Біляївка – місто, що активно розвивається попри війну: за останні роки тут з’явилось чимало нових підприємств, магазинів, закладів харчування, соціальних установ, місць для занять спортом та відпочинку. Чи доступні усі ці блага для людей з інвалідністю – перевірили Біляївка.City. Ми запросили ветерана Олександра Міхова з Одеси, який втратив ногу під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку. Він об’їхав різноманітні державні та приватні установи в Біляївці на кріслі колісному. З якими перешкодами стикнувся – розказуємо у статті.
Цю тему Біляївка.City вже підіймали декілька років тому разом з біляївчанкою Світланою Угрик. Тоді після нашого візиту з’явився пандус біля будівлі Біляївської міської ради, почали змінювати пандус біля Біляївської поліклініки та тодішньої будівлі соцзахисту.
Через повномасштабну війну тема безбар’єрності набула ще більшого значення. Станом на березень 2024-го року офіційна цифра людей з інвалідністю в Україні складає 3 300 000 осіб, повідомила дружина Президента Олена Зеленська на своїй Фейсбук-сторінці.
Побільшало людей з інвалідністю й серед мешканців нашої громади. Серед них – морпіх з Майорів Сергій Савчук, який після отримання важкого поранення на Запорізькому напрямку пересувається на візку. Саме він поділився ним для проведення експерименту.
Перша перешкода: як доїхати до Біляївки
Це була перша перешкода, з якою ми стикнулись, коли запросили ветерана з Одеси. Олександр Міхов – вже пройшов повну реабілітацію і наразі може вільно ходити на протезі. Проте ми попросили його перевірити – чи реально дістатись до Біляївки громадським транспортом на візку.
Міжміські автобуси – взагалі непристосовані для людей з інвалідністю. Високі сходи, вузькі двері та проходи, в них не влізе жодне крісло колісне – така їхня реальність. Більше того, навіть до цього некомфортного автобуса неможливо дістатися. У Біляївці на автостанції кожна платформа оточена високими бордюрами.
Трохи пом’якшила загальне враження від побаченого відповідь водія на маршруті “Біляївка-Теплодар” (за проханням не називаємо ім’я): “Не на маршрутках такі, як ти, і як мої сини, які зараз на фронті, мають їздити, а на мерседесах!»
Однак поки мерседеси є не у всіх – ветерани змушені платити за таксі. Поїздка нашого гостя з Одеси (район Таїрова) до Біляївки обійшлася в 1616 гривень (!). На питання, коли так встигли піднятись ціни – водій пояснив, що більшість молодих чоловіків боїться виїжджати за місто, а ті “герої”, які наважуються – беруть за це відповідну плату. Кажуть – якщо “ризикувати натрапити на блок-пост”, то хоч знати, за що.
Недоступні вулиці через тротуари
Одна проблема – доїхати до Біляївки, інша – пересуватись на візку вулицями самої Біляївки. Гість з Одеси був неприємно вражений.
“Тут не те що на інвалідному візку, на велосипеді не проїдеш”, – каже наш відеооператор Ігор Будівський про стежку в самому центрі міста, по вулиці Головатого, що веде до автостанції.
Поруч ростуть старі тополі, коріння яких підриває землю – колись рівна доріжка, встелена плиткою, перетворилась на суцільні “американські гірки”.
Трохи схожа ситуація на виїзді з центрального парку в сторону Біляївської мистецької школи. Втім, тут природу у всіх бідах не звинуватиш, бо заважає не коріння дерев, а непродумані високі бордюри. Як Олександр не “підтягувався” разом з кріслом колісним на прилеглих до тротуару стовпцях – самостійно подолати бордюри йому не вдалося.
Лікарня: так тримати
У Біляївці першою в переліку установ, які ми вирішили перевірити, була лікарня. Ще донедавна медики та пацієнти скаржились, що потрапити в приймальне відділення з ношами або на кріслі колісному просто нереально: тут була “яма на ямі”. У 2023-му році проблему вирішили – зробили капітальний ремонт під’їзного пандусу, облаштували навіс з освітленням. Обійшлась реконструкція майже в два мільйони гривень.
Збудований пандус відповідає усім нормам. Наш гість легко дістався приймального відділення на кріслі колісному без сторонньої допомоги. Це дуже велика зміна, бо минулого разу, коли ми перевіряли досутпність лікарні, той пандус був не просто декоративним, а небезпечним для життя людей на візку, настільки крутий там був підйом.
Тепер до лікарні спокійно можна дістатися на візку
Більш сучасні будівлі: доступні
Приємно здивував центр соціальних послуг “Родинне коло”, що знаходиться на другому поверсі будівлі ДЮСШ. Основна місія установи – надавати соціальні послуги незахищеним категоріям людей, включаючи осіб з інвалідністю.
Відремонтували та обладнали новий центр в рамках участі Біляївської громади в Проєкті Світового банку «Надання соціальних послуг в громаді» за грантові кошти Японського фонду соціального розвитку.
