Одна з найбільших проблем для дітей загалом, а для підлітків особливо, в часи війни – це брак мотивації вчитися, зниження когнітивних здібностей, проблеми з пам'яттю, але при цьому тиск школи відповідати нормам і вимогам. Що робити в цій ситуації?
Що відбувається з українськими дітьми під час війни?
– Моя дитина не може зосередитися на уроках, говорить про відчуття самотності, безпорадності, але це ж його майбутнє, як змусити, вмовити взятися дитину за розум, – обговорюють у чатах батьки, дитинство синів та доньок яких прийшлося на війну.
Світлана Ройз, психогогиня, поділилася результатами комплексного дослідження добробуту дітей у віці від 10 до 17 років. Проведене опитування в жовтні 2023 року охопило всю територію України, за винятком окупованих регіонів. Результати містять як "добрі", так і "погані" новини.
У дослідженні використовувалися 9 показників (і в кожному з них від 3 до 12 індикаторів): здоров'я, безпека, освіта, психічне здоров'я, міжособистісні відносини, соціальні та емоційні навички, ризикована поведінка, матеріальне забезпечення, система інституційної підтримки та виховання.
Серед "добрих новин", пов'язаних з психічним здоров'ям: 71% загальної кількості дітей вважають себе щасливими; 6 з 10 дітей можуть знаходити рішення проблем, які виникають (хоча це може не здаватися очевидною хорошою новиною, бо травматизація часто супроводжується відчуттям безпорадності); 9 з 10 дітей мають друзів у школі (але лише 5 із них можуть підтримувати у складних ситуаціях); 73% мають хороші стосунки у сім'ї, 80% дітей відповідають, що їм подобається бути вдома з родиною (з одного боку – це прекрасно, якщо родина стає територію безпеки та близькості, з іншого – в підлітковому віці в мирний час більш природніми були б зовсім інші показники. Це свідчить, що діти все ж таки перебувають у досить нетиповому стані для підлітків. 85% і більше дітей здатні виявляти емпатію, що є дуже добрим показником, враховуючи ситуацію.
Дослідження ініціювала Olena Zelenska Foundation / Фундація Олени Зеленської в партнерстві з Київською Школою економіки та UNICEF Ukraine
Проте є й складніші показники: лише 69% дітей мають хобі, а 40% з них менше відвідують гуртки; 40% дітей щомісяця стикаються з булінгом; тільки 4 з 10 дітей, які мають фізичну активність, відчувають себе повними енергії; 44% мають ознаки потенційного ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад – це стан психічного здоров'я, що може виникнути, якщо хтось зазнає травмуючої події.).
Звісно, все це не може не впливати на здатність та мотивацію дітей до навчання. Директор департаменту освіти та науки Одеської ОДА Олександр Лончак, відповідаючи на питання батьків, чи посилати дітей у школу після нічних обстрілів пояснив, що таке рішення батьки мають ухвалювати самостійно, з огляду на емоційний та фізичний стан дитини. Однак те, що ці питання народжуються, свідчить, що проблема дійсно існує.
Підліткова психологиня Інга Кузнєцова пояснює, що українські діти будуть відрізнятися від дітей мирних країн. Частина з них стане більш стресостійкими, цілеспрямованими, більш турботливими й уважними щодо інших. Інша частина, навпаки, надбає невротичні риси. Це не можна не враховувати, розмірковуючи, чому у дітей впала мотивація до навчання.
Загальні поради, як мотивувати дітей навчатися
Якщо говорити про звичайну ситуацію, то відсутність мотивації до навчання різні психологи пояснюють такими причинами:
-
Проблеми зі здоров'ям
Низький рівень заліза, відсутність необхідної кількості вітамінів, порушення слуху та зору – все може призвести до того, що дитина буде неуважна, немотивована. Часто визначення проблеми потрібно почати з обстеження здоров'я.
- Хронічний стрес
На жаль, це той стан, в якому ми всі живемо останні два роки. Відсутність безпеки сну, їжі, руху, гри – знижує мотивацію до навчання.
- Сімейні труднощі
Вони можуть впливати на мотивацію та концентрацію. Під час війни до цих проблем може додатися розлука з кимось з батьків, з близькими друзями.
- Занадто складні завдання
Завдання можуть сприйматися як занадто складні через недостатню відповідність розвитковому етапу дитини, або дитина пропустила якийсь етап навчання, і тепер не встигає за іншою групою, це теж знижує мотивацію вчити взагалі хоча б щось.
