Нещодавно вчителька Біляївського ліцею №1 Альона Канцир стала переможницею обласного етапу конкурсу "Вчитель року-2024" у номінації "Образотворче мистецтво". Оголошуючи результати, директор обласного Департаменту освіти сказав, що захоплюється стійкістю та суперсилою вчителів, які в умовах війни не припиняють вчити наших дітей. Адже лише у січні сирени переривали уроки на Одещині 37 разів. Водночас, коли ми домовлялися з Альоною Павлівною про розмову, вона відповіла: "Не знаю, чим зможу вас здивувати. Я просто люблю свою роботу". І очевидно, що у цьому і криється суперсила всіх українських освітян, які не лише організували навчання у непростих умовах, а й займаються волонтерством, беруть участь у конкурсах і показують такі чудові результати, як вчителька з Біляївки.
Альона Канцир викладає у Біляївському ліцеї образотворче мистецтво та працює педагогом-організатором. До Біляївки приїхала з селища Березине, тоді ще Тарутинського району.
Розповідає, що шукали з чоловіком місце поближче до Одеси і... повернули на Біляївку.
— Я і досі дізнаюся щось нове про це місто. А коли трапляються цікаві публікації про Біляївку, то обов'язково ділюся ними у соцмережах зі своїми тарутинськими друзями та колегами. Нещодавно побачила відео Біляївки з висоти пташиного польоту і була вражена. Щаслива, що тоді з родиною ми обрали таке гарне та спокійне місто.
Альона Канцир
Мріяла стати дизайнеркою
У професію вчителя Альона прийшла не одразу. В дитинстві вона мріяла стати дизайнеркою одягу, любила малювати та створювати ескізи. Після школи вивчилася в Одесі на кравчиню жіночого одягу. А потім зрозуміла, що шити - це не зовсім її, адже до душі саме моделювання. Був варіант поїхати до Києва та вступити на дизайнера, але вона побоялася.
З педагогічною освітою взагалі вийшла цікава історія, згадує з посмішкою Альона. Її шкільна вчителька порадила піти вчитися на викладача музики.
— Альоно, ти ж гарно співаєш, маєш чудовий слух, голос. Чому б не спробувати? Я зібрала документи, а коли прийшла їх здавати, то зустріла в університеті жінку. Розговорилися з нею, розповіла, куди збираюся вступати, і вона мене питає:"А чому не малювати? Тут такі гарні викладачі, ви не пошкодуєте".
— Це і справді моє, але художньої школи я не закінчувала, всі ази мистецтва освоювала сама, інтуїтивно. Особливо подобалися портрети, малювала й пейзажі, тварин, але людей, обличчя - найбільше.
І, як з'ясувалося, цих знань та умінь на іспитах виявилося достатньо, щоб вступити на бюджет. За спеціальністю Альона - вчитель початкових класів та образотворчого мистецтва. Зустріч з тією жінкою вважає підказкою долі, яка у потрібний момент направила її вірним шляхом.
Разом з тим, вона не вважає себе художницею. Хоча часто чує такі запитання від дітей у школі.
— Я передусім учитель, і моє покликання у тому, щоб навчити дитину мислити творчо. Учням пояснюю, що для того щоб бути художником — недостатньо вміти гарно малювати. Цією справою потрібно жити і віддавати їй кожну вільну хвилину свого часу. Інколи навіть жертвувати чимось. Я ж отримую задоволення від роботи з дітьми. Хоча інколи так хочеться усамітнитися та помалювати, — зізнається вчителька, — але не завжди є така можливість.
Роботи Альони Канцир
У малюванні головне - це старання дитини
Також, на її думку, образотворче мистецтво дещо відрізняється від інших шкільних предметів, як в оцінюванні, так і у проведенні уроків. Тут на першому місці не вміння гарно малювати, бо це талант від народження, а старання дитини, які вона вклала у роботу.
— У кожному класі є одна-дві дитини, яким малювання дається дуже легко, від природи. Такий учень чи учениця можуть виконати завдання за пів уроку, за яке іноді не 12, а всі 15 балів хочеться поставити. У когось на це йде набагато більше часу та зусиль. І коли я бачу, як дитина старанно попрацювала, щось терла, виправляла, обов'язково це враховую.
— А ще я обожнюю робити дітям компліменти. Часто, коли перевіряю роботу, пишу - "яка ти розумничка" чи "я твоя поціновувачка". І це дуже щиро. Мені хочеться, щоб вони вірили у себе і не боялися фантазувати та проявляти свої творчі здібності.
Разом з тим, зазначає вона, інколи малюнки дітей дуже багато говорять про їх внутрішній стан. Бувають випадки, коли дитина користується лише темними кольорами чи зображає щось специфічне. Тоді вона просить психолога звернути на це увагу, поговорити з батьками.
Окрім цього, Альона Павлівна викладає в ліцеї мистецтво - це інтегрований курс з розширеною програмою, яка об'єднує різні види мистецтв, зокрема кіно та театр. На уроках старші класи, наприклад, вчаться робити коротке аніме-кіно з озвучкою. Для їх віку та здібностей, каже вчителька, це більш цікаво, ніж малювання.
Про участь у конкурсі: коли у тебе вірять більше, ніж ти сама
За словами Альони, рішення про участь у конкурсі "Учитель року" вона прийняла легко і навіть трохи спонтанно. А потім прийшло усвідомлення, яка це відповідальність — представляти свій заклад та громаду на всю Одещину.
— Але у мене була така група підтримки, про яку тільки можна мріяти. Коли твій колектив вірить у тебе більше, ніж ти сама, - це дуже потужна мотивація. І я їм безмежно вдячна за це.
Розповідає, що конкурс проходив у декілька етапів та передбачав завдання, під час яких вчителі могли максимально розкрити свою майстерність. Спочатку було тестування та практична робота, потім - майстер-клас. Завершувалося все відкритим уроком.
Свої результати можна було дізнатися на сайті, їх опубліковували щодня після кожного завдання. Однак Альона вирішила їх не дивитися і колег попросила нічого їй не розповідати. Тож, у день оголошення результатів була інтрига та радість одночасно - почути своє ім'я серед переможців.
Сьогодні Альона Павлівна готується до всеукраїнського етапу конкурсу. Ми триматимемо за неї кулачки та вболіватимемо усієї громадою.
