, що проявляється у відсутності співчуття"), богохульства ("сміх над «найменшими» Христос ототожнює зі зневагою до Себе самого").
Тут йдеться не лише про людей із ментальними порушеннями, а й про осіб із соціальними або психосоціальними труднощами, людей з інвалідністю та представників соціально вразливих груп. До таких категорій можуть належати, зокрема, люди з алкогольними чи іншими психоактивними залежностями.
Як зазначив експерт з медіаграмотністі Отар Довженко під час прямого ефіру Біляївка.City є один простий тест на мораль, коли вам хочеться зняти таке відео, або насміхатися з нього, побачивши у стрічці:
❓Чи хотіли б ви, щоб вас, близьку людину або родича зафільмували та виклали в такій ситуації?
🚫 Якщо ваша відповідь – «ні», не знімайте і не публікуйте відео інших, натискайте: "поскаржитися", якщо побачили у стрічці.
✋Стоп-тема 1: люди, які не давали згоду на зйомку
Це була ціла історія минулого року, коли анонімні ТГ-канали набивали собі підписників, а також заробляли гроші на тому, що виставляли фото та відео підлітків, яких фільмували без їхньої згоди (і за гроші прибирали).
Скрін відео, яке поширювали в анонімному ТГ-каналі "Сущность Одесси"
Це вже не лише про мораль, а й про відповідальність перед законом. Як пояснює адвокат Мар’ян Сащук, це питання регулюється статтею 307 Цивільного кодексу України, яка встановлює межі дозволеного.
Загалом, закон дозволяє проводити фото- чи відеозйомку відкрито у громадських місцях (на вулицях, площах тощо). За загальним правилом, якщо зйомка відбувається відкрито у публічному просторі, вважається, що особа автоматично надала свою згоду на фіксацію.
Незважаючи на загальне правило, кожна приватна особа має право вимагати поваги до своєї приватності. Важливо, що ця зйомка має проводитися відкрито, а не тишком-нишком, коли хтось сидить в машині в центрі Біляївки та знімає контент.
Якщо людина висловлює свій явний протест і не хоче бути об'єктом зйомки, вона повинна повідомити про це оператору. У такому випадку особа має право вимагати видалення тих кадрів чи відеоматеріалів, де вона фігурує.
Це право не стосується лише публічних, посадових чи службових осіб, якщо зйомка не заважає їхній роботі.
Українське законодавство категорично забороняє будь-яке приховане знімання, якщо воно стосується особистого життя громадянина. За порушення права на недоторканність приватного життя (частина 1 статті 182 Кримінального кодексу України) передбачена серйозна кримінальна відповідальність:
-
Штраф: від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
-
Виправні роботи: на строк до 2-х років.
-
Арешт: на строк до 6-ти місяців.
-
Обмеження волі: на строк до 3-х років.
Ви маєте права вимагати видалення інформації про вас, а також навіть добитися відшкодування завданої вам шкоди.
Часто в цих злитих відео, фото є неповнолітні. Тут ситуація ще цікавіше. Навіть, якщо підліток дав дозвіл на зйомку, згоду на це та на публікацію його фото чи відео мають дати батьки.
Відповідно до Закону України “Про охорону дитинства”, дитиною вважається особа до 18 років, яка не набуває повноліття раніше за законом. Діти через вік не завжди можуть усвідомлювати значення своїх дій, тому до досягнення повноліття вони не мають повної цивільної дієздатності.
Тому фотографування та відеозйомка неповнолітніх у закладах освіти, ЗМІ, псевдо-блогерами можливі лише за згодою законних представників — батьків або опікунів (ст. 242 Цивільного кодексу, ст. 141 Сімейного кодексу).
✋Стоп-тема 3: те, що допоможе в будь-який спосіб ворогу
Під час війни будь-яка фотографія чи відео можуть стати джерелом розвідданих для ворога. Про це в інтерв’ю АрміяInform розповів Артем Старосєк — засновник і виконавчий директор агентства бізнес- та OSINT-розвідки Molfar. За його словами, навіть зйомки, які здаються невинними, можуть за лічені хвилини допомогти встановити локацію, маршрути або конкретних людей.
OSINT-розслідувачі Molfar наголошують: сьогодні існують інструменти, які дозволяють визначити місце зйомки за фрагментами ландшафту, рослинністю, елементами забудови чи навіть окремими деталями кадру. Саме тому вони радять максимально обмежити публікацію чутливого візуального контенту.
