Біляївка.City продовжують цикл статей, які присвячені реформі децентралізації влади. Один з важливих аспектів реформи – фінансова децентралізація та зростання бюджетів ОТГ, а також можливості громад впливати на їх наповнення. Однак так виходить, що одні громади розвиваються краще, за інші. У чому ж секрет? 

Нагадаємо, що до 2015 року, коли стартувала реформа децентралізації влади, ми жили у країні, де більшість фінансових потоків стікалися до бюджетів вищих рівнів: району, області та держави. На місцях залишалися крихти, які не дозволяли повноцінно вирішувати питання, які накопилися в сільських, селищних громадах та громадах малих міст. Назад ці кошти повертали не за принципом більшої доцільності та справедливості, а якщо були лобісти певних територій в складі обласної та Верховної Ради України, в кабінетах Міністерств. І хоча дещо з цього, на жаль, так і не змінилося, втім є моменти, якими реформа децентралізації спростила життя громад. 

Субвенція на формування інфраструктури громади 

Це цільова субвенція, яка надходить з державного бюджету України відповідно до інфраструктурних проєктів, які готує та подає громада. 

Ця субвенція досить прозора та зрозуміла. У Мінрегіоні повідомили, що з 2016 по 2019 рік включно, Уряд виділив для об’єднаних громад 6,5 млрд грн на розвиток інфраструктури на їх територіях (в 2016 році це був 1 млрд грн на 159 ОТГ, в 2017 році – 1,5 млрд грн на 367 ОТГ,  у 2018 році – 1,9 млрд грн. на 665 ОТГ). 

Вона обраховується за формулою, в якій найважливіше значення має кількість сільського населення та кількість земель. Логіка така, що протягом років жорсткої централізації, саме сільські території були найбільш занедбаними. 

Оскільки Біляївська ОТГ мала невелику кількість саме сільського населення (у 2019 році приєдналася ще одна сільська громада), то ці кошти для неї невеликі. Втім навіть вони дали змогу повністю оновити парк комунальної техніки та виконати деякі інші заходи. 

Звіт Біляївської міської ради за 2018 рікЗвіт Біляївської міської ради за 2018 рік

В Яськівській ОТГ, наприклад, за ці кошти так само купили техніку для комунального підприємства. Зокрема, автовишку. 

Доступ до коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР)

Створення фонду було однією з умов прискорення соціально-економічного розвитку регіонів України, переведення державних інструментів розвитку регіонів на нову основу, відхід від старої практики фінансування. Хотіли перестати фінансувати виключно об’єкти бюджетної сфери, як було раніше, а ті об’єкти, які співпадають з державними та регіональними цільовими програмами.

Передбачалося, що створення ДФРР дозволить започаткувати в Україні фінансування проєктів регіонального розвитку на конкурсній основі.

Ідея полягала в тому, що лише 10% коштів – це власні фінанси ОТГ чи будь-якого іншого місцевого бюджету, все інше фінансується з державного фонду регіонального розвитку. Завдяки сприянню Європейського  Союзу маємо платформу, де можемо відслідковувати всі проєкти, які подавалися на фінансування ДФРР по кожному регіону. 

З 2016 по 2019 рік Біляївська міська рада подає 11 проєктів на фінансування через ДФРР. Там є різні ідеї, які підходять під загальнодержавні концепції розвитку. Серед них виготовлення проєктів набережної з облаштуванням місць для відпочинку та риболовлі, енергоефективна санація будинків по вулиці Садовій, створення ефективної моделі поводження зі сміттям, створення на полігоні сучасної станції сортування та переробки сміття тощо.

 

Втім жоден з цих проєктів не знаходить підтримку. 

Як розповіла нам фахівчиня соціально-економічного відділу Біляївської міської ради Христина Денисюк, весь час, коли готуються та захищаються проєкти, до міських немає ні зауважень, ні питань.

- Нас хвалять, нас не просять нічого змінити, додати, але в результаті поки що ми отримали фінансування тільки на проєкт зі встановлення сонячних панелей для підігріву води в ДНЗ “Веселка”. Це всього в районі 300 000 гривень. 

Сонячна панель у дитсадку "Веселка", Біляївка, Україна Біляївка.CityСонячна панель у дитсадку "Веселка", Біляївка, Україна Біляївка.City

 

Яськівської ОТГ немає в переліку тих, хто подає проєкти. А от абсолютним та беззаперечним лідером стає Маяківська ОТГ. Саме за кошти Державного фонду регіонального розвитку тут збудували нову школу, стадіон, відремонтували дитсадок “Джерельце”, а також за кошти державної програми збудували сімейну амбулаторію. 

Всі ці об'єкти збудовані за кошти державного фонду регіонального розвитку або в рамках інших державних програм

На жаль, через стислі терміни у написанні статті, ми не встигли отримати відповідь на свій запит, хто саме входить до регіональної комісії, яка обирає та оцінює проєкти. Хочемо лише зазначити, що за нашою інформацією, комісія створена розпорядженням голови Одеської ОДА. 

Як тільки ми отримаємо відповідь на свій запит, обов’язково зробимо додаткову публікацію та зробимо детальний аналіз із залученням експертів, які зауваження були саме до проєктів Біляївської громади, якщо вони, звісно, були. 

Також зазначимо, що нещодавно новий Уряд призупинив фінансування проектів з Державного фонду регіонального розвитку, бо хотів розібратися, наскільки ефективно кошти ДФРР використовуються на місцях.

 «Ми припинили фінансування проектів ДФРР через те, що нам потрібно було зрозуміти, що відбувається з проектами. Бо це наша спільна відповідальність як розпорядників коштів», — сказала Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак. 