Почати повертати мотивацію до навчання потрібно з усунення цих проблем, говорить психологиня, яка працює з підлітками Ірина Овчар. Варто визначитися з дитиною, які предмети для неї є найважливішими, і допомогти хоча б там виправити ситуацію: найняти репетитора, знайти платформу для додаткових уроків, обов'язково налагодити режим дитини (сон у певний час, зменшити кількість часу у гаджетах, додати фізичних вправ, змінити харчування, прибравши з нього харчове сміття тощо), зробити обстеження загального стану здоров'я, у разі необхідності звернутися за психологічною допомогою.
Центр розвитку дитини Гарвардського університету радить створювати стимули, які спонукають дітей до активного навчання та розвитку. Наукові дослідження в області педагогіки та психології вказують на кілька стратегій, які можуть бути використані для успішного мотивування дітей.
-
Внутрішня мотивація. Заохочуйте внутрішню мотивацію дітей, спонукаючи їх до власного бажання вчитися та розвиватися. Створюйте стимули для того, щоб у дитини була внутрішня мотивація навчатися: розповідайте про майбутнє, яке вона може збудувати завдяки навчанню, допомагайте їй усвідомити важливість навчання. Елементарно, як стимулювати вивчати іноземну мову? Розкажіть про можливість для подорожей, для прошуку партнерств, для збільшення своїх шансів у будь-якій професійній сфері заробляти більше.
-
Стимулювання цікавості. Підтримуйте цікавість дітей до навчання шляхом надання їм можливості досліджувати нові предмети та ідеї. Такі банальні речі, як відвідування театру, виставок, подорожі - все сприятиме тому, щоб у дитини та у підлітка розвивалася допитливість, яка допоможе й у навчанні.
-
Ігрові дослідження. Гра є важливим засобом навчання для дітей будь-якого віку. Спонукайте дітей до навчання через ігрові діяльності, які стимулюють їхню творчість, сприяють розвитку критичного мислення та вирішенню проблем.
-
Соціальна взаємодія. Забезпечуйте дітям можливість взаємодіяти з однолітками та дорослими в процесі навчання. Співпраця та обмін ідеями можуть бути джерелом мотивації та вдосконалення навичок.
-
Створення досяжних цілей. Допоможіть дітям встановити реалістичні та досяжні цілі, які стимулюватимуть їх до активного навчання. Обговорюйте з ними стратегії досягнення цих цілей, це може бути ефективним способом мотивування.
-
Позитивний зворотний зв'язок. Хваліть дітей за їхні зусилля та досягнення, підтримуйте їхній процес навчання та розвитку. Важливо заохочувати їхню ініціативність та самостійність у вирішенні завдань.
-
Індивідуальний підхід. Розумійте, що кожна дитина унікальна, і підходьте до них індивідуально. Враховуйте їхні інтереси, потреби та здібності при розробці навчальних програм та стратегій мотивації.
Більшість хороших учнів не народжуються, а стають такими
Індивідуальні особливості відіграють важливу роль у бажанні дитини вчитися, але більшість дітей, які добре навчаються, доклали до цього певних зусиль. Є кілька стратегій, як батькам сприяти цьому. Якщо проаналізувати дослідження в цій галузі, то можна визначити 11 стратегій для цього.
-
Заохочуйте читання. Читання – це ключ до успіху, особливо в навчанні. Коли діти відкривають для себе світ книг, вони не лише розширюють свій словниковий запас, а й тренують свій мозок на обробку складних концепцій. Читання не тільки підвищує успішність у мовних предметах, а й робить учнів більш ефективними у всіх сферах навчання, включаючи математику та природничі науки.
-
Поверніть їм контроль. Важливо дати дітям можливість контролювати своє навчання. Надайте їм можливість вибору улюблених предметів, акцентів у навчанні. Коли діти відчувають, що вони мають контроль над власним навчанням, вони стають більш мотивованими та зацікавленими у процесі навчання.
-
Сприяйте висловлюванню думок. Створіть атмосферу, де ваша дитина відчувається комфортно висловлювати свої думки та почуття стосовно навчання. Важливо вислуховувати їхні симпатії, антипатії та занепокоєння, навіть якщо вони не збігаються з вашими.