За порадами OSINT-розслідувачів Molfar, під час війни не варто знімати та публікувати:
-
обличчя військових, адже за фото людину можна ідентифікувати за кілька кліків, що створює загрозу для неї та її родини;
-
шеврони, розпізнавальні знаки та номери техніки;
-
військову техніку, особливо на фоні впізнаваних об’єктів або місцевості;
-
ключові орієнтири — унікальні церкви, будинки культури, промислові об’єкти, характерні будівлі;
-
ландшафтні деталі, які можуть здатися незначними: лінії електропередач, вежі зв’язку, труби, окремі елементи інфраструктури;
-
роботу ППО на фоні міської забудови, оскільки навіть фрагмент будівлі може допомогти визначити точне місце;
-
інформацію про успішні військові операції, тактичні рішення та хитрощі, якщо ви стали випадково свідками, дізналися цю інформацію.
Артем Старосєк наголошує: російські спецслужби системно аналізують відкриті джерела, а результати такого аналізу можуть напряму впливати на планування ракетних ударів. Тому іноді найкраща стратегія — промовчати, навіть якщо є спокуса поділитися «гарною новиною» або видовищним відео.
✋Стоп-тема 4: насильство, травми, шокові стани людей
Є три теми, які завжди будуть збирати перегляди: три «с» — секс, смерть, скандал. На жаль, це частина людської природи, що саме ці три теми нас цікавлять, чи не найбільше.
Водночас, хто був в Європейському Союзі, міг помітити такий момент. Якщо на дорозі стається ДТП із загиблими, то навколо місця одразу ставлять спеціальні екрани, які заважатимуть іншим дивитися на загиблих, чи важко травмованих людей.
Люди просто не можуть стриматися, коли починають витріщатися на аварії та ДТП, вважають дослідники з організації дорожнього руху у Великобританії. Уповільнення руху, щоб роздивитися аварію на узбіччі, є однією з основних причин заторів. Яскраві вогні та кольори на автомобілях екстреної допомоги привертають увагу, ненавмисно відволікають водіїв від дороги, що збільшує ризики вторинних ДТП.
В психології є такий термін "травма свідка" — це психологічна реакція, яка виникає у людини, що не була безпосередньою жертвою події, але важко переживає її побачене чи почуте (на власні очі або через медіа), через сильне емоційне залучення. Така травма може виникати, коли людина бачить чи багато читає/переглядає шокуючі кадри, новини або історії, навіть не перебуваючи фізично в епіцентрі події.
Якщо постійно переглядати треш-контент (до речі, з англійської це сміття-контент), ви травмуєтеся, навіть не попри те, що не ви в ньому берете участь.
Такі відео шокують, травмують глядачів і можуть завдати психологічної шкоди постраждалим та їхнім близьким. Неодноразово в Біляївці були ситуації, коли рідні дізнавалися про загибель свого чоловіка, батька, сина з інтернету, бо хтось хотів дуже швидко поділитися інформацією, не думаючи про почуття близьких людей.
— Якщо ви дивитися такі відео "для розваги", то краще дивіться котиків, — каже медіаексперт Отар Довженко.
Також варто пам’ятати про ст. 300 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення чи поширення матеріалів, що пропагують насильство, жорстокість, расову, національну або релігійну нетерпимість і дискримінацію. Зараз, під час війни, держава більше зосереджена на виживанні, тому такі порушення можуть отримувати менше уваги. Проте будь-який автор або канал, який розповсюджує подібний контент, рано чи пізно можуть бути притягнуті до відповідальності.
✋Стоп-тема 5: особисті дані
Наприклад, не варто поширювати особисті дані зниклих безвісти людей — фото, адреси, номери телефонів, інформацію про родичів. Категорично не можна:
- Виставляти фото зниклого/ї у військовій формі в соцмережах.
- Називати військову частину чи батальйон.
- Вказувати точну останню локацію зниклого.
- Тегати його/її профіль у соцмережах.
- Повідомляти ці відомості стороннім людям.
Навіть із добрими намірами, такі публікації можуть зашкодити розшуку, обміну; стати інструментом для шахраїв або зловмисників, або й коштувати життя вашій рідній людині.
Будь-які повідомлення про зниклих повинні йти через офіційні канали МВС або рятувальних служб, а не через соцмережі чи месенджери без модерації, де цю інформацію можуть використати проти вашої рідної людини, яка опинилася у полоні.
Не варто знімати та публікувати чужі банківські картки, чеки, паспорти, коди доступу, паролі або інші конфіденційні дані.Навіть коротке відео чи фото може дати шахраям можливість вкрасти гроші, особисті дані чи акаунти. Перед публікацією контенту завжди перевіряйте, що на кадрі немає нічого, що може зашкодити комусь фінансово або юридично.
Загалом, як радить медіаексперт Отар Довженко, існує просте правило, якого варто дотримуватися, поширюючи будь-який контент: «Щоб що?» Чи зробить він світ кращим, безпечнішим, комфортнішим? Чи вирішить якесь важливе питання для вас, ваших близьких або для міста? Саме це нехай підштовхує вас до креативності або зупиняє, якщо контент не несе жодної користі.
Раніше Біляївка.City зібрали чекліст для батьків, як говорити з підлітками про медіаграмотність.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