Тут є спеціальний підйомник, на якому люди, що пересуваються за допомогою крісел колісних, підіймаються на другий поверх. Поруч з ним знаходиться кнопка виклику працівника, якщо знадобиться допомога. Олександр протестував цей механізм – він працює. На інформаційних табличках в установі написи перекладені шрифтом Брайля. Це робить заклад доступним для незрячих людей.
Також нескладно потрапити в Біляївський відділ центру зайнятості. Це місце, куди регулярно звертаються ветерани в пошуках роботи. Тут допомагають отримати нову професію, працевлаштуватись, відкрити власну справу. Хоча підйомника тут немає, а пандус не настільки пологий як у лікарні, є кнопка виклику працівника, який готовий зустріти людину з інвалідністю.
Біляївський ринок
Сходити на базар, придбати продукти, приготувати їжу – базова потреба кожної людини.
Ми перевірили, що заїхати на біляївський ринок на кріслі колісному можливо. Ширина проходів між рядами дозволяє вільно пересуватись людині з інвалідністю. А от з магазинчиками на території ринку – біда. Олександр спробував потрапити в продуктовий магазин на вході в базар, магазин господарських товарів та аптеку – але жодна з дверей його не пустила. Проблема була навіть не у відсутності пандусів, а в ширині проходу, який виявився вужчим за крісло колісне. Тож всі спроби допомогти від оточуючих були марними.
Супермаркети
Якщо чогось немає на базарі – воно точно є в біляївських супермаркетах, але дістатися до них вдасться теж не всім.
Наприклад, щоб потрапити в мультимаркет “Аврора” в самому центрі міста – Олександру довелось чекати допомоги від перехожих, високий поріг не дозволив самостійно заїхати на кріслі колісному.
Ми вирішили поговорити з адміністрацією магазину про проблему доступності, але протягом 5-ти хвилин до нас так ніхто і не вийшов.
На противагу – в супермаркеті “АТБ” ситуація з інклюзивністю виявилась значно кращою. Тут і під’їзд зроблений пологий, і каса – спеціально для людей з інвалідністю, і персонал – ввічливий та готовий прийти на допомогу.
– Я не міг дістати сік, до мене одразу підбігла дівчина-консультантка і допомогла, приємно, що люди такі уважні, – каже Олександр Міхов.
А чи можна сходити в кафе?
Не обійшли стороною ми і заклади харчування. Останнім часом їх в Біляївці з’явилось чимало. Але над доступністю ще треба трохи попрацювати.
До кав’ярні “G-COFFEE”, що знаходиться біля АТБ, під’їзд з вулиці доступний. Із зауважень – трохи зависока барна стійка, яка знаходиться вище рівня очей людини на кріслі колісному. Щоб заїхати в криті альтанки – варто дочекатись допомоги від офіціантів або інших відвідувачів. Останнє виправити легко – достатньо встановити невеличкі пологі дерев’яні дошки, і проблема буде вирішена.
Також ми відвідали кафе “Central”, яке відкрилось у Біляївці декілька тижнів тому. Тут поки що відсутній пандус, але офіціант Денис не розгубився – одразу вийшов та запропонував допомогу.
– Навіть, коли немає відповідних умов, наші люди завжди виручать, це радує, – каже Олександр, – втім, бувають ситуації, коли варто розраховувати на себе, тож хочеться, аби власники бізнесу розуміли важливість доступності для всіх.
Наприклад, туалет в кафе “Central” виявився справжнім викликом. По-перше, він знаходиться на задньому дворі, аби туди дійти – довелось знову долати сходи і кликати на допомогу. По-друге, коли Олександр нарешті дістався дверей вбиральні – з’ясував, що вони вужчі, ніж крісло колісне, тож заїхати всередину він так і не зміг.
Що кажуть в міській раді?
Підсумовуючи – Олександр залишився приємно вражений гостинністю біляївців та готовністю завжди прийти на допомогу, але, каже, що над доступністю у нашому місті ще треба добряче попрацювати.
Свої побажання та рекомендації Олександр вирішив одразу передати до міської ради. Голова Біляївської ОТГ Михайло Бухтіяров пояснив, що в першу чергу вони опікуються об’єктами, які знаходяться в комунальній власності. Наприклад, зараз переобладнують ліцеї, а також будують укриття з пандусами та проходами відповідно до вимог безбар’єрності. Також намагаються впливати на приватні установи. Зокрема вже підіймали питання щодо недоступності автостанції. Поки ця проблема не вирішена, але вони не думають зупинятися.
– Ми працюємо, на жаль, не все встигаємо, але віримо, що з часом зможемо виправити, і наша громада буде доступною для всіх жителів та гостей, –підсумувала заступниця міського голови Олена Кравченко.
Зі свого боку Біляївка.City також направлять запити до всіх установ, які не пройшли тест на доступність, з питанням, коли можна очікувати змін. Про відповіді будемо інформувати наших читачів. Також ми вже монтуємо відео з перевірки доступності будівель міста. Не пропустіть його, підписавшись на всі наші соціальні мережі.
Хочете більше цікавих статтей, новин, пояснювальних матеріалів, розповідей про надихаючих людей - підтримуйте роботу Біляївка.City за посиланням, а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google New. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
Будемо разом 🤗!