Додамо, що також окрім безумовного лідера Маяківської ОТГ, підтримали великий проєкт Хлібодарського з будівництва школи, та кілька маленьких сіл Усатове та Великого Дальника. Це населені пункти, в яких не створені ОТГ. 

Власні фінанси 

Раніше ми вже розповідали, як змінилися надходження до бюджету Біляївської ОТГ з 2015 року, а зараз зупинимося на тих моментах, завдяки чому бюджет зріс. Порівняно з 2015 роком без урахування офіційних трансфертів громада отримала на 32 мільйони 766,9 тисяч гривень, або ж 242,8% більше, порівняно з ситуацією до об’єднання, а з урахуванням офіційних трансфертів – на 78 мільйони 782,2 тисяч гривень більше, або 334%.

Головний податок, який змінився, це відсоток надходження податку з доходів фізичних осіб. Тобто, це ті кошти, які вираховують з наших заробітних плат, якщо ми сплачуємо їх саме в бюджет Біляївської ОТГ. 

Раніше до місцевого бюджету, як пояснили в міському відділі доходів управління фінансів, надходило всього 25%. Потім, щоб стимулювати громади до об’єднання, його повністю забрали в районний бюджет. І лише тоді, коли Біляївка разом з Майорами та Повстанським створили ОТГ, з 2016 року почало надходити 60%. На сьогодні, це найбільший податок в структурі доходів нашої ОТГ.

Головний бонус децентралізації - це 60% податку з доходів фізичних осіб, які люди сплачують з "білої зарплатні"Головний бонус децентралізації - це 60% податку з доходів фізичних осіб, які люди сплачують з "білої зарплатні"

 

- Всі інші податки сплачувалися і в 2015 році - розповіла керівник відділу доходів Дарія Кравченко, - зараз просто є більше можливостей впливати. 

Так, наприклад, Біляївська міська рада, проаналізувавши стан зі сплатою податків на землю та орендної платні за землю, створила комісію з розрахунку збитків та втрат, провела повну інвентаризацію раніше укладених угод в межах колишньої Майорівської сільської ради та отримала додаткові надходження до бюджету саме в розрізі сплати за землю. 

Не варто також думати, що всі жителі є відповідальними платниками податків. Це постійна робота, говорять у міськраді. Тут навіть пишуть листи з подякою тим підприємцям, які сплачують зарплатню належним чином, а також вище мінімальної. Відповідно, більше йде податків до бюджету. 

Ще окремі адмінзбори (за послуги, які надаються нашими реєстраторами) стали надходити з жовтня 2016 року після урегулювання шляхом уточнення відповідних пунктів Бюджетного кодексу України.

Ще один важливий момент, можливість адмініструвати земельні питання. Адже це теж один з основних джерел доходів. Ми багато чуємо про те, що українська земля безцінна. Але за старого адміністративного устрою виявлялося, що вона приносить не таку вже й цінність у вигляді надходжень до бюджету. 

Реформа децентралізації дала змогу з 2017 року нарешті займатися землями, які входять в межі ради, але не в межі міста чи села. Всі роки Незалежності цими землями займалися інші структури, не місцеві ради, як представники громади. Зокрема, Біляївська райдержадімністрація, управління Держгеокадастру в Одеській області та інші структури.

Коли право розпоряджатися цими землями передали громадам, то після інвентаризації з’ясувалося, що величезна кількість масивів роздані під ведення особистого селянського господарства. Це дуже неефективне використання землі, адже без дозволу громади службовці розшматували землю по два гектари, віддали громадянам України, які навіть не проживають на територіях громад. В світлі того, що у 2020 році Президент Зеленський та партія “Слуга народу” планують зняти мораторій на продаж землі, не виключно, що ці ділянки продаватимуть вже за ринковою ціною, тоді як віддали їх без жодного зиску для громади.

Завдяки новим можливостям, які дала реформа децентралізації влади, Біляївська ОТГ намагається надолужити втрачене раніше. Наразі у громаді намагаються реалізувати інвестиційний проєкт з будівництва електростанції, яка працюватиме на сонячних панелях. Очікується, що це дозволить збільшити прибуток від ділянки, про яку йде мова, в декілька разів.

Нещодавно Біляївська громада провела земельний аукціон на право віддати в оренду земельну ділянку в районі Зеленого хутора. Саме завдяки новим механізмам, які передали місцевим громадам, тепер ми можемо визначати, чи хочемо бачити тут сад та поля порічок, чи кар'єр з видобутку піску. 

Звернемо увагу ще на один податок - акцизний. Він надходить до бюджетів місцевого самоврядування (сіл, селищ, міст та ОТГ).  Починаючи з 2015 року в бюджеті Біляївської ОТГ він складав в різні роки - від 1,34 до 4,5 мільйонів гривень. Це ті кошти, які ми сплачуємо, купуючи пальне на заправках, алкогольні напої та тютюнові вироби. 

Але з 2020 року акцизний податок саме з пального не буде надходити до бюджетів ОТГ, а піде в спеціально створений дорожній фонд. У 2018 році акцизного податку саме з пального надійшло 2,1 мільйони гривень. А звідти вже його будуть повертати в бюджет ОТГ у вигляді субвенції.

На жаль, ця сума замала для того, щоб капітально збудувати навіть кілометр міської дороги. Згідно з десятьма найбільшими контрактами щодо ремонту доріг в Україні сумарною вартістю 7,5 млрд гривень, середня вартість ремонту 1 км дороги становить 12,23 мільйона гривень. Такі дані оприлюднила директорка Національного секретаріату CoST Ukraine Наталія Форсюк з посиланням на систему держзакупівель ProZorro.

Як бачимо, без фінансової децентралізації та прозорих, справедливих механізмів розподілення коштів державних фондів - подальший успіх реформи децентралізації виглядає досить сумнівним.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися