Євген Додурич з дитинства хотів стати професійним футболістом, міг би бути моряком, навіть пішов в один рейс. За освітою вчитель, однак втілив мрію батька - вже більше 13 років працює футбольним тренером. Наразі він головний тренер одеського жіночого футбольного клубу "SeaSters", а також опікується юними футболістами Біляївської ДЮСШ. За цей час його команди здобували багато різних перемог, найвища з яких – Чемпіони України Першої ліги серед жіночих команд. У свої 36 років Євген знаходиться за крок до найвищої тренерської сертифікації – Pro -UEFA. Як тренувати чемпіонів, про свій шлях до успіху, в яких клубах довелося працювати, чому таки не обрав море, про інтелектуальний футбол та інше він розповів Біляївка.City
Все почалося з татової любові до футболу
Євген родом з Біляївки, тут виріс, закінчив третю школу, тут продовжує жити разом зі своєю дружиною та дітьми. Спорт, зокрема футбол, з’явився в його житті ще у дошкільному віці. Ним захоплювався батько і привив цю любов синам.
- Ми навіть спали з м’ячем, - згадує Євген. – Інших хобі не було. Ну, можливо, колись ще рибалка.
До Біляївської ДЮСШ він прийшов у вісім років, з цього віку і почалась його свідома футбольна історія та бажання стати професійним гравцем. Серед перших тренерів були Давид Вартанян, Олег Підмазко, потім Сергій Ковальчук, Валерій Кваша. Згодом хлопець перейшов займатися до ДЮСШОР "Чорноморець" в Одесу, до тренера Юрія Скорика.
ФК Біляївка 2006 рік, Євген виступав у якості гравця
Після закінчення школи Євген вступив до Одеського педагогічного університету імені Ушинського. Такий крок, пояснює він, був необхідністю-страховкою.
- Я коли ще займався у спортшколі, тренер всім нам казав: хлопці, якщо ви не будете футбольними гравцями, то повинні мати іншу освіту. І я це розумів. Загалом, так воно десь і сталося, освіта знадобилася.
Саме про тренерську кар’єру для Жені мріяв його тато. Сподівався, якщо син не гратиме у футбол, то навчатиме цьому інших. Роки показали, що батько не помилявся, але спроби у Євгена знайти себе, навіть зовсім в іншій сфері, були.
Підписав контракт і на сім місяців пішов у море
Один сезон (2007-2008 роки) Євген провів у якості гравця професійного футбольного клубу другої ліги "Енергія", Южноукраїнськ. На той час йому було 19 років. Але, говорить, зараз розуміє, що психологічно тоді не був готовий до такого колективу і таких випробувань.
Після інституту він вирішив кардинально змінити сферу і піти моряком у рейс.
- Тато – моряк, я теж вирішив спробувати. Закінчив короткотривалі курси, які дозволяли бути палубним днювальним. Працював на пасажирському судні, контракт тривав сім місяців. За цей час я встиг об’їздити більше 20 різних країн. Це був цікавий досвід, - згадує чоловік.
На теплоході "Дельфін" 2010 рік
Цікаво і те, що його робота на судні також перепліталася з футболом. Адже серед членів екіпажу організувалась футбольна аматорська команда, до якої, звісно, увійшов і Євген. Як виявилось, капітан судна був великим шанувальником футболу.
- Ми зупинялись у портах, і наша команда брала участь в іграх. Грали у Стокгольмі, Бергені, на Фарерських остовах, в Ісландії та інших місцях та країнах. Футбол був зі мною навіть в морі, - розповідає Євген.
На теплоході "Дельфін" 2010 рік
Робота моряком йому подобалась. Каже, можливо, міг би присвятити цьому своє життя, якщо б не створив власну родину.
- Контракт у 2010 році закінчився, я повернувся додому, і в мене народився старший син. З морем вирішив зв’язати, бо хотів бачити, як ростуть мої діти, виховувати їх, бути поруч, проводити більше з ними часу. Морякам часто доводиться цим жертвувати.
Тренерську діяльність розпочав у рідній ДЮСШ
Першу пропозицію тренувати юних футболістів Євген отримав у 2010 році від тодішнього директора Біляївської ДЮСШ Олексія Харитонова. Зізнається, що спочатку не дуже хотів йти, бо все ще сподівався продовжити кар’єру гравця у Вищій лізі, як мінімум. Інше було нецікаво.
У 2011 році він таки почав тренувати вихованців Біляївської ДЮСШ, а через деякий час отримав ще одну цікаву пропозицію.
2011 рік, тренер ДЮСШ м.Біляївка
Євген дізнався, що в Академії спорту будуть проводити дитячий футбольний турнір. Написав організаторам - ФК "Атлетик" Одеса, керівнику клубу Володимиру Балику про бажання зі своїми вихованцями взяти участь. В результаті біляївські футболісти посіли у цьому турнірі перше місце, а Женю запросили працювати за сумісництвом у філіалі клубу. Він пропрацював там п’ять років, у парі з Олександром Голоколосовим. Його учні виступали на Чемпіонаті України U14, U15, U16.
"Атлетик" 2014 р, разом з Олександром Голоколосовим
Наступною сходинкою у кар'єрі стала академія СДЮШОР "Чорноморець", там Євген спочатку працював асистентом головного тренера U14, U16. Згодом став головним тренером U15. Він був наймолодшим з чотирьох головних тренерів, які виступали на Чемпіонаті України у Вищій лізі. Йому було 29 років.
СДЮШОР Чорноморець 2017 р.
Цікавим, за його словами, був досвід роботи в іспанських таборах Fundación Real Madrid. Організатори запрошували тренерів з Real Madrid, ті приїждали і проводили тренування для юних українських футболістів. Євген був асистентом тренерів.
Real Madrid Fondation 2018 р. м.Одеса
Також працював тренер в учбово-навчальному клубі AMIDI SPORT CLUB. Фішкою було те, що вихованці клубу і тренери мали змогу вивчати іспанську, яку викладав носій цієї мови. Тож, говорить з посмішкою Євген, завдяки цьому періоду він й досі трішки розуміє іспанську.
Наступним був Футбольний клуб "Пальміра", якому він присвятив чотири роки, навчаючи дітей від 4 до 12 років. Він міг працювати там і надалі, але повномасштабна війна внесла свої корективи.
ФК "Пальміра", 2020 р
Став головним тренером жіночого футбольного клубу «SeaSters»
Після повномасштабного вторгнення росії багато вихованців "Пальмри" роз’їхались. Для тих, хто залишився, тренування не дозволяли проводити з огляду на безпеку. З цієї ж причини не проводили турніри та чемпіонати.
Влітку 2022 Євген почав тренувати жіночу команду "Чорноморець", це тривало недовго. Згодом він знову присвятив себе юним біляївським футболістам.
- Тоді неочікувано у Біляївці вдалося зібрати більше 100 дітей різного віку, вони усі хотіли грати у футбол, - згадує тренер. - Спочатку ми тренувалися на базі першої та третьої школи. Згодом і зараз тренуємся вже на базі Біляївської ДЮСШ. Була також група дошкільнят, досить успішна. Але, на жаль, від неї довелось відмовитись, бо на той час я вже працював і у професійному клубі, тож, просто все не встигав.
ДЮСШ Біляївка, чемпіони Одеської області з футзалу серед юнаків 2010-2011 років народження
З 2023 року Євгена запросили стати головним тренером жіночого футбольного клубу "SeaSters". У 2024 його команда здобула титул Чемпіона України серед команд Першої ліги. Наразі у дівчат новий етап – участь у Чемпіонаті України Вищої ліги сезону 2024/25. Перший тур розпочався, і першу гру 7-го серпня команда ознаменувала перемогою.
"Seasters" 2024 р. Чемпіони України серед жіночих команд Першої ліги
Перемагає інтелектуальний футбол, а не інтуїтивний
Євген зазначає, що за 13 років тренерської роботи були різні періоди: злети, падіння, розчарування. Допомагали не здаватися і досягати намічених цілей наполегливість, праця і терпіння. Він ніколи не зупинявся, як би важко не було. Не відходив від своїх принципів. Інколи ризикував і йшов у невідомість. Зараз відчуває, що тренерство – це його на 100%. Звісно, трапляються і вигорання, але знаходить сили і йде далі.
Важливою ціллю було отримати тренерські ліцензії європейського рівня, робив це Євген поетапно. Проходив навчання. Спочатку "С"-диплом та лицензія UEFA, потім "В"-диплом, наразі має "А"–диплом. Ще одна сходинка – і буде Pro -UEFA - диплом, який є у тренерів національних збірних команд Вищої ліги. Разом з тим "А" ліцензія дозволяє тренувати у Вищій лізі жіночі футбольні команди, чим, власне, Євген зараз і займається.
