За 42 роки свого існування місто Теплодар отримувало різні характеристики. У часи його розбудови, у 80-х, населений пункт вважали дуже перспективним. Не ставши містом енергетиків, Теплодар пережив кризу. Останнє десятиліття деякі гості називали його "містом, де зупинився час", "нецікавим і найнуднішим в області". Сьогодні, у часи повномасштабного вторгнення, місцева влада Теплодара запевняє, що попри усі виклики місто розвивається і зосереджується на підтримці своїх мешканців. Біляївка.City запитали жителів Теплодара, що вони думають з цього приводу, яким бачать своє місто зараз, чи все в ньому їх влаштовує.
Для довідки:
За рядянських часів у Теплодарі планували збудувати атомну ТЕЦ. Проте після Чорнобильської катастрофи проект заморозили, а у 1997 році закрили. Це стало серйозним викликом для подальшого існування і розвитку міста, яке залишилося без містоутворюючого підприємства.
За площею Теплодар невеликий – всього лише 8 км2 (для порівняння площа Біляївки 17,42 км). Зараз у ньому проживають понад 10 тис людей, переважно у дев’ятиповерхівках.
У місті працює ліцей, два дитячих садочки, є музична і спортивна школи, будинок культури, супермаркет, кафе, ринок, площа, парк, басейн, декілька пам’ятних місць, пляж. Налагоджено сполучення з обласним центром.
Неспішною прогулянкою Теплодлар можна обійти приблизно за годину. Біляївка.City прогулялися містом та запитали у мешканців, яким вони його бачать?
Яким бачать місто Теплодар його жителі
Юлія, 28 років
- Мені подобається наше місто, бо тут спокійно та безпечно. Не страшно, наприклад, відпустити на прогулянку свою дитину з друзями. Вони можуть і прогулятися парком, і погратися на майданчику. А вже коли дитина захоче більш активного відпочинку, я без проблем можу поїхати з нею до Одеси до кінотеатру чи якогось дитячого ігрового центру. Це місто, де зручно виховувати дітей.
місто Теплодар 2024 рік
Володимир, 32 роки
- Раніше я жив у великому місті, але знайшов свій ідеальний темп життя, тишу і спокій саме у Теплодарі. Завжди можна вийти прогулятися, і для дітей є все необхідне. Особливо влітку: пляж, батути, майданчики. Мене все влаштовує.
Галина, 59 років
- Живеться нам нормально, я люблю своє місто. Теплодар розвивається. Ось нещодавно відкрили Центр надання соціальних послуг, та й інші необхідні послуги можна отримати тут. Гарненько у нас, зелені багато. Що хвилює, так це ціни на комунальні послуги та опалення. Але намагаємося справлятися, бо деяким людям, хто цих послуг не має, ще складніше.
місто Теплодар
Марія, 17 років
- Я тут народилась і живу все життя, знаю кожний куточок, тут рідні, друзі. Звісно, інколи набридає одноманітність. Але тоді ми збираємось компанією і їдемо до Одеси. Якщо порівняти наше місто 10 років тому і зараз, то зміни є, і розвиток теж. Можливо, людям чужим, проїжджим це непомітно, а нам – місцевим - так. Наприклад, в такий складний воєнний час відкрили пляж, ми там щодня влітку знаходились, було чим зайнятись – катамарани, каяки. У нас активні жителі, є волонтери. Думаю, згодом наш Теплодар стане ще цікавішим і привабливішим.
Для довідки: у Теплодарі знаходиться пляж на березі Барабойського водосховища. Він обладнанний всім необхідним: є прокат пляжного приладдя, шезлонги, каяки, сап-борди та навіть є флайборди. Перекусити можна у пляжному кафе.
Валерій, 70 років
- Живу як більшість літніх людей, від пенсії до пенсії, все йде онукам та державі. Мені пенсіонеру розваг не треба. Є магазин, аптека - і то добре. А от онукам, бачу, не зовсім цікаво тут, набридло їм місто, вони хочуть чогось нового, сучасного. Та й роботи у місті бракує. Тому молодь або їздить щодня до Одеси, або туди зовсім переїжджає жити.
Валентина, 63 роки
- Місто як місто, як інші, нічого в ньому особливого. Живемо, бо звикли, бо тут житло. Проблеми є, вся пенсія йде на комуналку, взимку особливо великі рахунки. А хочеться ж і самим ще пожити, не затягувати пасок. І онукам щось дати. А як відкласти, коли все таке дороге?
Звісно, фоном повсюди відчувається війна. Однак, попри все люди сповнені надії.