-
Орієнтуйтеся на інтереси. Заохочуйте дітей вивчати теми та предмети, які їх цікавлять. Коли навчання стає захопливим і цікавим, діти більш зацікавлені у процесі навчання. Не всі діти стануть професорами з математиками, шукайте те, що потрібно саме вашій дитині. Знаєте, є така мудрість, що коли у дитини 1 з математики та 12 зі співів, нерозумні батьки віддадуть дитину на додаткові заняття з математики, а розумні зі співів. Розвивайте таланти дитини, а не намагайтеся вирівняти її до інших дітей.
-
Знайдіть той стиль навчання, який підходить саме вашій дитині. Кожна дитина має свій власний стиль навчання. Важливо враховувати це та використовувати різні методи, щоб зробити навчання максимально ефективним.
-
Мотивуйте своїм прикладом. Ніщо не заохочує дитину до навчання краще, ніж бачити ваш приклад. Покажіть їм, як ви відкриваєте для себе радість вивчення нового. Нехай вони бачать, що навчання - це не тільки обов'язок, а й захоплююча подорож до нових знань.
-
Зробіть навчання цікавим. Використовуйте ігру як інструмент для навчання. Це не лише розважально, але й ефективно мотивує дітей. Граючи, вони навчаються більше, бо насолоджуються процесом.
-
Зосередьтеся на процесі навчання. Підкреслюйте значення самого процесу навчання, а не лише результатів. Це допомагає дитині бачити, що саме вивчення є важливішим, ніж лише оцінки.
-
Допоможіть організувати простір. Впорядкуйте простір для навчання вашої дитини. У кімнаті\кутку, де проводить свій час дитина, має бути прибрано, чисто, речі упорядковані. Така дрібниця допоможе їй відчувати себе більш контрольованими та зосередженими.
-
Відзначайте досягнення. Підтримуйте та заохочуйте вашу дитину, визнавши її досягнення. Навіть якщо це плюс за відповідь, 3, а не 1 - все це потрібно заохочувати, щоб дитина бачила прогрес. Це мотивує до подальшого успіху.
-
Концентруйтеся на сильних сторонах. Не забувайте підкреслювати сильні сторони вашої дитини. Це заохочує та надихає до подальшого розвитку.
Любов - одна з мотивацій
Тоні Роббінс, один із найвідоміших коучів у світі, розповідає про наші внутрішні потреби і внутрішню мотивацію, а також про науку досягнень та важливість наших рішень. Він якось сказав: "Немає лінивих людей, просто є цілі, які не надихають".
Також він говорив, про потреби людей, які мотивують їх рухатися уперед.
4 базові потреби:
- Certainty – визначеність, впевненість (у тому числі безпека)
- Uncertainty / Variety – різноманітність
- Significance – значимість
- Connection / Love – взаємодія, любов
2 духовні потреби:
- Growth – зростання, розвиток
- Contribution – принесення користі іншим
Виходячи з цього та попередніх порад для мотивації у навчанні дитині потрібна визначеність (розклад, режим, графік, впорядкований простір), різноманітність (можливість обирати, варіанти занять, різні джерела інформації), значимість (похвала, підтримка, обережно зі стимулами, у дитини має формуватися внутрішня мотивація, а не навчання за покупку\гроші), любов (безумовне прийняття навіть з одиницями, критикуйте лише вже мотивованих, дитина, яка прагне стати спортсменом, конструктивну критику з боку тренера сприйме як шанс поліпшити результати. Новачок у фітнес-клубі, який просто зайшов позайматися, після критики може розчаруватися у своїх силах і більше не прийде туди. Тож критикуйте лише тих, хто вже готовий до цього. На тих, у кого мотивація слабка, значно краще вплине заохочення за спроби, підказки, спрощення завдань), зростання (розбивайте складні задачі на частини, повертайтеся до матеріалу, який він\вона не засвоїли, допоможіть з репетитором, розвінчуйте міфи про вроджені таланти, говоріть про важливість системної праці), принесення користі іншим (давайте усвідомлення того, яку користь приносить його навчання для інших - для вчителя, для класу, для суспільства).
Насправді, ця формула ідеально працює з будь-якою задачею. Сподіваємося, що вона стане в нагоді для ваших підлітків, і незабаром вони будуть радувати себе та вас своїми успіхами. Пам'ятайте, що вашим підліткам потрібна не ваша критика, а підтримка та розуміння. Бо це ви дорослі, і на вас лежить відповідальність за мотивацію та успішність ваших дітей.
