Вивіски, логотипи магазинів, закладів, які ви можете побачити у Біляївці — це один з результатів дизайнерки-ілюстраторки з Біляївки Марії Пантелеєвої. Дівчина створює комікси, пише фанфікшини, захоплюється аніме, японською міфологією, знає все про самураїв. Два роки тому, долучившись до волонтерства, віднайшла в собі ще один хист – викладацький. Успішно в ньому розвивається, мріє тепер навіть відкрити власну школу з вивчення мов та дизайну.
28-річна Марія Пантелеєва (псевдонім Буковськи) — корінна біляївчанка. В той час, як більшість її однолітків-підлітків вже приблизно визначились, ким стануть, коли виростуть, вона не припиняла шукати себе у різних напрямках.
- Я не знала, які у мене таланти, тому хапалася за все, що у нас було. Відвідувала секції гандболу, волейболу, грала з хлопцями у футбол. Ходила на танці, співала у клубі, займалась макраме, шиттям, вчилася грі на гітарі та фортепіано. Особливих вершин в цьому не досягла, але навики і знання залишились. Пошук все одно продовжувала, - згадує дівчина.
У 9 класі вона хотіла стати криміналістом, розглядала і варіант медицини, але батьки відмовили.
Наразі у Марії три освіти: працівниця соціальної сфери, клінічний психолог, філологиня. Однак знайшла себе дівчина в іншій діяльності, де, запевняє, почувається дуже органічно. Захоплюється Марія вивченням корейської, японської мов, японської міфології та історії, вона пише фанфікшни і створює комікси.
Марія Пантелеєва
Дизайн до душі
Ще коли Марія навчалася в Одеському національному університеті імені Мечникова, паралельно пішла на курс дизайнерів-ілюстраторів. Отримала диплом, почала малювати, займатися графічним дизайном. Виявилося, що саме ця сфера їй максимально до душі.
Наразі дівчина має постійних замовників з усієї України, з-за кордону, розробляє логотипи, робить брендування.
Частину робіт дизайнерки можна побачити у Біляївці. Вона розробляла дизайн вивісок, лого, банерів для місцевих магазинів, кав’ярень, інтернет-провайдера та інших підприємців.
- Марії я замовляв дизайн вивісок для двох своїх магазинів, - розповідає підприємець з Біляївки Костянтин Підлєсовський. - Лише позитив від співпраці. Вона з пів слова зрозуміла, що саме я хочу, дещо відкорегували, і за півтори години все вже було готове.
Співпрацює дівчина також з письменниками, брендує їх книжки, які готують до друку.
- Якось я виграла конкурс, необхідно було розробити дизайн банерів для одеського магазину декору. І власне, саме мої роботи протягом п’яти років знаходились на банерах цього магазину, - говорить дизайнерка.
Аніме подобалось не завжди
Аніме Марія почала цікавиться з 18 років і каже, що до цього воно їй зовсім не подобалось. Мабуть, натрапляла не на ті жанри і твори. Зараз від аніме її за вуха не відтягнеш.
- Японська анімація чуттєва і глибока, якщо обирати якісні роботи. Там багато філософії, є мораль. Порівнюючи їх навіть з деякими закордонними мультиками, вони можуть бути більш корисні для дітей та підлітків. І мені подобається, як там намальовані персонажі, - пояснює дівчина.
Ілюстрації Senpayfox
Найбільше її вразили твори авторів Міядзакі Хаяо та Макото Сінкай. Їх роботи, запевняє вона, - мастхев до перегляду прихильникам цього жанру: «Віднесені привидами», «Ходячий замок», «Небесний замок Лапута», «Рибка Поньо на кручі», «Мій сусід Тоторо», «Дівчинка, яка підкорила час», «Твоє ім’я», «Місто, де немає лиш мене» та інші.
Роботи Марії Пантелеєвої (Буковськи Senpayfox)
Почала створювати власні історії і світи
Паралельно з аніме, захопилася дівчина читанням азіатських коміксів. А згодом почала писати власні твори - фанфікшини, викладати їх на одному з порталів і навіть здобула свою читацьку аудиторію.
Фанфікшин - це аматорські твори, написані за мотивами книжок, аніме, коміксів. Це може бути продовження пригод героїв популярного твору, або переміщення їх в зовсім іншу реальність.
- Я писала твори, пов’язані з японською міфологією. Там неймовірна кількість богів, демонів, духів і забобонів. Щоб гарно і досконало все описувати, вирішила заглибитись в її вивчення, - розповідає Марія. - Потім моїми героями були самураї Сінсенґумі, і я почала вивчати японську історію від епохи реформації Мейдзі. Знаю тепер все про всіх самураїв з цього підрозділу: їх дрібниці у побуті, закони, навіть які в них були романтичні зв’язки.