Ліцензія А-UEFA
Порівнювати тренерську роботу з дітьми і дорослими, на його думку – не можна. Бо це різні задачі. Дітей треба зацікавлювати і навчати, а дорослі – це робота лише на результат.
- Зараз футбол атлетичний, високошвидкісний, інколи це просто кібернетика -аналітика- математика. Всі хочуть все прорахувати. Моя філософія – вчити дітей думати на футбольному полі, - говорить тренер.
Для гравців, переконаний він, головні якості – це інтелект і впевненість у своїх діях. Бо вміння можуть бути у всіх плюс-мінус однакові, а перемагає ментально сильний. Тому він - за осмислений футбол, а не інтуїтивний.
- Ще важливий нюанс, з дітьми ти один – для них ти і тренер, і мама, і тато. Тут я накачую м’яч, тут комусь зав’язую бутс, шукаю чиюсь форму, когось заспокоюю, бо плаче, або розбороняю, бо б’ються. У професійному футболі все по-іншому. Бо там інші задачі. Там у нас працює цілий тренерський штаб, я не один, є помічники, система співпраці добре налагоджена. І це допомагає працювати на результат.
Разом з тим, результатами і своїх юних вихованців Євген задоволений. Нещодавно вони брали участь у турнірі, де проявили себе найкраще за нагородами.
- Діти всі однакові, у великих містах і в маленьких. Їм просто треба увага, довіряти, і тоді вони покажуть результати. Можливо, біляївські діти місцями більш завзяті. Одесити можуть розслаблятися і недооцінювати своїх суперників, наприклад, з нашої ж Біляївки. Але це часто притаманно не лише дітям.
Сам Євген, як гравець, футболом більше не займається. Ще у 2012 році він під час матчу отримав травму. Було тривале лікування, реабілітація. Після цього, каже, як відсікло. Хоч розумів, що це контактний і доволі травматичний вид спорту, все може трапитись. Наразі фізичну форму він підтримує заняттями у тренажерному залі. Іноді може пограти під час тренування з дітьми або жіночою командою.
Найважче тримати баланс між роботою і родиною
Що дається важко, ділиться чоловік, так це тримати баланс між тренерством і родиною, адже перше забирає і багато вільного часу.
- Родина інколи ревнує мене до роботи, бо хоче більше часу проводити разом. Але відпускають, щоб повертався з перемогою. Я розумію, якщо хочеться росту надалі, треба бути готовим до різних випробувань.
Старший син Євгена теж захоплюється футболом. Однак, стверджує батько, це був виключно його вибір.
- Я не змушував, він сам проявляє ініціативу. Не прагну зробити з нього професіонала. Займається з цікавості, для фізичного розвитку - і мені цього достатньо. Якщо захоче рости, допомагатиму.
Про цілі і плани
Робота з жіночою командою, за словами Євгена, для нього безцінний досвід.
- Вони особливі, добре загартовують і теж багато чому вчать, наприклад, бути психологом. Інколи ми жартуємо: чому мене навчила жіноча команда, це не завжди вірити їх сльозам, - з посмішкою розповідає тренер.
Цікаво, каже, було б попрацювати і з дорослими чоловічими командами у Першій та Вищій лізі. Досвід з аматорськими командами він має - у 2017 тренував команду "Маліновськ", це були значно старші за нього чоловіки. Пару сезонів був тренером дорослої команди ФК "Біляївка".
Володарі Суперкубку Біляївської футбольної ліги 2021 р. Євген - головний тренер ФК Біляївка (доросла команда )
Жіночий футбол, за словами Євгена, наразі стрімко розвивається, тому варто створювати окремі дівочі футбольні секції.
- Наприклад, у мене у Біляївці також разом з хлопцями тренуються дівчата. Їх декілька, вони показують гарні результати. Одна з вихованок Біляївської ДЮСШ – Анна Дурбало за моєю рекомендацією зарахована до складу команди "SeaSters". В цьому і задача спортшколи, довести дітей до певного рівня, а тим, хто здатен на більше, дати поштовх розвиватися далі,- переконаний тренер.
Разом зі спортивним директором клубу "SeaSters" Кирилом Ковальчуком
Євген говорить, що, як у спорті, майже щодня ставить собі певні задачі та цілі. Найбільша ціль на найближчий час – з максимальними результатами виступити з жіночою командою "SeaSters" у Вищій лізі Чемпіонату України. Тренер вірить, що так і буде.
