Коли дивишся на скульптури з пластиліну Яни Кім, одразу хочеться сказати: "Вау!" Дівчинці 16 років, вона займається у художньому класі Біляївської мистецької школи. За словами її викладачки Алли Кошовенко, Яна - самородок. За 20 років роботи в школі, вона її перша учениця, яка так яскраво проявила свій талант саме у скульптурі. Її роботи дуже деталізовані, мають характер, динаміку і, здається, ось-ось оживуть. Сама дівчинка дуже самокритична до своєї творчості, але мріє стати професійною скульпторкою і прикрашати цей світ.
Як проявився талант скульпторки
Яна Кім з Біляївки, наразі вона навчається у 10-му класі Біляївського ліцею №1. Дівчина говорить, що з друзями, на жаль, у неї складається не дуже, але вона має місце, де відчуває себе натхненною і щасливою.
Шість років тому тато привів її до художнього класу Біляївської мистецької школи, і тоді її життя змінилося.
- Тато бачив, що я з дитинства любила малювати, у мене була своя велика тека малюнків. І він захотів, щоб я розвивала ці здібності, - згадує Яна. – Я була не проти, у школі показала малюнки вчительці, і мене зарахували одразу до 3-го класу.
Малюнки Яни
Тоді Яна навіть і не знала, що її справжній талант – це не малювання, хоч і воно в неї виходить гарно. Розкрила її здібності скульпторки викладачка Алла Кошовенко.
- Я побачила, з яким захопленням Яна це робить, як приділяє увагу кожній деталі, як швидко росте у своїх вміннях, як вирізняються її роботи, і зрозуміла: вона – майбутня скульпторка, - згадує Алла Кошовенко.
- Мені ліпити більше подобається, немає почуття втомленості, ліні як за малюванням, навіть хотілося кричати «ура!», коли говорили, що сьогодні ліпимо. Але не знала, що в мене гарно виходить. Просто ліпила щось і все. Про це мені сказала вчителька, - розповідає дівчинка.
Перші серйозні роботи - дракони
Першою роботою з пластиліну стала чашка. "Ну, таке собі", критично згадує її дівчинка. А потім вона зліпила китайського дракона. Згодом саме ці міфічні істоти стали її своєрідною фішкою і одними з улюблених образів в роботі.
- Чому дракони? Бо вони бувають різні. Я не обмежена у виборі, можна проявляти фантазію. Які роги, вуха, хвости, додаткові елементи – вирішуєш ти. А от з котами і собаками таке не зробиш, бо вони не будуть схожі тоді на тварин. В мене, якщо чесно, вони і не дуже виходили. Пам’ятаю, як собаці довго не могла зліпити щелепу і шерсть. А от дракона чомусь мені виявилось ліпити легше, - пояснює дівчинка.
Усі витвори Яни народжені з її фантазії. В колекції скульпторки є три дракони, ворона, танцівниця фламенко, тварини, композиції з кількох фігур. Вона створювала їх не за картинкою з інтернету, а з уяви. Щоб почати скульптуру, малює ескіз. Жартує, що саме тут і стають у пригоді навики малювання.
- Наприклад, я захотіла зліпити жінку у танці, в інтернеті лише подивилась пози, які зачіски бувають, сукні, потім те, що уявила, об’єднала в цільний ескіз, і вийшла ось така жінка-фламенко, - пояснює юна скульпторка.
Образи обирає дівчина за вподобанням. Наприклад, скульптура ворони, яку вона дуже любить, народилася, бо Яні подобаються самі ворони. Дівчина каже, що часто за ними спостерігає, вони доволі кумедні і грайливі. Тому її ворона тримає у дзьобі горішок.
- Це ворона породи Крук. Нехай може це не дуже видно, але цілком зрозуміло, що то ворона, я не засмучуюсь, - ділиться дівчина.
Але є й такі роботи, які Яна вважає зовсім невдалими. На деякі, говорить, соромно дивитись.
- Робила композицію до Різдва "Діти колядують". Короче, невдало, попадали ті фігури, я їх погано закріпила. Хочеться виправити скоріше.
Найважливіше - деталі
За словами дівчини, на виготовлення однієї скульптури йде близько двох місяців. Але інколи, коли на неї "нападає" лінь і немає натхнення, час може збільшуватись.
- Я довго ліплю, бо намагаюсь зараз приділяти багато уваги саме деталям. Наприклад, другого дракона почала ще наприкінці 2023 і зараз ще продовжую. Просто дракон мене втомив, я відклала його і доволі швидко зліпила фламенко, - пояснює Яна. - Тобто точно сказати термін створення фігури складно. Інколи я роблю перерви і переходжу на малюнки. Загалом, якщо щодня приділяти цьому по три-чотири години, то за місяць, думаю, можна і дві скульптури зробити.
Найскладніше за словами Яни, даються їй очі. Виходять надто випуклі. Щодо тіла – це плечі, ключиці.
- Це анатомія, її треба теж добре знати. Бо хочеться, щоб кожен м'яз, вигин був видний. Благо є інтернет і картинки. Відео, як ліпити ті чи інші частини тіла, на жаль, практично немає. Все доводиться розбирати самій за картинками.
Якось в пошуках картинок про ліплення дівчина побачила скульптуру водяного китайського дракону. Вона її дуже вразила, і, ймовірно, саме цей дракон стане її наступною роботою.
Щодо матеріалу, хотіла б Яна в майбутньому попрацювати з глиною та деревом. А от до бетону, каже, душа не лежить, хоч роботи з бетону подобаються.
Визначилась дівчина і з майбутньою професією. Вона хоче стати скульпторкою і вступатиме до Одеського фахового коледжу імені Грекова. Саме тому хоче встигнути закінчити усі свої роботи, щоб показати їх під час вступу.
- Мене захоплює скульптура. Коли доводилось бувати в Одесі на прогулянці, хоч це було всього кілька разів, я роздивлялась вензелі у архітектурі, ліпнину, статуї на будинках, у парках, їх епічні пози зображені в моменті, - говорить Яна. - Усі деталі, які, можливо, інші не помічають. Комусь - це статуя як статуя. А я дивлюсь і думаю: хм, а як класно одяг приліплений тут.
Скульптура, яка наразі найбільше вразила Яну, – це "Лаокоон".
Скульптура Лаокоон
- Я дивилась і дивувалась, як таке зліпити можна? Відчуваєш, що тіло героїв наче тремтить, такі емоції, біль, страх на обличчях. Вражаюче. Я теж мрію колись створити велику скульптуру у свій зріст, і це буде образ людини у русі, - говорить Яна.
Засмучує дівчину, що їй не вистачає самовпевненості. Говорить, що їй дуже важко себе оцінити. Бракує досвіду, друзів, з якими можна було б ділитися роботами і хвилюваннями. Але разом з тим вона вдячна, що є підтримка вчительки, розуміння батьків. І вірить, що, можливо, колись і її скульптури будуть прикрашати міські парки, алеї, будинки чи інтер’єри.