Зорро робота Senpayfox
Так, бажання писати історії, говорить Марія, принесло їй ще багато нових і цікавих знань.
З початку повномасштабної війни нових розділів вона не писала. Більшість часу вирішила присвятити більш важливій справі – волонтерству, та й, каже, натхнення не було.
Але усі її історії й досі існують, є дуже об’ємні на майже 350 сторінок. І дівчина вірить, що зможе повернутися до них, знову буде писати їх продовження і публікувати.
- Бо насправді вже є аудиторія, якій це цікаво. Деякі періодично пишуть мені: коли ви повернетеся до цієї роботи? Чому не публікуєте продовження? Чим закінчиться історія? І я сама, як любителька такого читання, їх розумію.
Перший комікс створила для друга
Комікси Марія почала створювати не одразу. Як ілюстраторка і прихильниця аніме, коміксів, малювала частину робіт і в цьому стилі. Одного разу її приятель попросив створити комікс про нього. Ця ідея видалась дівчині цікавою, вона увімкнула фантазію, вигадала історію, намалювала сюжет - так народився перший комікс. Згодом приятель навіть роздрукував його собі.
Наразі дівчина працює над великим проєктом-коміксом, який розпочала у 2022 році. Героїня цього коміксу, дівчина, яка має дар потрапляти в інші світи, які існуюють в книжках, варто лише їй до них торкнутися.
- Комікс – це дуже об’ємна робота, бо треба і придумати історію, де має бути багато персонажів, і намалювати їх. Це теж складний процес, бо там дуже багато фонів. Тобто мої думки і фантазія просто не встигають за моїми руками, яким треба все це відтворити, - пояснює авторка.
Кого не малює Марія у стилі коміксів чи аніме – так це себе. Говорить, що за неї це робили її друзі-художники. І зовсім невипадково на їх ілюстраціях вона має схожість з лисицею.
Портрет Марії
- Лисиці – це моя давня любов, ідентифікація. В мене з 16 років руде волосся, і моя відмінна риса – це стрілки на очах, я їх малюю завжди, - розповідає Марія.
- Мій нікнейм в соцмережах, який є і псевдонімом як авторки теж пов’язаний з лисицею - Senpayfox. Перша частина - це японській термін, який позначає звертання до старшого чи більш досвідченого наставника. А друга частина - це у перекладі з англійської лисиця.
Поки що навіть фрагменти коміксу дівчина ніде не викладає, щоб його не запозичили на свою користь інші. Але коли проєкт закінчить, частину планує викласти на безкоштовному порталі. Якщо твір набере достатню кількість читачів, відгуків, буде привід замислитись над його повною публікацією і, можливо, друком.
- Не впевнена, що стану дуже популярною, бо, зізнатися, мені завжди не вистачає впевненості у майстерності. Але мої друзі переконують, що спробувати варто, - ділиться дівчина.
Серед читацьких вподобань Марії є й інші жанри - фантастика, фентезі, вона читає багато різної літератури. Але комікси, аніме, - це те, що допомагає дівчині відпочивати думками.
- Якщо у книзі образи за описом малює твоя фантазія, то у аніме, коміксах мозок відпочиває, ти вже бачиш чіткий створений, намальований образ. Додумувати нічого не треба, просто будь в цьому світові, - зазначає авторка.
Споглядання цих світів надихає дівчину, відображається на її творчості. Приносить нові ідеї для дизайнів, ілюстрацій або для написання нових історій.
Два роки тому Марія знайшла себе у ще одній сфері – вона стала репетиторкою. Каже, якби хтось раніше їй сказав, що вона цим займатиметься – ніколи б не повірила.
Одразу після повномасштабного вторгнення росії, дівчина долучилась до волонтерства. Разом з іншими готувала їжу для військових, збирала, купувала, відправляла або доставляла необхідні речі захисникам. І одна з колег-волонтерок якось попросила Марію підтягнути її сина з англійської.
- Англійською я добре володію, однак не викладала. Удосконалювала її більше для себе, маю сертифікати. Але коли знайома попросила, я не відмовила. Потім я займалась з її меншою дитиною. А далі спрацювало сарафанне радіо, і наразі у мене десятки учнів, - розповідає Марія.
Тепер у дівчини є мрія – відкрити власну мовну школу, а, можливо, ще й школу дизайну. Ці мрії, впевнена дівчина, як її книжки, побачать світ після Перемоги України.
